Пройшло багато поколінь від Спеціального ремісничого училища №1 у 1947 році до Вищого професійного училища №3 сьогодні. Це були роки наполегливої, творчої та плідної праці.
Сьогодні Вище професійне училище №3 – це навчальний заклад I рівня акредитації, III атестаційного рівня, який готує і виховує висококваліфікованих робітників та молодших спеціалістів для підприємств легкої промисловості та сфери побуту майбутніх професіоналів своєї справи, здатних конкурувати на міжнародному ринку праці. Училище живе, розвивається, має великі перспективи, власний сміливий погляд на професійне життя і світлу віру у майбутнє.
З історичних джерел відомо, що у кінці ХІХ століття власником будинку, у якому знаходиться училище, був Архієпископ Зигмунт Щенсний Фелінський – людина глибокої віри, святолюбивий пастор і мученик за віру, засновник Петербурзького Монастиря сестер Родини Марії св. Франциска.
Провівши на Буковині останніх 12 років життя, Архієпископ Щенсний мав наміри оселитися у Чернівцях. Ці плани не здійснилися, а у будинку, з ініціативи пастора, замешкали сестри Родини Марії, які взяли під свою опіку притулок для сиріт, швейну майстерню та школу-інтернат.
Фундамент цього будинку закладали, мабуть, надзвичайної доброти люди, які пророкували йому століттями виховувати і навчати підростаючі покоління – опору і майбутнє суспільства.
Як осередок освіти наше училище засноване у повоєнний час управлінням трудових резервів у 1947 році, отримавши статус Спеціального ремісничого училища №1. Тут мали змогу навчатися лише діти-сироти, батьки яких загинули під час другої світової війни.
Наше училище одне з перших на Буковині готувало швачок.У 1947 році були створені перші 8 груп з 25 учнів, всього 200 чоловік. Першим директором училища була Грабіна М. Д., але важлива роль у становленні і утвердженні училища, як ремісничого, випала на долю Боднарчук О.С., яка очолювала його до 1961 року.
У 1962 році училище, що мало на той час одну з кращих матеріально-технічних баз і висококваліфікований інженерно-педагогічний колектив стало міським професійно-технічним училищем. Керували училищем Мягченкова З.С. (з 1962 до 1963р.), а потім Зернова А.Т. (з 1963 до 1966 р.).
З 1966 до 1973 року училище очолив Мажаров В.С.
З розвитком швейної галузі Буковини зросла потреба у більш професійних кадрах легкої промисловості. У зв’язку з цим з 1967 року у Чернівецькому міському професійно-технічному училищі починають готувати кваліфікованих робітників з професії кравець верхнього одягу та кравець легкого одягу .
З 1968 року готують робітників з професії мотальниця, тростильниця, а з 1972 – з нововведеної професії кравець верхнього чоловічого одягу та чоловічого костюму. З 1975 року – готують робітників за напрямком слюсар, наладчик, фотограф. Тоді директором училища був Маяцький Д.Ф.(з 1974 до 1978 року).
У 1976 році наш навчальний заклад стає середнім професійно-технічним училищем № 3.
У 1980 році директором СПТУ № 3 призначається Лук’яненко Л.С. яка керує ним до 2001 року. Вона пройшла шлях від вихователя, профорга, заступника директора з виховної роботи до керівника. Все професійне життя Людмили Семенівни зв’язано з нашим училищем.
У 1985 році до СПТУ № 3 приєднується Відомче училище побуту разом з інженерно-педагогічним і учнівським колективами.
1991 рік – рік знаменної події в житті українського народу – утворення суверенної держави України.
У 1997 році завдяки наполегливості Людмили Семенівни Лук’яненко і зусиллям педагогічного колективу СПТУ № 3 набуває статусу Вищого професійного училища, що дає можливість навчати та випускати висококваліфікованих робітників для підприємств легкої промисловості та сфери послуг.
З 1998 року навчання в училищі стає двоступеневим. Кращі випускники, що здобули робітничу професію кравця, закрійника мають змогу продовжити навчання і здобути кваліфікацію молодшого спеціаліста з спеціальності моделювання та конструювання промислових виробів.
У 2001 році директором стає Корнелія Матвіївна Унгурян.
У 2011 році колектив обирає директором Нікішину Олесю Валентинівну, яка також є випускницею училища.
Сьогодні у ВПУ № 3 м. Чернівці готує висококваліфікованих робітників з професій:
на базі середньої освіти:
- кравець, закрійник (термін навчання – 3,5 роки);
- кравець, модистка головних уборів (термін навчання – 3 роки);
- кравець, квіткар (термін навчання – 3 роки);
- перукар (перукар-модельєр), манікюрник(термін навчання – 3 роки);
на базі повної загальної середньої освіти:
- кравець, закрійник (термін навчання – 2 роки);
- перукар (перукар-модельєр), манікюрник (термін навчання – 2 роки);