den-gidnosti

 

bezpeka-zhyttyediyalnosti

 

den-ukr-pysemnosti-ta-movy-1

den-vyzvolennya-u

den-vchytelya

 

 

do-babynogo-yaru

babyn-yar-1

mizhnarodnyj-den-ukr-kino-avtosohranennyj

knyga-krayina-zseredyny

literatura-nezalezhnist-ukrayiny

den-konstytutsiyi

80r-ivan-mykolajchuk

mizhnarod-den-druziv-1

vsesv-den-okeaniv

den-ohorony-navk-sered-1

Книжкова виставка 

в бібліотеці  до дня Вишиванки

vyshyvanky-2

den-sim-yi

yes-15-travnya

yevropejski-tsinnosti-1

8-9-travnya

tvory-pysmennykiv-pro-vijnu

s-i-vorobkevych

den-tantsyu

28kvitnya-den-ohorony-1

                                                                                                                 

 

 

Джерело: https://liza.ua/materialyi–na–ukrainskom–yazyike/den–svyatogo–valentina–istoriya–ta–traditsiyi/

 

ПОСІБНИКИ, ЯКІ МОН ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ: den-bezpechnogo-internetu-10-02

---

---

kruty-informatsiya

 

 

 

 

 

 

 

Детальна інформація: dlya-chytannya-unyam

ДІЗНАЙСЯ БІЛЬШЕ …

ПРО ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА

(популяризація педагогічної літератури)

Валентина Теслюк.  Формування педагогічної майстерності майбутнього викладача : теоретико-методичний аспект

У монографії висвітлено теоретичні основи дослідження педагогічної майстерності викладача ; визначено рівні сформованості педагогічної майстерності майбутніх педагогів; досліджено шляхи формування педагогічної майстерності майбутніх викладачів  навчального закладу. Видання буде корисним широкому освітянському загалу, передусім майбутнім педагогам, викладачам вищих навчальних закладів освіти, здобувачам наукового ступеня, слухачам педагогічних факультетів і курсів підвищення кваліфікації.
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/formuvannja-pedagogichnoi-majsternosti-majbutn-ogo-vikladacha-teoretiko-metodichnij-aspekt.html

Валентина Теслюк . Індивідуальний стиль педагогічного спілкування викладача: теоретико-методичний аспект

У монографії висвітлено теоретичні та методичні аспекти формування індивідуального стилю педагогічного спілкування викладача вищої школи. Видання буде корисним широкому освітянському загалу, передусім майбутнім педагогам, викладачам вищих навчальних закладів освіти, здобувачам наукового ступеня, слухачам педагогічних факультетів і курсів підвищення кваліфікації.

Детальніше: https://www.yakaboo.ua/individual-nij-stil-pedagogichnogo-spilkuvannja-vikladacha-teoretiko-metodichnij-aspekt.html

 Валентин Помогайбо, Наталья Карапузова, Евгения Зимница.

Основи педагогічної ергономіки

Навчальний процес спричинює великий тиск на організм і психічну сферу дитини. За неправильного організування навчального середовища та навчальної діяльності такі навантаження утруднюють її розвиток і шкодять здоров’ю. Запобігти цьому допомагають знання і дотримання вимог педагогічної ергономіки, яка досліджує різноманітні аспекти гармонізації взаємовпливів довкілля і людини в навчально-виховному процесі. На висвітленні цих питань зосереджений матеріал пропонованого навчального посібника. У ньому розкрито сутність і завдання педагогічної ергономіки, зміст ергономічних вимог до створення сприятливого навчального середовища, методи оптимізування умов навчальної діяльності учня, роль у цій справі педагога. Адресований студентам вищих навчальних закладів. Прислужиться працівникам освітньо-виховних установ, небайдужим до функціонального простору дитини батькам і всім, хто переймається питаннями адаптації людини в соціумі.

 Детальніше: https://www.yakaboo.ua/osnovi-pedagogichnoi-ergonomiki.html

 

 Юрий Бойчук. Еколого-валеологічна культура майбутнього вчителя. Теоретико-методичні аспекти формування

 Монографія присвячена проблемі формування еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя. Розглянуті історико-філософські та історико-педагогічні джерела еколого-валеологічної культури як особистісного, соціального і педагогічного феномена, досліджені її теоретико-методологічні основи, сутність, функції та структура, обґрунтовані науково-методична модель та технологічне забезпечення її формування у вищому педагогічному навчальному закладі. Для студентів, аспірантів та викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, учителів шкіл різного типу та широкого кола читачів, які цікавляться сучасними питаннями виховання і освіти.

Детальніше:https://www.yakaboo.ua/ekologo-valeologichna-kul-tura-majbutn-ogo-vchitelja-teoretiko-metodichni-aspekti-formuvannja.html

 

 Елена Иваний. Формування правової компетентності майбутнього вчителя.

 У посібнику надається сутнісна характеристика правової компетентності педагогічних кадрів. Висвітлюються теоретичні основи набуття правової компетентності, технологія модульного навчання правової компетентності майбутніх учителів. Посібник містить матеріали з проективної й дослідницької діяльності, самостійної роботи студентів, пропонуються діагностичні завдання для самоперевірки й самооцінки рівня та якості правової компетентності студентів, тестові завдання. Для студентів і викладачів вищих навчальних педагогічних закладів, менеджерів освіти, керівників загальноосвітніх шкіл.

   Детальніше: https://www.yakaboo.ua/formuvannja-pravovoi-kompetentnosti-majbutn-ogo-vchitelja.html

 

Книги які варто прочитати педагогам Добірка книг, які зацікавлять, порадять, підкажуть та просто допоможуть провести час із користю. Дізнаватися про нове та спостерігати, як змінюєшся сам та ті, хто поряд. Є у цьому щось неймовірно-привабливе…

 

 

 

 

 

ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

Посібник пропонує велику кількість методів і прийомів для інтерактивного навчання й розвитку критичного мислення – всього близько шістдесяти. Автори надають у тексті практично стенограму кожного уроку, що містить повний опис діяльності як вчителя, так і учнів.

 

АННА ВІНЕВСЬКА. МЕТОД КЕЙСІВ У ПЕДАГОГІЦІ. ПРАКТИКУМ ДЛЯ УЧИТЕЛІВ

У посібнику два розділи: схема складання і розв’язання педагогічних кейсів; самі кейси і ситуації. Пропонуються кейси різної тематики: взаємодія педагога з дітьми, що мають певні порушення розвитку, взаємодія педагога і учнів у конкретних навчальних ситуаціях, взаємодія педагога і батьків і ін.

 

ЯНУШ КОРЧАК. ПРАВИЛА ЖИТТЯ: ПЕДАГОГІКА ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ

Щоб полюбити дитину, треба її прийняти. Щоб прийняти, слід зрозуміти. А щоб зрозуміти, потрібно її знати. Ось про що ця книжка…

 

За матеріалами Інтернет

11 грудня – Міжнародний день гір

(International Mountain Day)

Життя – це найдорожчий скарб. Та в дитинстві ми не розуміємо, що ним треба дорожити і здоров’я берегти. В цей час майбутнє уявляється безхмарним, а життя безкінечним. Та насправді це не так, мить – і яскраві фарби радості змінюються на сумні відтінки біди.

А щоб цього не сталося, потрібні знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації, і, головне, чітко дотримуватись правил дорожнього руху.

tyzhden-bezpeky-dorozhnogo-ruhu-1

Презентація до виховної години: “Ярмарок життєвих цінностей”

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-vihovnoi-godini-armarok-zittevih-cinnostej-92880.html

30 життєвих цінностей людини, які  є результатом всього людського досвіду

#1. Щастя не купити за гроші.
#2. Економте свої гроші.
#3. Працюйте на свій заробіток.
#4. Правильно дихайте .
#5. Сім’я завжди на першому місці.
#6. Виберіть кар’єру, яку ви будете любити.
#7. Не проводьте багато часу зі смартфоном.
#8. Проводьте час з тими, кого ви любите, насолоджуйтеся цими моментами.
#9. Будьте толерантні.
#10. Слідкуйте за політикою і світовими новинами.
#11. Заведіть нових друзів.
#12. Зробіть план розваг.
#13. Дорослішання — це не страшно.
#14. Не сприймайте проблеми занадто серйозно.
#15. Спробуйте якомога більше нових захоплень.
#16. Виходьте з дому на тривалі прогулянки.
#17. Іноді вимикайте телефон.
#18. Слідкуйте за своїм здоров’ям.
#19. Ми вже говорили про економію грошей?
#20. Проводьте більше часу з сім’єю.
#21. Висипайтеся і практикуйте денний сон.
#22. Напишіть статтю в журналі, щоб ви посміхалися, згадуючи її.
#23. Любовні стосунки будуть постійно мінятися, але ваші друзі завжди будуть з вами.
#24. Зробив діло — гуляй сміло.
#25. Іноді побалуйте себе.
#26. Живіть сьогоднішнім днем. Ніколи не поспішайте і робіть все поступово, крок за кроком.
#27. Навчіться терпінню! Це важко, але це буде дуже добре для вас.
#28. Життєвий досвід в різних справах дуже важливий для того, щоб завести дитину.
#29. Дізнайтеся, як можна інвестувати свої гроші.
#30. Знайдіть свою пристрасть до чогось, і ніколи не озирайтеся назад.
P.S. Живіть на повну і пам’ятайте — це найкращі роки вашого життя, так що насолоджуйтесь ними!

 

Притча про життєві цінності

Дуже б хотілось, щоб ми якомога рідше з цим зустрічалися, берегли та цінували те, що маємо до того, як можемо втратити…
Один юнак постійно непокоївся з приводу свого життя і майбутнього. Якось, гуляючи берегом моря, зустрів він мудрого старця.
Що тебе тривожить, юначе?    – запитав старець.
Здається, я не можу збагнути, що в житті для мене найважливі­ше, — відповів юнак.
Це дуже просто, — сказав старець. Він підняв із землі порожнього глечика і почав заповнювати його камінням завбільшки з кулак.
Заповнивши глечик по вінця, запитав:
—  Цей глечик повний, чи не так?
—  Так, — погодився юнак.
Старець мовчки кивнув, узяв жменю дрібних камінців, кинув їх у глечик і злегка потрусив. Камінці заповнили пустоти між великим камін­ням. Він усміхнувся і запитав:
—  А тепер глечик повний?
Юнак ствердно кивнув.
Тоді старець узяв пригорщу піску і висипав його у глечик. Пісок заповнив пустоти, що залишилися.Після цього дістав мудрець кухоль, повний води і вилив її в глечик до останньої краплі.
— Ось відповідь на твоє запитання, — сказав старець. — Велике каміння — це найважливіші речі в житті: родина, кохана людина, рідна земля, мудрість. Якщо втратиш усе, крім цього, твоє життя все одно буде повним.
Він хвильку помовчав, а відтак мовив:
—  Дрібні камінці — це також важливі для тебе речі: робота, дім, матеріальний добробут. А пісок — дрібниці, які насправді не мають жодного значення.
Юнак слухав дуже уважно, і старець продовжив:
Деякі люди роблять помилку. Вони спочатку засипають у глечик пісок, і в ньому не лишається місця для каміння. Так і в житті. Якщо витрачати сили на дрібні й незначущі речі, у ньому не буде місця для найважливіших цінностей. Тому передусім подбай про велике каміння, не забувай і про дрібне. А пісок хвилі життя самі знайдуть своє місце у проміжках між ними.
Мудрець повернувся вже йти, коли заінтригований юнак запитав: «А для чого ж потрібна була вода?» – Радий, що ти запитав мене про це. А зробив так для того, щоб довести тобі, що, як би не було твоє життя зайняте, завжди є трохи місця для дозвілля .

 

Життєві цінності особистості

 

Відкрийте ваші руки, щоб змінити,

 але не відпустити свої цінності

(Далай-лама).

   Перед нами щодня стоїть необхідність вирішувати якісь завдання. Кожен день ми стикаємося з якимись обставинами, які відчувають наше терпіння і характер.
У цій ситуації дуже велике значення мають наші життєві цінності, які служать маркерами і дозволяють нам переконатися, що ми рухаємося по нашому шляху в правильному напрямку. Коли всі слова і дії приведені у відповідність з нашими цінностями, життя здається нам правильним і змістовним, а ми самі впевнені і задоволені собою.
Але якщо трапляється так, що наша поведінка не відповідає внутрішнім переконанням, ми дуже скоро починаємо відчувати занепокоєння й роздратування, що зароджуються і зростають всередині нас. Це неприємне відчуття підказує нам, що не все гаразд у нашому світі. Мало того, ці відчуття можуть стати джерелом занепокоєння і нещастя для нас.
І тільки твердо дотримуючись вказівок нашої совісті, ми можемо зберегти почуття власної гідності і відчувати себе самодостатніми і щасливими.
   Наші життєві цінності – це наш внутрішній компас, за яким ми повинні звіряти кожен крок по життєвій дорозі.
Є проблеми зі здоров’ям, грішми, стосунками?
Це тому, що наші внутрішні моделі світу не співпадають з тим, що є насправді.
Важко приймати будь-яке рішення?
А це тому, що ми не впевнені в тому, чого ми дійсно хочемо і що для нас дійсно важливо.
Коли у нас є певні установки, нам легше зважувати варіанти і знаходити правильне рішення – адже життєві цінності людини служать йому опорою, і, слідуючи їм незалежно від обставин, ми починаємо жити більш повноцінним і продуктивним життям.
Що може стати головним для нас?
Дуже важливо визначитися з тим, що є найбільш головним для нас, адже життєві цінності допомагають формувати характер і контролювати наші вчинки, бажання і рішення.
Звичайно, у різних людей внутрішні установки різні: для одного найважливіше те, що здається не настільки важливим для іншого, а для третього і взагалі головний орієнтир у житті відрізняється від того, що важливо і для першого, і для другого.
І все ж ми можемо перерахувати найбільш часто згадувані різними людьми критерії, які мають першочергове значення в нашому житті і  які повинні мати особливе значення для кожної людини. Отже, які можуть бути життєві цінності?

• Любов – це, напевно, взагалі найперше, що назве практично кожен з нас. Це важлива особистісна цінність, яка заслуговує особливого місця в житті кожної людини. І тут мова йде не тільки про романтичні почуття, а про любов до батьків, дітей, до оточуючих людей. Коли ми приходимо до співчуття, ми починаємо бачити в людях найкраще, в той час як вони бачать краще в нас.

• Сім’я

Сімейне благополуччя, діти, батьки – для більшості людей це є найвища цінність. Любити сім’ю, своїх батьків і дітей, піклуватися про них – наш святий обов’язок. Завжди з повагою, щирістю і любов’ю ставитися до всіх, завжди бути чуйними і терпимими – це величезний труд, яким необхідно платити за цінність людських відносин. Що дають нам ці відносини? Вони є джерелом взаємної підтримки і співчуття, спільності цілей і інтересів, розуміння і емоційних прихильностей

• Здоров’я

Здоров’я для багатьох людей, особливо в зрілому віці, стає на перші сходинки п’єдесталу цінностей. У той же час для деяких людей на першому місці – будинок, гроші, автомобілі та відпочинок на дорогих курортах. Але потрібно дбайливо ставитися до свого фізичного стану, не вживати шкідливі звички і не зловживати надмірною працьовитістю, давати розвантаження своєму організму і відводити достатньо часу на відпочинок і сон. Надзвичайно важливим є усвідомлення того, що здоров’я – найцінніше в житті будь-якої людини, тому що саме здоров’я необхідне всім без винятку.

• Саморозвиток

Дуже цінним є розвиток самої особистості. Людина зріє, стає мудрішою, набуває корисний життєвий досвід, робить правильні, усвідомлені й виважені висновки і, відповідно, приймає правильні рішення в будь-яких життєвих і професійних питаннях.  Людина докладає максимальні зусилля для особистісного зростання і самовдосконалення, прагне до зміни свого ставлення до життя, до усвідомлення своєї ролі в суспільстві, до поліпшення відносин з оточуючими людьми.

• Творчість

Цінність творчості полягає в унікальній можливості реалізації своїх ідей. Творчість дає цілковиту свободу самовираження , дозволяє шляхом створення кінцевого продукту втілити в життя свої найсміливіші думки, емоції, образи. Творчі люди – це люди з тонкою душевною організацією. Вони намагаються реалізувати себе у творчості, поєднуючи своє покликання, свій талант з повсякденною діяльністю та побутовими обов’язками.

• Духовність

Духовно орієнтовані люди живуть за своїми канонами. Їх життєві цінності тісно переплітаються з основними релігійними заповідями. Духовно розвинена людина живе щасливо, і не тільки для себе,вона любить життя у всіх його проявах, цінує кожну хвилинку, проведену з близькими і рідними, радіє красі земній, насолоджується музикою і дякує вищі сили за кожен прожитий день. Така людина поважає себе та інших, не заздрить, не з’ясовує відносин, володіє внутрішньою гармонією.

• Розуміння,. Якщо ж ми готові зрозуміти і прийняти інших людей і обставини, які змушують їх чинити так чи інакше, то ми отримаємо контроль над ситуацією і зможемо з кожним знайти спільну мову.

• Повага до людей– теж дуже важливий критерій. Дозволяє нам не тільки черпати натхнення в кращих якостях оточуючих, але й дозволяє краще побачити і постаратися виправити свої недоліки. Ніхто не досконалий; а повага є єдиним способом, за допомогою якого ми можемо помічати позитивне в інших і прагнути удосконалювати самих себе. Чим з більшою повагою ми будемо  відноситися до оточуючих, тим більшу повагу вони будуть проявляюти  до нас.

• Дисципліна, яку багато хто намагається уникати. Дисципліна  – це, повне виконання своїх обов’язків. Дисциплінована і відповідальна людина завжди буде поважати свій і чужий час, тому однією з його характерних рис можна назвати пунктуальність

• Подяка – важлива цінність Коли ми витрачаємо всього лише секунду на те, щоб сказати «дякую», висловивши цим свою вдячність іншому, ми запалюємо величезний вогонь дружелюбності. Саме подяка допомагає побачити і відчути той достаток радості, на яке щедре наше життя.

• Дружба. Друзі підтримують нас, і вони завжди готові допомогти порадою. Друзі служать нам опорою в труднощах і завжди бувають поруч з нами в радості.
• Надія. Це саме те паливо, яке гріє нас, коли ми втомилися і не бачимо дорогу. Надія переконує нас, що іноді питання не в тому, «чи збудеться», а в тому, «коли» це буде.
• Оптимізм. Це дуже цінна якість – вміти бачити хороше навіть там, де його дуже важко побачити. У людей з такою якістю в житті поганого  не буває – тому що вони вміють йому протистояти.
• Толерантність допомагає вміти ладити з усіма людьми, незалежно від особистих переваг
• Чесність. Цей критерій я  називаю в самому кінці – це тому, що чесність є основою, на якій стоять усі інші життєві цінності, які б вони у нас не були. Це єдиний спосіб, за допомогою якого кожен  зможе вплинути на своє життя, щоб змінити його на краще.

  Особисті цінності складаються з всього того, що сталося у житті, і включають вони в себе безліч різних впливів: вплив  батьків і сім’ї, ставлення до релігії, освіту, художні уподобання, коло  спілкування і безліч інших факторів, від яких залежить життєвий досвід і сформований світогляд кожної людини. Ефективні люди завжди визнають і враховують цей вплив навколишнього середовища; вони розробляють чіткий, ясний і осмислений «набір» переконань і пріоритетів.
Як  діяти далі, якщо  вважати себе сформованою людиною зі стрункою системою цінностей?

•  Демонструвати   і моделювати  свої пріоритети  в особистій і професійній діяльності, при прийнятті важливих рішень і під час міжособистісної взаємодії.
•  Можна спиратися на свої цінності в родині, будуючи відносини в сім ї
•  Коригувати і встановлювати життєві цілі, засновані на  головних особистісних критеріях.

   Тому треба вибрати  саме ті цінності, які дійсно найбільш важливі, які визначають характер і  вони будуть одними з найпотужніших цінностей досягнення  цілей та мрій,  впливу на інших людей і на навколишню  дійсність. Тільки правильно розставивши пріоритети, можна з упевненістю будувати своє майбутнє.

Життя прекрасне але зроби його ще кращим

Перегортаючи сторінки свого життя не забувай про його зміст…

Життя – це казка! Просто кожен вибирає свій жанр!

 

Чи знаєте ви, що…

   Декларація принципів толерантності проголошена та підписана 16 листопада 1995 року державами – членами Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

Стаття1.

 Поняття толерантності.
1.1. Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.
1.2. Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність у жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності. Толерантність повинні виявляти кожна людина, групи людей та держави.
1.3. Толерантність – це обов’язок сприяти утвердженню прав людини, плюралізму (в тому числі культурного плюралізму), демократії та правопорядку. Толерантність – це поняття, що означає відмову від догматизму і абсолютизму, утвердження норм, закріплених у міжнародно-правових актах у галузі прав людини.
1.4. Виявлення толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожен може дотримуватись своїх переконань і визнає таке саме право за іншими. Це означає визнання того, що люди з природи своєї відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав’язані іншим.

Із “Декларації принципів толерантності”

Риси толерантності особистості:

терпіння;
доброзичливість;
здатність співпереживати;
уміння слухати;
витримка;
довіра;
чуйність;
уміння поставити себе на місце іншої людини;
почуття гумору.

Ці книги допоможуть  виховати в собі толерантність:

02.11.2020

♦ Белик Э.В. Современная энциклопедия общения : 1000 правил этикета/ Э.В.Белик. – Донецк : БАО, 2005. – 448 с.
Ця книга про взаємоповагу і чуйність, про ввічливість та хороші манери. Скориставшись нею, можна навчитися достойно, правильно, толерантно поводити себе в суспільстві, з честю виходити із складних ситуацій.

 

 

 

♦ Джерела толерантності : каталог виставки. – К. : Дух і літера, 2009. – 89 с.
Книга містить матеріали, присвячені відомим людям, які сповідували ідеї толерантності – правозахисникові Петру Григоренку, українським політв’язням, педагогові Янушу Корчаку, письменнику Василю Ярошенку, Митрополиту Андрею Шептицькому, дітям і вихователям міжнародного табору “Джерела толерантності” та багатьом іншим. Тут представлено короткі біографічні дані, фотоматеріали, письменницькі тексти. Сподіваємося, що книга зацікавить всіх бажаючих .

 

 

 

 

♦ Зотова Н.В. Усе про виживання в школі / Н.В.Зотова. – Х. : Ранок, 2010. – 64 с. : ілюстр.
Ця книга розповість  як грамотно і толерантно будувати стосунки з однокласниками та вчителями, як поводитися в конфліктній ситуації, як розв’язувати навчальні проблеми, як бути визнаним, шанованим і авторитетним  і ще багато-багато іншого. А ще можна дізнатися про Болонську систему освіти, освіту за кордоном та про професії ХХІ століття.

♦ Искусство общения: друзья и родители. – М. : Махаон, 2009. – 128 с. : ил.

Сучасні дівчатка – розумні, допитливі, ті , хто мріє про міцну дружбу і любов, ті, хто хоче гарно виглядати – знайдуть в цій книзі багато цінних порад: як стати суперподружкою, як правильно будувати свої стосунки з батьками, як вибирати друзів, як стати лідером серед друзів і т.д.

 

 

 

♦ Мовчун А.І. Абетка моральності : що в характері твоїм? / А.І.Мовчун, А.В.Мовчун. – К. : Навчальна книга, 2004. – 271 с.
Як стати вихованими, чемними, ввічливими, добрими, делікатними, благородними, зрештою, толерантними – скористайтесь “Абеткою моральності”. Ця книга позна-йомить із лексикою моральності. Можна  дізнатися про походження і значення слів, які складають абетку моральності. Розповіді підкріплюються цікавими художніми текстами, що допомагають розкрити сучасне значення того чи іншого слова.

 

 

 

 

♦  Обрії порозуміння / упоряд. А.Ленчовська. – 2-е вид. – К. : Дух і літера, 2009. – 192 с.

 

Даний збірничок складає-ться із уривків та невеликих художніх творів, публіцистичних матеріалів, головна тема яких – осмислення людської солідарності, толерантності, порозуміння. Сюди входять: уривок із повісті Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”, фрагмент із щоденника Анни Франк, фрагмент із Пастирського послання “Не убий!”Андрея Шептицького, “Дивний кіт” та “Одна сторінка у моєму шкільному житті” Василя  Ярошенка та багато інших цікавих творів, які допоможуть знайти відповіді на багато непростих життєвих ситуацій.

♦ Урок історії. Анна Франк. – Амстердам : Товариство “Анна Франк”, 2009. – 93 с.
Ця книжка ознайомить з історією дівчинки-підлітка Анни Франк, яка стала жертвою переслідування євреїв під час Другої Світової війни. Книга містить багато сімейних фотографій та цитат із її щоденника. Із них видно, яких страхів та переслідувань зазнали євреї. Її біографія доповнена свідоцтвами людей, які пережили холокост. Через ці розповіді можна краще зрозуміти цінність терплячості і взаємної поваги, важливість прав людини

♦ Музиченко Я. Такі ж, як ми : 16 листопада – Міжнародний день толерантності / Я.Музиченко // Україна молода. – 2010. – 16 листопада.
Толерантність – це властивість людини сильної чи слабкої? Це вияв пасивності чи активна громадська позиція? У даній статті піднімаються ці надзвичайно важливі питання і висвітлюється багаторічний досвід дитячого табору “Джерела толерантності”, де підлітки навчаються міжетнічної та міжрелігійної взаємодії і взаєморозуміння.

♦ Тягельська Л. Учимося бути толерантними / Л.Тягельська // Психолог. – 2010. – № 15. – С. 19-21.
У цій статті практичний психолог пояснює, що таке толерантність, дає настанови як бути толерантною людиною, виховати в собі терпіння, розуміння, дружнє ставлення, спокій, адекватне сприйняття різних непростих ситуацій.

♦ Чернишова Л. Терпимість – мудрість душі : заняття з елементами тренінгу / Л.Чернишова // Психолог. – 2013. – № 3. – С. 29-30.
Ігри та вправи, які пропонує психолог у даному занятті, допоможуть вам, друзі, краще зрозуміти що значить бути толерантним, познайомлять вас з найважливішими рисами толерантної людини.

Шановні викладачі! Використайте в роботі:

♦ Бібліотека для дітей – центр діалогу культур і формування толерантності : консультативні матеріали на допомогу бібліот. працівникам області / управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації ; обласна біблі-отека для дітей ім. Т.Г.Шевченка. – Хмельницький : [б.в.], 2012. – 30 с.

♦ Виховуємо людину і громадянина : навч.-метод. посібник / упоряд. С.Буров, О.Войтенко, І.Костюк. – К. : Відродження, 2009. – 127 с. : ілюстр.
Цей навчально-методичний посібник для вчителів історії, та суспільних дисциплін містить матеріали, які можуть бути використані на уроках історії, а також у позаурочній роботі. Знайомство з прикладами інтолерантності та дискримінації допоможе краще пояснити дітям цінності демократії і толерантності. В окремий розділ виділено тему “Виховання громадянина в школі: можливості вчителя”.

 

♦ Войтенко О. Я, ти, він, вона… : посібник для вчителів з антидискримінаційної освіти / О.Войтенко, Ю.Комаров, І.Костюк. – К. : Відродження,

2009. – 119 с. : ілюстр.

Даний посібник містить матеріали, які можуть бути використані вчителями суспільно-гуманітарних дисциплін, класними керівниками, педагогами-організаторами. Матеріали присвячені роботі з поняттям дискримінації на конкретних історичних і сучасних прикладах. Особлива увага приділяється формуванню негативного ставлення до будь-яких проявів дискримінації в суспільстві, усвідомленої цінності як основи міжлюдської взаємодії.

♦ Полікультуріка : як організувати виховання міжкультурної толеран-тності у школі та позашкільній діяльності : навч. метод. посібник / авт.-упоряд.: А.Ленчовська, К.Крей-дерман, М.Грінберг. – К. : Майстерня книги, 2010. – 344 с. : ілюстр.

У книжці є достатньо матеріалу для того, щоб познайомити учнів із народами, які проживають в Україні. Даний посібник побудований на інтерактивних методах навчання. Інформація про різні національні спільноти, які проживають в Україні, подана тут у вигляді розроблених уроків на різні теми: історія, народна культура, релігійні традиції. Вміщено також розробки Дня пам’яті (традиції націй) і Дня прав людини та рекомендації психологів щодо їх проведення.

*     *     *

♦ Бондарчук А.В. Сделай шаг навстречу : школа толерантности / А.В.Бондарчук // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 30-32.
♦ Буйвол М. Позитивне значення толерантності : метод. розробка виховного заходу / М.Буйвол // Психолог. – 2011. – № 7. – С. 17-20.
♦ Гармонія і різноманіття : 16 листопада – Міжнародний день толерантності // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 24.
♦ Декларація принципів толерантності : проголошена та підписана 16 листопада 1995 р. державами – членами ООН // Майбуття. – 2007. – № 23.
♦ Докуніна О.Я. Живу без конфліктів : сутність, структура та особливості розвитку толерантності особистості / О.Я.Докуніна // Шкільний світ. – 2008. – № 10. – С. 5-7.
♦ Зарівна О. Толерантність як елемент світогляду і культури / О.Зарівна // Рідна школа. – 2008. – № 6. – С. 21-23.
♦ Моцна В. В ім’я загального добра: школа толерантності / В.Моцна // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 25-27.
♦ Півторак О.М. Вчимося жити толерантно : заняття-тренінг з учнями 7-8 кл. / О.М.Півторак // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 13-14.
♦ Прокопенко Т.В. Толерантність врятує світ / Т.В.Прокопенко // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 28-29.
♦ Рабчевська В.В. Спілкуймося з відкритим серцем / В.В.Рабчевська // Виховна робота в школі. – 2011. – № 4. – С. 15-16.
♦ Сидоренко Н.М. Толерантність і нетерпимість / Н.М.Сидоренко // Виховна робота в школі. – 2010. – № 10. – С. 40-43.
♦ Столяренко О. Проблема формування толерантних міжособистісних стосунків у молодіжному середовищі / О.Столяренко // Рідна школа. – 2010. – № 11. – С. 54-59.
♦ Толерантність – шлях до незалежності : з виступів учителів Вінниччини на міжобласній науково-практичній конференції “Формування толерантності старшокласників у процесі їхнього культурологічного розвитку” // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 9. – С. 11-37.

Думки про толерантність

♦ Не все те неправильне, що тобі незрозуміле.
                                                                          (   Г.Сковорода, український філософ,
                                                              письменник.)

♦ Судити про чесноти людини слід не за її пориваннями, а за щоденними справами.
                                  ( Б. Паскаль, французький фізик,
                                      математик, філософ.)

♦ Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна.
                                  ( Йоган Вольфган Гете, німецький
                                         поет.)

♦ Привчи свій розум до сумніву, а серце до терпимості!
( Георг Ліхтенберг, німецький
                                                вчений, публіцист.)

♦ Дійсна ознака, за якою можна спізнати справжнього мудреця – терпимість.
( Генріх Ібсен, норвезький                   драматург.)

♦ Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш на звання людини.
(   Сааді, перський поет ХІІІ ст.)

♦ Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе.
(Леонардо да Вінчі, італійський
художник епохи Відродження.)

♦ Щасливий той, хто дарує щастя найбільшій кількості людей.
( Дені Дідро, франц. філософ  )

♦ Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, хто плаче, – потішити кожного, хто сумує, – покріпити кожного, хто слабкий та немічний, – оздоровити кожного, хто хворий, – просвітити кожного, хто темний…Я хотів би стати всім для всіх, щоб усіх спасти.
(Митрополит Андрей Шептицький.)

За ресурсами Інтернет

День української писемності та мови: історія, цікаві факти

 

                                Як парость  виноградної лози,

                               Плекайте мову. Пильно й ненастанно

                              Політь бур’ян. Чистіша від сльози

                             Вона хай буде. Вірно і слухняно

                            Нехай вона щоразу служить вам,

                           Хоч і живе своїм живим життям 

                                                                 ( М.Рильський)  

 

Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997році Указом Президента , в якому говориться: «На підтримку  ініціативи  громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: «Встановити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора літописця, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво –Печерського монастиря.»

Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова – це доля народу і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.

ІСТОРІЯ МОВИ

Історія кожного народу має героїчні і трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Україні судилося зазнати багатьох поневірянь. Нам забороняли мати власну історію, культуру,  мову.

За княжої доби паралельно функціонували дві мови, які не дуже відрізнялися, – жива розмовна староукраїнська мова і літературна, або церковнослов янська, запозичена  з Болгарії. Живою розмовною мовою користувалася переважна більшість населення Київської Русі, а літературну використовували освічені верстви тогочасного суспільства.

Із прийняттям християнства створюються школи, закладаються бібліотеки, перекладаються численні твори грецьких авторів,  пишуться оригінальні філософські , історичні і літературні твори.

За козацької доби (ХVI – ХVIII) бурхливо розвивалася українська наука, шкільництво, література, книгодрукування. Мелетій Смотрицький створив славнозвісну «Граматику словенську». Продовжувала формуватися жива розмовна мова нашого народу, якою твориться багатющий український фольклор.

У кінці ХVII на початку  ХVIII ст. українська літературна мова і культура зазнають переслідувань з боку російського уряду, закривається мережа українських братських шкіл. Натомість відкриваються російські школи й університети.

Проте в час найбільшого культурного занепаду, з виходом  «Енеїди» І.П.Котляревського в 1798р., написаної живою розмовною мовою, починається новий етап у розвитку української літературної мови, мистецтва і науки.

Проте на українське слово посипались нові укази та циркуляри. Царський уряд видає укази про заборону книгодрукування, викладання українською мовою. 1847рік відзначився розгромом Кирило – Мефодіївського братства й посиленням жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.

Із шкіл вилучають букварі, закривають українські школи. Валуєвський циркуляр(1863р.) забороняє друкування книг українською мовою та український театр у Східній Україні. Емський указ Олександра ІІ (1876р.) забороня. Ввезення українських книг з-за кордону. Олександр ІІІ (1888р.0заборонив вживати українську мову в офіційних установах і давати українські імена під час хрещення. 1895рік  – видано розпорядження про заборону друкувати українські книги для дітей.

Але попри всі заборони українська мова розвивається. У кінці ХІХ ст. ніхто уже не сумнівався в тому, що українська мова є окремою самостійною мовою. Проте немало тяжких випробувань випало на її долю і в ХХ ст.

З проголошенням незалежності України розпочалося відродження української мови, науки, культури. Сьогодні українська мова є державною мовою в Україні. А мова – це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, з яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом.

Мова – найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається і процвітає. Зараз Україна  – незалежна держава. І вона, звісно, повинна відроджувати українську мову, з розумом, повагою , відроджувати культуру, не поспіхом та указами, а серцем і бажанням людей.

Топ-10 цікавих фактів про українську мову

1. Найбільше перекладений літературний твір – “Заповіт” Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово “дихлордифенілтрихлорметилметан” – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
8. Офіційно вважається, що після видання “Енеїди” Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
9. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.
10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”

Що почитати…

ПАМЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

	Велесова книга: збірка праукраїнських пам’яток. 1 тис. до нової доби – 1 тис. нової доби / упоряд. Б. Яценко. – К., 2001. – 332 с. Галятовський Іоаникій Ключ розуміння / І. Галятовський. – К.: Наукова думка, 1985. – 446 с.
	Граматика слов’янська І.Ужевича / підгот. до друку І.К. Білодід, Є.М. Кудрицький. – К.: Наукова думка, 1970. – 113 с. Грушевський М.С. Про українську мову і українську школу / М.С. Грушевський. – К.: Веселка, 1991. – 46 с.: іл. – (Укр. відродження).

Ділова і народно-розмовна мова ХVІІІ ст. / підгот. до вид. В.А. Передрієнко. – К.: Наукова думка, 1976. – 416 с.
Єфремов С.О. Історія українського письменства / С.О. Єфремов. – К.: Феміна, 1995. – 688 с.
Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки / уклад. та перекл. В. Крекотень, В. Шевчук, Р. Іванченко. – К.: Дніпро, 2006. – 974с., іл.
Зеров М. Українське письменство / М. Зеров. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 1301с.
Коваль А.П. Спочатку було слово: крилаті вислови біблійного походження в українській мові / А.П. Коваль. – К.: Либідь, 2001. – 312 с.
Грамоти ХІV ст. / упорядкув., вступ. стат., комен. і словники-покажчики М.М. Пещак. – К.: Наукова думка, 1974 с.
Писемні документи ХІV ст. представлені у збірці, являють собою пам’ятки юридично-ділового стилю давньої української літературної мови Є. Славинецького й А.
Лексикони словено-латинський Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського / підгот. до вид. В.В. Німчук. – К.: Наукова думка, 1973. – 541 с.
Лексикон словенороський Памви Беринди / підготов. тексту і вступ. стат. В.В. Німчука. – К.: Вид-во Акад. наук Української РСР, 1961 с.
“Лексикон словенороський” Памви Беринди – визначна пам’ятка східнослов’янської лексикографії початку ХVІІ ст.
Огієнко Іван (Митрополит Іларіон) Історія української літературної мови / І.Огієнко. – 2-ге вид., випр. – К.: Наша культура і наука, 2004. – 436 с.: іл.

Пересопницьке Євангеліє 1556-1561: дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / вид. підгот. І.П. Чепіга за участю Л.А. Гнатенко. – К., 2001. – 703 с. Пересопницьке Євангеліє – визначна пам’ятка української мови та книжкового мистецтва ХVІ ст. загальнослов’янського значення – уперше публікується в повному обсязі. Це – один з перших перекладів українською мовою канонічного євангельського тексту. Повість врем’яних літ: літопис (За Іпатським списком) / пер. з давньоруської, післяслово, комент. В.В. Яременко. – К.: Рад. письм., 1990. – 558 с. Спадщина поколінь: прадавні українські літературні пам’ятки / упоряд. передм. і комен. Мукомелі О.Г. – К.: Грамота, 2005. – 592с. – ( Сер. “Шк. Б-ка”). Українські билини: історико-літературне вид. східнослов’янського епосу / упоряд., передм., післяслово, прим. та оброб. укр. нар. казок і легенд на билині теми В. Шевчука; мал. Б. Михайлова. – К.: Веселка, 2003. – 247с. Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток / упоряд. М.М. Пазяк. – К.: Наук. думка, 2001. – 392 с.: портр. – (Сер. “Укр. нар. творчість”).

КЛАСИКИ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА

Будівничий української державності: хрестоматія політологічних статей Івана Франка / упоряд. Д. Павличко. – К.: Вид. Дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. – 640 с.: портр. Винниченко В. Вибрані твори / В. Винниченко. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – 256с. Зворушене серце: Твори Ольги Кобилянської: навч. посіб. : У 2 кн. / упоряд. Чічановського А. А.; передм., комент. Дем’янівської Л. С. – К.: Грамота, 2003. – (Сер. “Шк. б-ка”). Кн. 1. – 2003. – 464 с. Кобилянська О. Ю. Людина: повісті, оповід.: Для ст. шк. Віку / О.Ю. Кобилянська. – К.: Веселка, 2000. – 350 с.: іл.

 Квітка-Основ’яненко Григорій. Вибрані твори / Г. Квітка-Основ’яненко. – Х.: Прапор, 2008. – 480 с.
Котляревський І. П. Енеїда: поема / І. П. Котляревський. – К.: Книга, 2008. – 384 с.: іл.
Сковорода Г. Твори: У 2 т. / Г. Сковорода – 2-ге вид., випр. – К.: ТОВ Вид-во “Обереги”, 2005. – (київська б-ка давнього укр. письменства).
Т. 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. – 528 с.: портр. – Бібліогр: с. 36-46.є
Майстер драми: драматичні твори І. Карпенка-Карого: навч. посіб. / упорядкув. Чічановського А. А.; передм. Дем’янівської Л. С. – К.: Грамота, 2004. – 496 с.
Мирний Панас. Твори: В 2 т. / П.Мирний – К.: Наук. думка, 1989. – 752 с.: портр.
Нечуй-Левицький Іван Кайдашева сім’я; Хмари: повісті / І. Нечуй-Левицький. – К.: Наук. думка, 2001. – 504 с. – (Б-ка школяра )
Плачинда С. П. Міфи і легенди давньої України / С. П. Плачинда. – К.: Спалах ЛТД, 1997. – 176 с.: іл.
Світанок Вітчизни. Українська література кінця ХІХ – початку ХХ ст.: навч. посіб. / упоряд. А. А. Чічановський. – К.: Грамота, 2001. – 511 с.
Старицький М. П. Руїна: історична проза / М.П. Старицький. – Х.: Факт, 2008. – 624 с.
Стефаник В. С. Моє слово: новели, оповід., автобіогр. та критич. матеріали, витяги з листів: для серед. та старш. шк. віку / В.С. Стефаник; Упоряд., передм. та приміт. Л. С.Дем’янівської. – К.: Веселка, 2001 – 319 с.: іл.

Велика трійця: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка / пер. груз., упоряд., вступні тексти Р. Чілачави. – К.: Етнос, 2005. – 336 с.: портр.; іл. – Укр., груз. Українка Леся Горить моє серце: вірші та поеми /Л. Українка. – К.: ВАТ Вид-во “Київська правда”, 2004. – 464 с.

Шевченко Тарас Усі твори в одному томі / Т. Шевченко. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2007. – 824 с.

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА КНИГА ВИСОКОГО РЕЙТИНГУ
Андрухович Ю. І. Таємниця: замість роману / Ю.І. Андрухович. – Х. : Фоліо, 2007. – 478 с. – (Сер. “Література ”).
Брати Капранови Приворотне зілля: роман / Брати Капранови. – К.: Джерела М, 2004. – 288 с.
Дереш Любко Архе. Монолог, який усе ще триває: роман. – Л.: Кальварія, 2005. – 276 с.
Дяченки, Марина та Сергій. Шрам: роман / Марина та Сергій Дяченки. – К.: Зелений Пес. Гамазин, 2006. – 336 с.
Жадан С. В. Капітал / С. В. Жадан. – Х.: Фоліо, 2007. – 797 с.
Забужко, Оксана. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. – 4-е вид. – К.: Факт, 2007. – 148 с. – (Сер. “Висока полиця”).
Зарівна Т. П. Хроніка від жінки: романи / Т.П. Зарівна. – К.: Укр. письменник, 2003. – 256 с.
Карпа І. І. 50 хвилин трави (Коли помре твоя краса) / І. І. Карпа. – Х.: Фоліо, 2004. – 239 с. – (Сер. “Графіті”).
Курков А. Ю. Пригоди Пустомеликів та інші історії / А.Ю. Курков; пер. з рос. В. Германа; худож. Ю. Ясинська. – К.: Махаон, 2003. – 112 с.: іл. – (Сер. “Всі-всі-всі найулюбленіші книжки”).
Лавріненко Ю. Розстріляне відродження: антологія 1917-1933: поезія – проза – драма – Евсей / Ю. Лавріненко . – К.: Смолоскип, 2002. – 984 с. : портр.
Матіос Марія Солодка Даруся / Марія Матіос. – вид. 3-тє. – Л.: ЛА “ПІРАМІДА”, 2005. – 176 с.
Матіос Марія Щоденник страченої: психологічна розвідка / Марія Матіос. – Л. : ЛА “ПІРАМІДА”, 2005. – 192 с.
Меднікова М. Крутая плюс, або терористка-2: роман / М. Меднікова. – Л.: Кальварія, 2005. – 272 с.
Перебийніс П. М. Пшеничний годиннк: лірика / П.М. Перебийніс. – К.: ВІК, 2005. – 352 с.
Плачинда, Сергій  Лебедія (Як і коли виникла Україна): есе / С. Плачинда. – К.: ВАТ Вид-во “Київська правда”, 2005. – 160 с.
Поезія: Ліна Костенко. Олександр Олесь. Василь Симоненко. Василь Стус. – 2-ге вид., доп. – К.: Наук. думка, 2000. – 272 с.: портр. – ( Б-ка школяра).
Пономаренко Л. П. Дерево облич: повісті. Оповідання / Л.П. Пономаренко. – К.: Укр. письменник, 1999. – 170 с. – (Сер. “Сучасна укр. л-ра”).
Прохасько Т. Непрості / Т. Прохасько. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. – 140с.
Роздобудько І. Гудзик / І. Роздобудько. – Х.: Фоліо, 2008. – 222 с. – (Сер. “Колібрі”).
Роздобудько І. Все, що я хотіла сьогодні… / І. Роздобудько; Худож.-оформлювач І. В. Осипов. – Х.: Фоліо, 2008. – 154 с.
Розстріляне Відродження. Українська репресована лірика. – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2009. – 256 с.: іл.
Ульяненко О. С. Вогненне око: роман / О.С. Ульяненко. – К.: Укр. письменник, 1999. – 229 с. – (Сер. “Сучасна укр. л-ра”).

“Мова наша, мова –
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість”.
(Ю. Рибчинський)

За матеріалами Інтернет;  журнал «Шкільна бібліотека» №10/2020, 10/2018

 

МОН презентувало електронний підручник «Технологія створення жіночого одягу» 

21 жовтня в Києві в межах проекту «Професія творити моду» відбулася презентація нового електронного підручника «Технологія створення жіночого одягу», який був спеціально розроблений для учнів закладів професійно-технічної освіти та орієнтований на тих, хто опановує професію конструктора, технолога, кравця, швачки або закрійника.

Над створенням електронного посібника працювати викладачі Київського вищого професійного училища технологій та дизайну одягу,  Регіонального центру професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області, Хмельницького центру професійно-технічної освіти сфери послуг та Хустського професійного ліцею сфери послуг.

Як наголошують у Міністерстві освіти і науки, е-підручники є зручним та ефективним інструментом при організації змішаного та дистанційного формату навчання, що дозволяє учням самостійно опрацьовувати матеріал, а викладачам більш якісно пояснювати нові теми. Для підвищення ефективності та якості освітнього процесу слід якомога більше створювати електронних посібників, курсів, опитувальників та інтерактивних платформ.

На думку заступника Міністра освіти і науки України Артура Селецького, що для професійної освіти діджиталізація має особливого значення, оскільки підготовка кваліфікованих спеціалістів передбачає системну практику. Завдяки якісним електронним ресурсам можна опанувати теоретичний курс програми на високому рівні. Спільна взаємодія освітнього сектору, громад та бізнесу сприятиме створенню таких платформ.

Ресурси Інтернет (OP.ua )

Газета «Освіта України» №42 від 26 жовтня 2020р. (Е- підручник для профтеху)

 

 

02.11.2020

100 НАЙКРАЩИХ КНИГ, ЯКІ МАЄ ПРОЧИТАТИ КОЖЕН

Deztop вирішив запропонувати  свій альтернативний рейтинг із 100 книг, які варто прочитати кожному. А головне, пам’ятайте: при виборі книг для читання керуйтеся власними смаками та вподобаннями.

Як казав один письменник, “по великому рахунку, те, що ви читаєте, набагато важливіше, ніж те, з ким ви одружитеся”.

10 НАЙКРАЩИХ КНИГ ДЛЯ ДІТЕЙ

Прививати любов до читання потрібно змалечку. Але ж як можна не полюбити це заняття, якщо у вашої дитини будуть такі цікаві та повчальні книжки? Рекомендується для прочитання дітям різного віку.

1) Джоан Роулінг, серія книг про Гаррі Поттера

2) Антуан де Сент-Екзюпері “Маленький принц”

3) Роальд Дал “Матильда”, “Чарлі та шоколадна фабрика”

4) Всеволод Нестайко “Тореадори з Васюківки”, “В Країні Сонячних Зайчиків”

5) Люсі Мод Монтгомері “Енн з ферми «Зелені дахи»”

6) Люїс Керролл “Аліса в Країні чудес”

7) Е. Б. Уайт “Павутиння Шарлотти”

8) Клайв Льюїс “Лев, чаклунка і платтяна шафа”

9) Марк Твен “Пригоди Тома Сойєра”, “Пригоди Гекльберрі Фінна”

10) Астрід Ліндгрен “Пеппі Довгапанчоха”

10 НАЙКРАЩИХ КНИГ ДЛЯ МОЛОДІ ТА ПІДЛІТКІВ

Перехідний вік прекрасний і складний водночас. Це час перебудови не тільки тіла, а й внутрішнього світу людини. І саме тому в цей час важливо читати якісну літературу – ті історії, які не тільки розважають, а й навчають, показують справжній дорослий світ без прикрас і в той же час вчать любити і віднаходити у всьому гармонію і красу.

1) Маркус Зузак “Крадійка книжок”

2) Гарпер Лі “Убити пересмішника”

3) Шарлотта Бронте “Джейн Ейр”

4) Гаррієт Бічер-Стоу “Хатина дядька Тома”

5) Джером Девід Селінджер “Ловець у житі” (“Над прірвою у житі”)

6) Марк Хеддон “Дивний випадок із собакою вночі”

7) Джон Грін “Винні зірки”

8) Уотт Кей “Місяць над Алабамою”

9) Едгар Алан По “Секрет уяви”

10) Вільям Голдінг “Володар мух”

25 НАЙКРАЩИХ КНИГ КЛАСИЧНОЇ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Ці шедеври має знати кожен. Більшість із наведених тут книг ми вчимо у школі на уроках зарубіжної літератури. Однак часто в юному віці ми не можемо повністю осягнути глибини всієї книги. Саме тому багато літературознавців рекомендують перечитувати книги хоча б двічі – в юності та зрілому віці. Повірте, ваше враження буде істотно відрізнятися.

За сюжетами цих книг знімали фільми і серіали, малювали картини і ставили вистави в театрі. Знати їх (хоча б назву, автора і коротко про зміст) – обов’язок кожного, хто хоче вважати себе освіченим і ерудованим.

1) Емілі Бронте “Грозовий перевал”

2) Чарльз Діккенс “Великі надії”

3) Федір Достоєвський “Злочин і кара”

4) Герман Мелвілл “Мобі Дік”

5) Джейн Остін “Гордість і упередження”

6) Мігель де Сервантес “Дон Кіхот”

7) Гюстав Флобер “Мадам Боварі”

8) Лев Толстой “Анна Кареніна”

9) Стендаль “Червоне і чорне”

10) Кнут Гамсун “Голод”

11) Ернест Хемінгуей “Старий і море”, “По кому подзвін”, “Фієста. І сонце сходить”

12) Джордж Оруелл “1984”, “Колгосп тварин”

13) Альбер Камю “Сторонній”, “Чума”

14) Габріель Гарсіа Маркес “Сто років самотності”, “Кохання під час холери”

15) Хорхе Луїс Борхес “Вигадані історії”

16) Еріх Марія Ремарк “На Західному фронті без змін”, “Три товариші”

17) Оскар Вайлд “Портрет Доріана Грея”

18) Ярослав Гашек “Пригоди бравого вояка Швейка”

19) Михайло Булгаков “Майстер і Маргарита”

20) Сімона де Бовуар “Друга стать”

21) Джон Стейнбек “Грона гніву”

22) Олдос Хакслі “Прекрасний новий світ”

23) Айн Ренд “Атлант розправив плечі”

24) Маргарет Мітчелл “Звіяні вітром”

25) Д. Г. Лоуренс “Коханець леді Чаттерлей”

10 НАЙКРАЩИХ КНИГ УКРАЇНСЬКИХ КЛАСИКІВ

Ось перелік книг українських класиків, які має прочитати кожен:

1) Іван Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”

2) Іван Багряний “Сад Гетсиманський”

3) Панас Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

4) Василь Барка “Жовтий князь”

5) Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”

6) Олександр Довженко “Зачарована Десна”

7) Панас Мирний “Повія”

8) Іван Франко “Украдене щастя”

9) Ольга Кобилянська “Людина”

10) Валер’ян Підмогильний “Місто”

20 НАЙКРАЩИХ КНИГ СУЧАСНОЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Не класиками єдиними. Сучасна література не стоїть на місці, а кожного року ми дізнаємося імена все нових та нових письменників, твори яких справді варті уваги. Ось лише короткий список таких книг:

1) Ентоні Дорр “Все те незриме світло”

2) Донна Тартт “Щиголь”

3) Джоджо Мойєс “До зустрічі з тобою”

4) Кристін Ханна “Соловей”

5) Пола Гоукінз “Дівчина у потягу”

6) Пол Каланіті “Коли подих стає повітрям”

7) Кетрін Стокетт “Прислуга”

8) Гіліян Флінн “Загублена”

9) Джон Бойн “Хлопчик у смугастій піжамі”

10) Ден Браун “Код да Вінчі”, “Інферно”

11) Деніел Кіз “Таємнича історія Біллі Міллігана”, “Квіти для Елджернона”

12) Чак Поланік “Бійцівський клуб”

13) Гузель Яхіна “Зулейха відкриває очі”

14) Ґреґорі Девід Робертс “Шантарам”

15) Дж. Метьюз “Червоний горобець”

16) Х. Грун “Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки”

17) Пола Маклейн “Леді Африка. Жінка, яка підкорила небо”

18) В’єт Тан Нґуєн “Симпатик”

19) Януш Вишневський “Самотність у мережі”

20) Елізабет Гілберт “Їсти, молитися, кохати”

15 НАЙКРАЩИХ КНИГ ВІД СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

“Тіні забутих предків” та “Украдене щастя” вже давно стали класикою, а от нові імена в українській літературі продовжують з’являтися. Хоч і новими їх не назвеш, адже такі письменники як Юрій Винничук, Сергій Жадан чи Оксана Забужко вже давно у всіх на вустах. Читаймо і насолоджуймося!

1) Юрій Винничук “Танґо смерті”, “Мальва Ланда”

2) Оксана Забужко “Музей покинутих секретів”, “Польові дослідження з українського сексу”

3) Ліна Костенко “Записки українського самашедшого”

4) Василь Шкляр “Залишенець. Чорний ворон”, “Маруся”

5) Марія Матіос “Солодка Даруся”, “Майже ніколи не навпаки”

6) Ірен Роздобудько “Ґудзик”

7) Надійка Гербіш “Теплі історії до кави”, “Теплі історії до шоколаду”

8) Таня Малярчук “Забуття”

9) Сергій Жадан “Інтернат”

10) Володимир Лис “Століття Якова”

11) Люко Дашвар “Ініціація”

12) Макс Кідрук “Не озирайся і мовчи”

13) Дара Корній “Зворотний бік сутіні”, “Зворотний бік світів”

14) Галина Вдовиченко “Тамдевін”

15) Наталка Сняданко “Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма”

10 НАЙКРАЩИХ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ КНИГ

Одне прислів’я каже: “Краще запалити свічку, ніж проклинати пітьму”. Жити в темряві незнання – це змарнувати своє життя. Звісно, не всі можуть стати науковцями та першовідкривачами – цього й не потрібно, однак читати книги варто. І зовсім не обов’язково брати до рук наукові праці з фізики (якщо ви, звісно, не фізик). Сьогодні існує безліч науково-популярних видань, написаних провідними світовими вченими доступною для широкого загалу мовою.

Простими словами, з жартами та художніми вкрапленнями, ви поринете в справжній світ науки та відкриттів. А найголовніше – здобудете цінні знання.

1) Карл Саган “Світ, повний демонів: Наука як свіча в пітьмі”

2) Річард Фейнман “Та ви жартуєте, містере Фейнман!”

3) Річард Докінз “Егоїстичний ген”, “Ілюзія Бога”

4) Віктор Франкл “Людина в пошуках справжнього сенсу”

5) Еріх Фромм “Мистецтво любові”

6) С. Гокінґ, Л. Млодінов “Великий замисел”

7) Юваль Ной Гарарі “Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього”, “Homo Deus: За лаштунками майбутнього”

8) Д. Свааб “Ми – це наш мозок”

9) Білл Брайсон “Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу”

10) Франс де Вааль “Мораль без релігії. В пошуках людського у приматів”

5 НАЙКРАЩИХ КНИГ З ІСТОРІЇ

Індійський політик Індіра Ганді свого часу сказала: “Історія – найкращий вчитель, в якого найгірші учні”. Ми справді не часто замислюємося над уроками історії і не беремо до уваги помилок минулого. Іншими словами, ми вперто ігноруємо історію, а потім знову і знову наступаємо на ті самі граблі.

Але не треба бути найгіршим учнем історії. Варто прагнути стати відмінником. І ось декілька книг, аби починати слухати її уроки:

1) Дарон Аджемоглу, Джеймс А. Робінсон “Чому нації занепадають”

2) Адам Сміт “Дослідження про природу і причини багатства народів”

3) Джаред Даймонд “Зброя, мікроби і харч”

4) Норман Дейвіс “Європа. Історія”

5) Гайнріх Крамер, Якоб Спренджер “Молот відьом”

За матеріалами Інтернет  (Deztop))

 

100 найкращих книг світу для читання

Американський  суспільно – політичний журнал «Newsweek склав свою версію ста кращих книг всіх часів і народів. В цій версії найбільш широко відбиваються смаки різних читачів.

Список книг

1.Джордж Оруел  «1984»

2.Лев Толстой « Война и мир»

3.Джеймс Джойс «Улісс»

4.Володимир Набоков «Лоліта»

5.Вільям Фолкнер «Шум і лють»

6.Ральф Еллісон «Людина – невидимка»

7.Вірджинія Вульф « До маяка»

8.Гомер «Ілліада», «Одіссея»

9.Джейн Остін «Гордість і упередження»

10.Данте Аліг’єрі «Божественна комедія»

11.ДжеффріЧосер «Кентерберійські оповідання»

12.Джонатан Свіфт «Подорожі Гуллівера»

13.Джордж Еліот «Міддлмарч»

14.Чинуа Ачебе «І прийшло руйнування»

15.Джером Селінджер «Над прірвою в житі»

16.Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром»

17.Габріель Гарсія Маркес «Сто років самотності»

18.Френсіс Скотт Фіцджеральд «Великий Гетсбі»

19.Джозеф Геллер «Пастка – 22»

20.Тоні Моррісон « Кохана»

21.Джон Стейнбек «Грона гніву»

22.Салман Рушді «Діти півночі»

23.Олдос Гакслі «Прекрасний новий світ»

24.Вірджинія Вульф «Місіс Деловей»

25.Річард Райт «Син Америки»

26.Алексіс де Токвіль  «Демократія в Америці»

27.Чарльз Дарвін «Походження видів»

28.Геродот «Історія»

29.Жан Жак Руссо «Суспільний договір»

30.Карл Маркс «Капітал»

31.Ніколо Макіавелі «Державець»

32.Святий Августин «Сповідь»

33. Томас Гоббс «Левіафан»

34.Фукідід «Історія Пелопоннеської війни»

35.Джон Рональд Руел Толкін «Володар перснів»

36.Алан Мілн «Вінні- Пух»

37.Клайв Льюїс «Лев, чаклунка і Чарівна шафа»

38.Едвард Морган Форстер «Поїздка до Індії»

39.Джек Керуак «На дорозі»

40.Харпер Лі «Убити пересмішника»

41.Біблія

42.Ентоні Берджес «Механічний апельсин»

43.Вільям Фолкнер «Світло в серпні»

44.Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа «Душі чорного народу»

45.Джин Рис «Антуанентта»

46.Гюстав Флобер «Мадам Боварі»

47.Джон Мілтон «Втрачений рай»

48.Лев Толстой «Анна Кареніна»

49.Вільям Шекспір «Гамлет»

50.Вільям Шекспір «Король Лір»

51.Вільям Шекспір «Отелло»

52.Вільям Шекспір «Сонети»

53.Волт Вітмен «Листя трави»

54.Марк Твен «Пригоди Гекльберрі Фінна»

55.Редьярд Кіплінг «Кім»

56.Мері Шеллі «Франкенштейн»

57.Тоні Моррісон «Пісня Соломона»

58.Кен Кізі «Над зозулиним гніздом»

59.Ернест Хемінгуей «По кому дзвонить дзвін»

60.Курт Воннегут «Бійня номер п’ять»

61.Джордж Оруелл «Ферма тварин»

62.Вільям Голдінг «Повелитель мух»

63.Трумен Капоте «Холоднокровне вбивство»

64.Доріс Лессінг «Золотий зошит»

65.Марсель Пруст «У пошуках втраченого часу»

66.Раймонд Чандлер «Глибокий сон»

67.Вільям Фолкнер «Коли я вмирала»

68.Ернест Хемінгуей «І сходить сонце»

69.Роберт Грейвз «Я.Клавдій»

70.Карсон Маккалерс «Серце – самостійний мисливець»

71.Девід ГербертЛоуренс «Сини і коханці»

72.Роберт Пенн Воррен «Все королівське військо»

73.Джейм Болдуін « Іди та скажи це з гори»

74.Елвін Брукс Вайт «Павутиння Шарлотти»

75.Джозеф Конрад «Серце пітьми»

76.Елі Візель «Ніч»

77.Джон Апдайк «Кролику. Біжи»

78.Едіт Уортон «Вік невинності»

79.Філіп Рот «Випадок Кравця»

80.Теодор Драйзер «Американська трагедія»

81.Натанаел Уест «День сарани»

82.Генрі Міллер «Тропік рака»

83.Дешіл Хеммет «Мальтійський сокіл»

84.Філіп Пулман «Темні матерії»

85.Уілла Кесер «Смерть приходить за архиєпископом»

86.Зигмунд Фрейд «Тлумачення сновидінь»

87.Генрі Адамс «Виховання Генрі Адамса»

88.Мао Цзедун «Цитатник»

89.Вільям Джеймс «Різноманіття релігійного досвіду»

90.Івлін Во «Пригоршня смаку”

91.Рейчел Карсон «Мовчазна весна»

92. Джон Мейнард Кейнс «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей»

93.Джозеф Конрад «Лорд Джим»

94.Роберт Грейвс «З усім цим покінчено»

95.Джон Кеннет Гелбрейт «Суспільство достатку»

96.Кеннет Грем «Вітер у вербах»

97.Алекс Хейлі і Малкольм Ікс «Автобіографія Малкольма Ікса»

98.Літтон Стречі «Знамениті вікторіанці»

99.Еліс Вокер «Барва пурпурова»

100.Вінстон Черчилль «Друга світова війна»

 

 

 

 

02.11.2020

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

У бібліотеку училища надійшли підручники спецдисциплін :

Н.А.Горбатюк, О.І.Зінченко, Г.І.Откидач, Ю.Ф.Мазніченко, О.М. Дирконос, Г.І.Чуняк

«ОСНОВИ ПЕРУКАРСЬКОЇ СПРАВИ»

Основи перукарської справи: підручник для здобувачів професійної ( професійно – технічної) освіти / Н.А. Горбатюк, О.І.Зінченко, Г.І.Откидач та ін. – Київ:

Грамота, 2020. – 256с. : іл.

У підручнику систематизовано матеріал з перукарської справи: організація роботи перукарень; інструменти, пристосування та електрообладнання перукарень; складові процесу обслуговування; основні прийоми стрижки; технології базових стрижок, фарбування та укладання волосся; основи конструювання та моделювання зачісок; виготовлення постижерних виробів.

Для здобувачів професійної (професійно – технічної освіти) та викладачів освітніх закладів., слухачів курсів перукарського мистецтва, перукарів – початківців, для тих, хто самостійно опановує перукарську справу.

       Бібліотекар ВПУ №3

28 жовтня

Вернулися живі з полків і рот,
І мир подарували рідним хатам…
За цвіт життя завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.

Я.Луценко

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломств і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки.

Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ніхто не забутий!», «Ніщо не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

З метою закріпити й увіковічнити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише відходять справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ.

У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська – з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція – з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 – го року, Львівсько-Сандомирська – з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

До кінця війни залишалося ще пів року.

День визволення України від нацистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося в Указі Президента Незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати

Література  на тему війни, яка пропонується для читання

63.3(4Укр)622 В11 В ім‘я життя / Авт.-упор.З.О. Сільченко. – К. : Україна, 2005. – 288с. Книга про стійкість, мужність, патріотизм жінок-ветеранів, чиї фронтові дороги пролягли через Україну. Медсестри і лікарі, партизанки і підпільниці, пілоти і штурмани, зенітниці і радистки без прикрас, правдиво розповідають про бачене і пережите ними в роки Великої Вітчизняної війни. Збірник воєнних спогадів і документальних нарисів розрахований на широке коло читачів, у першу чергу на молодь. 63.3(2)622.78 В55 Віхи пам‘яті на шляху до Великої Перемоги : Нариси та спогади/ Авт.- упор. В.І. Кучерявенко. – Д. : Пороги, 2004. – 178с. У цій книзі розповідається про історичні віхи війни 1941-1945 років, про людей непохитної волі, мужності й відваги – воїнів-визволителів, які разом з усіма людьми трудового фронту, партизанами і підпільниками кували перемогу над німецьким фашизмом. Для широкого кола читачів. 63.3(4Укр)622.78 Г39 Героїчний Київ : Документальні розповіді/ Упор. В.І.Денисенко. – К. : Україна, 2003. – 335с. : іл. Книга присвячена незламним оборонцям і звитяжним визволителям столиці України від фашистських загарбників. Герої спогадів – льотчики, танкісти, артилеристи, воїни-десантники, підпільники, партизани, командири і воєначальники. З рядків достовірних розповідей постає грандіозний масштаб битви на Дніпрі за славний Київ у 1941-1943 роках. Для широкого кола читачів. 63.3(2)622 Г57 Говорушко, М.А. Камінці на долоні / М.А.Говорушко. – К. : Україна, 2002. – 112 с. Книга спогадів, оповідань, документальних розповідей. Воїнською мужністю, патріотизмом, відповідальністю і взаємовиручкою пронизані численні епізоди з фронтового життя піхотинців, танкістів, льотчиків, моряків, партизанів та ін. Окремий розділ становлять оповідання, присвячені дітям війни. Розрахована на широке коло читачів. 63.3(4Укр)62я75 К95 Кучер, В.І. Україна у Другій світовій війні (1939-1945): Посібник для вчителя/ В.І.Кучер, П.М.Чернега. – К. : Генеза, 2004. – 272с. Наскрізною ідеєю книжки є теза про внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини та її союзників. Розглядається питання боротьби українських національно-визвольних сил за українську незалежну державу, зусиль українського народу, спрямованих на зміцнення військової і економічної могутності колишнього СРСР. Видання зацікавить не лише спеціалістів, а й всіх, хто цікавиться історією. 63.3(4Укр-2К)622.78 М18 Малаков, Д.В. Оті два роки… у Києві при німцях / Д.В.Малаков. – К. : Амадей, 2002. – 316с. 778 днів і ночей Київ жив „при німцях”. „Як жив? Яким чином вижив?” Документальна повість Дмитра Малакова „Оті два роки” нарешті дає відповідь на ці питання. Пожежа на Хрещатику. Підрив будинків. Торгівля на ринках. Робота у німців. Пошук їжі, мила, одягу. Преса і чутки. Спротив і покора. Про все це і багато іншого розповідається від першої особи. Для широкого кола читачів. 63.3(4Укр-2К)622.78 П44 Подвиг на віки. Книга Пам‘яті України – місто-герой Київ/ Ред. А.І. Тимчик. – К. : Книга Пам‘яті України, 2000. – 290с. В книзі вперше опубліковано аналітико-документальний матеріал про героїчну оборону міста Києва, рух опору окупаційному режиму, визволення Києва та внесок населення столиці України в боротьбу з фашистськими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни. На підставі картотеки наукової редакції узагальнено дані про військові втрати киян. Істотно доповнено поіменні списки загиблих воїнів, що покояться в землі київській. Видання призначене для широких верств читачів: наукових працівників, викладачів і студентів вузів, курсантів, учнів – всіх, хто не байдужий до майбутнього нашої Вітчизни, хто прагне знати правду про найстрашнішу в історії людства війну, хто виявляє інтерес до історії древнього і вічно молодого Києва. 63.3(2)622.12 Р66 Рокоссовский, Р.К. Сталинградский рубеж / Р.К.Рокоссовский. – К. : Украина, 2003. – 192 с. : ил. В книзі розповідається про ратний та трудовий подвиг захисників Сталінграда, коротко і компактно викладений хід бойових дій. Основну увагу автор приділяє опису боїв на рубежі,що зумовили переможний хід Сталінградської битви, героїзму і мужності воїнів, що приймали участь в ній. Для широкого кола читачів. 63.3(4Укр)622 У45 Україна в полум‘ї війни 1941-1945/ Ред. П.П.Панченко. – К. : Україна, 2005. – 560с. На основі аналізу фактичного матеріалу, нових архівних джерел автори розглядають найважливіші операції Червоної армії на території України, що суттєво вплинули на подальший хід Другої світової війни, значною мірою збагатили воєнне мистецтво. У книзі розкривається діяльність руху Опору, тактика козачих та кавалерійських формувань, що визволяли українську землю від ненависного ворога, особливості політико-виховної роботи серед військовослужбовців у фронтових умовах, масовий героїзм, мужність, самовідданість бійців і командирів, які вистояли і перемогли у жорстокому двобої з фашизмом. Для усіх тих, хто виявляє інтерес до історії Великої Вітчизняної війни. 63.3(4Укр)6-4я2 У45 Українська жінка у визвольній боротьбі 1940-1950 рр.: Біографічний довідник. Вип.2/ Упор. Н.П.Мудра. – Львів : Світ, 2006. – 192с. Книга присвячена жінкам, молоді роки яких припали на жорстокі часи зіткнення на українській землі ворожих сил – шовінізму, фашизму й більшовизму. Українка протягом всієї історії народу ніколи не була покірною рабинею і в ту пору ХХ ст. стала активним учасником опору окупантам, виявивши небувалі приклади жертовності, стійкості та героїзму. Їх були тисячі – відомих і невідомих, видатних і звичайних, тих, що віддали Україні свою молодість і життя. У довіднику вміщено близько 900 коротких біографічних даних про жінок, які були закатовані по тюрмах, засуджені на каторжні роботи у таборах ГУЛАГу, не здались живими ворогові, перебуваючи в лавах УПА. 84.4Укр6 Г94 Гуменна, Д. Хрещатий Яр (Київ 1941-1943) : Роман-хроніка/ Д.Гуменна. – К. : Вид-во ім.О.Теліги, 2001. – 408 с. У книзі в хронологічній послідовності відображено події, які відбувалися у Києві в 1941-1943 роках перед окупацією і під час окупації його німцями. „Хрещатий Яр” – психологічний і багатосюжетний роман, цінний своєю документальністю, показує людей у жорстоких життєвих обставинах, не „підмальованих”, а схоплених немов фотоапаратом. Це дещо виправлене перевидання роману, який вийшов у 1956 році у США. Для широкого кола читачів. 84.4Укр6 Д58 Довженко, О.П. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник 1941-1956 : Кіноповісті/ О.П.Довженко. – К. : Веселка, 1995. – 574с. Кіноповісті, щоденникові записи (1941-1956 рр.) видатного кінорежисера і письменника – це не лише чудові пам’ятки художньої і меморіальної літератури, а й справжній документ епохи, в якому зафіксовані цікаві події, ставлення автора до тих чи інших явищ, людей, особиста трагедія нашого національного генія, позбавленого права жити і творити на рідній землі. Для старшокласників, студентів, педагогів, усіх, хто цікавиться історією української культури. 84.4Укр6 С17 Самчук, У. Документ доби : публіцистика Уласа Самчука 1941-1943 років / У.Самчук ; [У. Самчук] ; [упоряд. А. Жив‘юк]. – Рівне : Рівненська друкарня, 2008. – 456с. Книга включає передовиці, репортажі, фейлетони, опубліковані автором у газеті „Волинь” та інших легальних українських часописах періоду німецької окупації 1941-1943 рр. Фактично це є завершений журналістсько-мистецький і джерельний комплекс, який складає суттєву, яскраву і, в той же час, контроверсійну частину творчого доробку письменника. Для дослідників, викладачів, студентів, учнів, усіх зацікавлених історією України. За матеріалами Інтернет (Відділ універсальних читальних залів)

 

26.10.2020

Навички умілого користування підручником

Підручник  – путівник у світ знань. Він приховує багато секретів , які треба навчитися розгадувати.

По- перше, навчальну книгу треба вміти читати. Так- так, саме читати: уважно, зосереджено, розуміючи і сприймаючи текст, включаючи свою уяву, досвід, попередні знання.

По- справжньому читати – значить бачити все, що стоїть за словом. Не залишати не зрозумілим  жодного слова, вислову, завдання.

По- друге, треба добре бути ознайомленим зі структурою підручника, його складовими: вступом, основною частиною, додатками (словники, пам’ятки, інструкції тощо).

Орієнтуватися в підручнику дає можливість зміст ( розташований в кінці або на початку), який допоможе швидко знайти необхідні сторінки.

Помічниками в роботі з підручником можуть бути різні рубрики, на зразок «Поміркуй над прочитаним», «Збагачуй свої знання», «Будь уважним», «Прояви компетентність», «Дізнайся більше», «Пригадай головне», «Це цікаво» та ін.

Різного роду спеціальні позначки дають можливість перевірити себе, на щось звернути особливу увагу, щось обов’язково запам’ятати. Виділені жирним шрифтом слова, визначення, правила також потребують особливої уваги, а саме, наполегливої праці, щодо необхідності їх запам’ятовування.

До тексту додаються питання, на які обов’язково треба давати відповіді. Це дає можливість закріпити знання, перевірити себе  на рівень оволодіння знаннями: високий, середній, низький.

Короткі висновки після теоретичного матеріалу – це базові знання з теми.

Теоретичний матеріал  поділяється на параграфи, параграфи на пункти, абзаци і становить більшу частину підручника.

 Додатковий матеріал теж дуже важливий для закріплення вивченого, розширення знань.

Таку ж функцію виконує й практична частина, з якою пропонується працювати ретельно, уважно, помірковано.

 Схеми, малюнки, таблиці – все це допоможе оволодіти знаннями, розібратися в тексті, порівняти, проаналізувати, зробити висновки.

Тож запам’ятайте, читання підручника – це праця: систематична, кропітка, наполеглива.

Ефективність її залежить від застосування таких правил:

• не можна допускати механічного читання;
• зміст прочитаного повинен осмислюватися до дрібниць;
• для свідомого сприймання навчального матеріалу не повинно залишатися не зрозумілим жодне слово, жодне речення;
• важливо опрацьовувати матеріал: читати з олівцем у руках, конспектувати, робити помітки, виписки, писати тези тощо;
• читати й сприймати текст краще частинами ( пунктами, абзацами), поєднуючи їх згодом у ціле – весь параграф;
• обов’язково вникати, розглядаючи схеми, таблиці, діаграми, малюнки та ін.;
• порівнювати й зіставляти вивчений матеріал з попередніми знаннями;
• контролювати себе: переказувати, відповідати на питання, виконувати домашнє завдання.

Читання навчальної книги з напруженням думки, старанно, систематично дасть вам можливість зрозуміти й грунтовно засвоїти матеріал, розміщений у підручнику.

За матеріалами журналу «Шкільна бібліотека  №1,9 (Щербак Л.В. – навчальна книга – ключ до знань))

26.10.2020

Міжнародний день шкільних бібліотек

 «Книжки нашого дитинства  i  ранньої юностi

дуже впливають на нас, на наше майбутнє

Зацiкавившись чимось, книга формує

коло наших iнтересiв, активiзує

якусь особливість нашого мислення.

Одне слово, книга вiдкриває нас…»

Роман Iваничук

Засновником цієї календарної події виступає всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек і вперше свято було проведено в 1999-му році. Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні – щорічно в четвертий понеділок жовтня.Важливість забезпечення та поширення грамотності, всіляке сприяння належному навчанню – один з основних пріоритетів сучасного суспільства й атмосфера, яка створюється професійними бібліотекарями, найбільш сприятлива у цьому процесі.В 2020 році Міжнародний день шкільних бібліотек припадає на 26 жовтня.

За даними Інтернет (DilovaMova.com)

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ  НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Батраченко Н.В.

Кравець. Технологія виготовлення одягу: підручник для здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти/ Н.В.Батраченко, І.В Заряжко .- Київ: Літера ЛТД,2019.-288с.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України.

Царьова Є.С.

Технологія виготовлення столової, постільної білизни, штор, ламбрекенів та аксесуарів: навчальний посібник для здобувачів професійної(професійно – технічної) освіти / Є.С.Царьова. – Київ: Літера ЛТД, 2019. – 160с.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

24.10.2020

Організація Об’єднаних Націй ще багато десятиліть тому стала синонімом миротворчості у світовому масштабі, співучасті у встановленні справедливості на міжнародній арені. Організація не має кордонів і об’єднує весь світ, пройшовши довгий шлях від зародження у післявоєнній Європі до визнання абсолютною більшістю країн.

Станом на 2019 рік членами ООН є 193 країни.

Світове співтовариство 24 жовтня відзначає День Організації Об’єднаних Націй.

Саме цього дня у 1945 році набрав чинності Статут ООН, підписаний 26 червня 1945 року в Сан-Франциско. Організація Об’єднаних Націй офіційно з’явилася на світ з моменту ратифікації цього засадничого документа більшістю його учасників, зокрема й п’ятьма постійними членами Ради Безпеки.

Як відомо, ООН – універсальна міжнародна організація, діяльність якої спрямована на забезпечення міжнародних безпеки і миру; вона організовує співпрацю і підтримує розвиток приязних відносин між державами

ООН оголосила Міжнародний день доступу до інформації: серед ініціаторів резолюції — Україна

Фундаментальними принципами організації є суверенна рівність держав, не втручання у їхні внутрішні справи, розв’язування суперечностей мирним шляхом, дотримання державами міжнародних зобов’язань, колективна участь членів організації в операціях ООН. Серед 51 держави-засновниці ООН є й Україна.

День ООН відзначається з 1948 року. В 1971 році Генеральна Асамблея ООН рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято.

Штаб-квартира ООН

Протягом уже 68-ми років штаб-квартира ООН знаходиться у Нью-Йорку на Манхеттені. Однак, одразу після створення Організація Об’єднаних Націй не мала ані власної будівлі, ані постійного офісу. Перше засідання Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН проходили у Лондоні, після якого Генасамблея прийняла рішення надалі працювати ближче до Нью-Йорка.

Спершу ООН переїхали у тимчасову штаб-квартиру у невеликому селищі на Лонґ-Айленді, а вже у грудні 1946 року магнат Джон Рокфелер-молодший зробив широкий жест – виділив 8,5 мільйонів доларів зі своєї кишені, аби ООН мала власну будівлю. За ці гроші була куплена ділянка землі для зведення там постійної штаб-квартири ООН. Безпосередньо на будівництво штаб-квартири для ООН уряд США виділив у 1949 році безвідсотковий кредит на 65 мільйонів доларів. За два роки повністю готова будівля офіційно відкрилася.

Епіцентром архітектурного комплексу офісу ООН є 39-поверховий хмарочос, де працює Секретаріат. Надворі вздовж стіни будівлі на багато десятків метрів простягається ряд прапорів 193-х країн-членів ООН. Аби уникнути образ з боку країн щодо першості того чи іншого прапора, всі вони розміщені у порядку англійського алфавіту.

Штаб-квартира ООН

Цікаво, що спочатку Франція, Великобританія та Нідерланди не погоджувалися з локацією штаб-квартири ООН у Нью-Йорку. Та й зараз деякі політики виступають за її перенесення, приміром, до Східної півкулі – до Пекіну або Делі.

Історія становлення світової могутності

ООН пройшли довгий шлях, перш ніж стати організацією, якою ми її знаємо сьогодні. Певним прообразом ООН була Ліга Націй, створена лідерами Європи, котрі тільки-но завершили Першу Світову війну та поділили сфери впливу у світі. Підписання Версальського мирного договору у червні 1919 року фактично ознаменувало собою заснування Ліги Націй. Однак, з часом виявилося, що Ліга не має ані сили, ані готовності запобігти Другій світовій війні. Розпочалася Друга світова, і після неї Європа, навчена попереднім невдалим досвідом, створює ООН. Організація стала для світу своєрідною гарантією, що тепер війни не буде, бо її можна попередити, якщо всі країни знаходитимуться у співдружності та відстежуватимуть войовничі настрої у світі.

Ще протягом Другої світової найсильніші країни світу замислилися над створенням органу, що стосувався б усіх держав загалом і кожної окремо. Так, 1 січня 1942 року президент США Франклін Рузвельт запропонував назвати майбутню організацію Об’єднаними Націями. Того ж дня Рузвельт (від США), Вінстон Черчіль (від Об’єднаного королівства), Максим Литвинов (від СРСР) і Цзи-вень (від Китаю) підписали документ – «Декларацію Об’єднаних Націй». Наступного дня її підписали ще 22 країни. Так держави «домовилися» завершити війну максимально швидко та не укладати сепаратного миру. Через два роки війна завершилася і от 24 жовтня 1945 року на світовій арені офіційно виникла нова організація – ООН.

Як працює ООН сьогодні

Миротворча діяльність ООН розпочалася у 1948 році. Тоді Рада ООН Безпеки вперше санкціонувала приїзд військових спостерігачів на Близький Схід. Головна мета місії полягала у спостереженні за виконанням Угоди про перемир’я між Ізраїлем та сусідніми арабськими країнами. З того часу на рахунку ООН – 69 миротворчих операцій по всьому світу.

Цікаво, що ООН не має власної армії або підрозділів військових. Організація працює виключно з так званими контингентами воєнних, котрі приїжджають з держав-членів ООН. Тобто, по суті, інструменти ООН – це ідея, намір, намагання зробити життя мирним. А свої воєнні та поліцейські контингенти надають 122 країни-учасниці.

Існує три категорії миротворців – військовослужбовці, поліцейські і цивільні співробітники. Фактично вони надають гуманітарну допомогу та працюють як економісти, юристи, сапери, спостерігачі за виборами і за дотриманням прав людини.

За 74 роки свого існування ООН залучила до миротворчих операцій майже 100 000 військових та військових спостерігачів, понад 12 000 поліцейських, 620 000 цивільних службовців та понад 3000 добровольців по всьому світу. При цьому за роки існування організації у світі загинуло 3326 учасників різних миротворчих місій.

Миротворці з ООН носять форму своїх країн та отримують грошове забезпечення від свого уряду, котрий отримує компенсацію від ООН. Власне, може виникнути запитання – звідки у ООН гроші на підтримку миротворчих операцій?

Справа у тім, що ООН фінансується з обов’язкових та добровільних внесків від кожної з країн-членів. Таким чином, виходить, що за потреби одна країна допомагає всім іншим, а всі допомагають одній. Головні принципи роботи ООНівців – згода сторін, неупередженість, незастосування сили (однак, це дозволено виключно у випадках самооборони).

Як ООН надає миротворчу допомогу

Рішення щодо розгортання нової операції ООН з підтримки миру приймає Рада безпеки.

Етап І. Якщо умови в країні, куди планують надіслати місію з підтримки миру, не є вкрай критичними у контексті безпеки, Секретаріат спершу направляє туди місію з технічної підтримки.

Етап ІІ. Якщо Рада Безпеки ООН заключає, що розгортання операції з підтримки миру є доцільним, вона офіційно санкціонує проведення операції шляхом прийняття резолюції. У резолюції визначаються мандат, масштаби операції та завдання, що їх має на меті операція. Після цього Генасамблея затверджує бюджет та ресурси операції.

Структура ООН

ООН на чолі з Генеральним Секретарем має свій Статут та органи, завдяки яким здійснюється робота та співпраця з країнами: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Рада з Опіки, Міжнародний Суд.

Прапор ООН

Генеральна Асамблея ООН. Генеральна Асамблея – головний дорадчий орган Асамблеї ООН. До її складу входять усі держави-члени ООН, президенти яких щороку збираються на сесії.

Якщо на Генасамблеї голосують щодо  рекомендації з питань миру і безпеки, рішення затверджується, якщо за нього голосують дві третини учасників голосування. При цьому кожна країна може дати від себе один голос.

Зала Генеральної Асамблеї ООН

Рада Безпеки ООН. Поле відповідальності Ради Безпеки – підтримання миру та безпеки у відносинах між країнами. До складу Ради Безпеки входять 15 держав-членів: 5 постійних членів — Китай, Франція, РФ, Великобританія, США та 10 непостійних членів, яких обирають на два роки.

Економічна і Соціальна Рада ООН. Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) допомагає Генасамблеї здійснювати міжнародне економічне та соціальне співробітництво. Рада збирає інформацію, консультує членів ООН, розробляє рекомендації.

Міжнародний Суд ООН. Міжнародний суд, інакше ще називають Гаазьким, розташований в Гаазі, Нідерланди, і є головним судовим органом ООН. Суд почав свою роботу ще у 1946 році. Суд має на меті вирішувати суперечки між державами, розглядаючи справи, пов’язані з військовими злочинами, незаконним втручанням держав і геноцидом.

Секретаріат ООН. Секретаріат ООН забезпечує дослідження, збір інформації і коштів, необхідних органам ООН для засідань та роботи. Цікаво, що згідно зі Статутом ООН, співробітники Секретаріату не можуть запитувати чи отримувати вказівки від будь-яких владних структур, окрім самої ООН.

Секретаріат сприяє вирішенню міжнародних суперечок, проводить міжнародні конференції та керує операціями з підтримки миру.

Генеральний секретар ООН. Генеральний секретар призначається Генеральною Асамблеєю після рекомендацій Ради Безпеки. Традиційно пост передається протягом однієї-двох каденції (5-10 років). З 1 січня 2017 року цю посаду займає Антоніо Гуттереш, колишній прем’єр-міністр Португалії. До нього ООН очолював Пан Гі Мун, ексголова МЗС Кореї.

Україна і ООН: Історія відносин 

Україна чотири рази обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН: у 1948, 1984, 2000 та 2015 роках. Наша держава має свої представництва при ООН – у Нью-Йорку та Женеві.

Моніторингова місія ООН з прав людини розміщується в Україні з березня 2014 року. До червня 2019 року очільницею місії була Фіона Фрейзер. З липня цього року її місце зайняла Матільда Богнер

Місія ООН фіксує порушення стосовно цивільного населення в умовах бойових дій та окупації, намагається убезпечувати громадянський простір та відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу.

Офіси моніторингової місії розташовані в Києві, Донецьку, Краматорську, Луганську, Маріуполі, Одесі, Харкові, кожного кварталу публікуючи доповідь про права людини в України.

За матеріалами Інтернет

ВИЗНАЧНІ ПОСТАТІ

ВОЛОДИМИР ПАРХОМЕНКО – український вчений , історик і педагог

140 років від дня народження Володимира Пархо­менка (1880–1942), українського історика, педагога

Володимир Олександрович Пархоменко народився 22 вересня 1880 у с. Сміле (тепер Сумщина) у родині православного священика. Закінчив Полтавську семінарію, Петербурзьку духовну академію. З 1905 викладав церковну історію в Полтавській духовній семінарії. З лютого 1906 став дійсним членом Полтавської вченої архівної комісії. З вересня 1912 працював інспектором народних училищ у Тифлісі.

У вересні – грудні 1917  – директор української гімназії в Каневі, потім займався викладанням в Археологічному інституті в Києві та обіймав посаду приват-доцента в Київському університеті Св. Володимира. У 1919–1921 – приват-доцент Таврійського університету, згодом – діловод Кримського Міністерства народної освіти, викладач Кубанського політехнічного інституту.

З 1921 працював у Всеукраїнській Академії наук та у Київському інституті народної освіти. У 1925–1929 отримав посаду професора Дніпропетровського інституту народної освіти, очолював Дніпропетровське Наукове товариство при ВУАН, співпрацював з Дмитром Яворницьким, брав участь у Дніпропетровській археологічній експедиції. Перебуваючи у Дніпропетровську, учений глибоко досліджував проблему взаємовідносин Русі зі Степом.

У вересні 1929 заарештований і обвинувачений за фальсифікованою справою Спілки визволення України; засуджений до 10 років концтаборів. Відбував заслання у Карелії. У 1933, завдяки клопотанням сестри, достроково звільнений як інвалід. Переїхав до Ленінграда, де влаштувався на роботу в місцеву філію АН СРСР.

Науковий доробок ученого складають понад 130 праць, тематика яких охоплює різні аспекти ранньої історії східного слов’янства і походження руської державності, взаємовідносинам Русі зі степовими етносами та державами, історії християнства на Русі і церкви ХVІІІ ст. Окремі роботи стосуються історії Гетьманщини, українсько-татарських взаємовідносин, історії освіти в Україні.

Помер Володимир Пархоменко у 1942 у блокадному Ленінграді. Реабілітований посмертно у 1989.

 Володимир Пархоменко належить  до визнаних, хоча й малознаних корифеїв вітчизняної історичної науки.

Протягом досить тривалого часу в ньому бачили лише « репресованого історика з незначною кількістю праць». А нині називають « одним із найоригінальніших українських  дослідників давньої Русі», «творцем сміливих наукових гіпотез», ученим, чиї «історичні концепції вирізнялися академічною не типовістю». Все своє наукове життя він свідомо йшов « проти течії».