Головна » Новини бібліотеки (Page 10)

Category Archives: Новини бібліотеки

Поради про те, як почати читати книги щодня

Протягом століть читання є одним з найбільш корисних занять. Воно дозволяє поліпшити розумові здібності, підвищити рівень грамотності, запобігти розвитку деяких вікових захворювань мозку. Читання паперових книжок покращує пам’ять та поповнює словниковий запас, покращується рівень концентрації.Книга стимулює фантазії та вчить мислити образами.Люди, які читають легше адаптуються у соціумі. Книжки знижують стрес та покращують сон. Однак через те, що наше життя сповнене гаджетів і розважального контенту, мало хто в сучасному світі віддає перевагу книгам. Тому, перечитайте наші поради і оберіть улюблену паперову книжку.

  1. Любити читати. Це найабстрактніша порада, але вона є підставовою і надважливою. Бо коли любиш якусь справу, то на неї завжди знайдеться час. Вона не обтяжуватиме, а приноситиме радість. І завжди буде пріоритетною
  1. Завжди мати книгу під рукою.  Або передбачити для різних випадків і ситуацій книжку. Стоїш в черзі, довго чекаєш на зустріч, їдеш кудись далеко в транспорті, засмагаєш, не можеш заснути врешті.
  1. Вибір книг. Мати домашню бібліотеку. Або знати дорогу до громадської бібліотеки. Або мати друзів, у яких можна позичати. Тобто завжди мати вибір, що почитати. Бо якщо під рукою немає книги, то під руку одразу потрапить фейсбук чи ще щось інше…
  1. Книжкове середовище.Онлайн чи офлайн. Це дуже важливо, бо: ви дізнаєтеся, що цікавого читають інші; ви обмінюєтеся враженнями; ви дізнаєтеся про книжкові новинки; ви можете отримати цікаві поради; врешті ви маєте нагоду висловитися про прочитане. Це все неабияк надихає. Тобто ви не почуватиметеся самотньо, навіть коли залишатиметеся наодинці з книжкою.
  1. Враження.Пишіть чи говоріть про свої враження від прочитаного. Це мотивує читати ще, ділитися досвідом з іншими, дискутувати і сперечатися. Тобто творити живе спілкування про книжки.
  1. Заходьте у бібліотеки та книгарні.Просто ходіть, гортайте книжки, доторкайтеся до них. Зараз видають такі шикарні книжки, що від одного доторку отримуєш естетичне задоволення. Це зробить свою справу…
  1. Читайте різноманітну літературу. Художню сучасну, класику, дитячу, підліткову, нон-фікшн, детективи, історичну… Не зациклюйтеся лише на одному жанрі чи ще гірше авторові. А чергування допомагає розвантажитись, урізноманітнити ваше мислення та збагатити чимось новим. Тобто не варто себе обмежувати.
  1. Виділіть конкретний час в добі виключно на читання. Виділяйте час для читання. Якщо чекати моменту “коли буде час”, ви ніколи не почнете читати. Виділяйте конкретний час для читання книг. Найкраще в спокійній атмосфері, де ви зможете розслабитися і насолодитися читанням. Для дітей корисна форма читання – 15-20 хвилин на день.

Зранку за кавою, в транспорті на роботу, на обідній перерві, після роботи, перед сном. Доба має 24 години, з яких на читання можете виділити бодай півгодини. І маленькими, але регулярними кроками ви долатимете гори книг. Бо режим стає звичкою, звичка — необхідністю, необхідність — залежністю. А це те, що нам потрібно. Тож не помітите, як самі будете здивовані.

9. Відмовлятися від не цікавих книг. Якщо під час знайомства з якимось твором ви відчуваєте нудьгу або відсутність бажання продовжувати, то варто його відкласти. Ви можете знайти ще багато книг на обрану тематику, які будуть цікавіші. Виняток в даному випадку становить лише класична література, адже її цінність беззаперечна.

Тобто, це все такі маленькі хитрощі — як перехитрити свою лінь, “відсутність часу” чи що там ще ви собі придумали.

Спробуйте скористатися цими порадами і пам*ятайте, головне — аби щодня в світі ставало на одну непрочитану книжку менше.

Любіть книжки, приходьте до бібліотеки , Вас завжди  там чекають і допоможуть у виборі!

2

За ресурсами Інтернет (фото вільного доступу)

МИХАЙЛУ ТКАЧУ  –  90

Михайло Ткач — народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка.

Народився 26 листопада 1932 р. у селі Лукачани, Кельменецького району, Чернівецької обл. Автор кількох поетичних збірок. Відомий український поет-пісняр. На його вірші створено десятки пісень. Найвідоміші з них: “Марічка”, «Якщо любиш — кохай», «Зоряна ніч», «Ясени», «Сніг на зеленому листі», «На щастя, на долю», «Диво-сторона», «Коли нема того, що любиш», «Небеса очей твоїх».

 Мільйонам поціновувачів прекрасного відома пісня на слова Михайла Ткача і музику Степана Сабадаша «Марiчка», першим виконавцем якої був  Дмитро Гнатюк, потім  її співали Назарій Яремчук і Василь Зінкевич.

«В’ється, наче змiйка, неспокiйна рiчка,
Тулиться близенько до пiднiжжя гiр.
А на тому боцi, там живе Марiчка,
В хатi, що сховалась у зелений бiр».

(більше…)

День пам’яті жертв Голодомору.

Памятаємо. Єднаємося. Переможемо.

 

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.

Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

(більше…)

Михайло Iвасюк –

Буковинський письменник, літературознавець

Буковинський письменник, літературознавець, культурний діяч, батько відомого композитора Володимира Івасюка, народився 25 листопада 1917 року у містечку Кіцмань, в інтелігентній сім’ї, де панував культ Тараса Шевченка.

Життєвий шлях Михайла Івасюка не  був легким. Михайлові   довелося зазнати і відрахування з університету за  неспроможність сплатити  за навчання, і  на собі відчути  жахи сталінських таборів.

Але любов до книги переважала завжди. Упродовж двадцяти трьох  років  він працював у Чернівецькому університеті на  кафедрі української літератури, де передавав свої знання  з філології  студентам.

Доля Буковинського краю  і його легендарних героїв, особливості етносу завжди хвилювали  письменника і стали темою літературних досліджень.

Перу  Михайла Івасюка  належать  романи “Вирок”, “Серце не камінь”, “Балада про вершника на білому коні”, “Лицар великої любові” та інші.

Після смерті  сина Володі  М.Івасюк написав поетичну збірку “Елегії для сина”, яку присвятив світлій пам’яті  сина Володимира.

(більше…)

 

 21 листопада — День Гідності та Свободи. Чому про це важливо пам’ятати?

21 листопада в Україні відзначають початок двох важливих подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Чому це важливо? День Гідності та Свободи — нагадування про ту ціну, яку українці заплатили, коли  відстоювали на Майдані своє право.

Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.

Вшанування  9-ї річниці Революції Гідності відбудеться, на жаль, в умовах війни… Теперішня війна – це новий Майдан, але вже в межах всієї країни. Революція Гідності – це був перший переможний бій цієї війни”, – сказав гендиректор Музею Революції Гідності.

Бережімо пам’ ять про подвиги наших Героїв, шануймо їх незламну силу волі, мужність та відвагу.

За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)

“Батько міста”.

Історія найшанованішого бургомістра Чернівців Антона Кохановського

 

17 листопада виповнилося 205 років від дня народження найшановaнішого чернівчанина, якого цінувала вся освічена Європа – багаторічного бургомістра нашого міста барона Антона рицара Кохановського фон Ставчанського (Аntoni Kochanowski, 1817 – 1906).

У австро-угорський період Антон Кохановський очолював місто впродовж 26 років, його переобирали по декілька разів поспіль. В його час Чернівці “набули європейського вигляду”, а Антона Кохановського ще за його життя почали називати “батьком міста”.

Антон Кохановський був “поляком за походженням, галичанином за народженням”. Він народився у сім’ї дрібного службовця у 1817 році в Тернополі.

Кохановський вчився у школі в Чернівцях і в університеті у Львові. Пізніше він повернувся до Чернівців, де працював адвокатом. Про це йдеться у книзі “Буковина. Імена славних сучасників”.

За керівництва Кохановського у Чернівцях запустили трамвай. Його маршрут пролягав через середмістя від Прута до центрального парку. Також у 1895 році розпочалася розбудова водогінної та водозбірної системи, а ще каналізації. У 1896 розпочали проводити електричне освітлення в центрі міста. Ще продовжили вкривати вулиці бруківкою.

Також в часи бургомістра Кохановського в Чернівцях збудували резиденцію митрополитів, міський театр, вірменську церкву, катедральний собор та будівлю Буковинського ощадного банку (тепер художній музей). Також Кохановський ініціював зведення теперішнього палацу дітей та юнацтва на вулиці Шептицького для засідань буковинського крайового сейму (органу місцевої влади).

Лобіював відкриття університету в Чернівцях

Антон Кохановський в різний час був і депутатом міськради Чернівців, депутатом крайового сейму (також впродовж десяти років його очолював). Також з 1871 року Кохановський представляв інтереси буковинців у парламенті Австро-Угорщини. Тоді він відстоював відкриття університету в Чернівцях. Саме завдяки старанням Кохановського у 1875 році цісар Франц Йосиф підписав указ про заснування університету.

Опікун Чернівців

Через посаду Кохановський очолював раду шкільництва, санітарну раду, раду у справах нужденних та фонд нужденних. Також він був одним із засновників музичного товариства, намаганнями якого збудували філармонію. Кохановський очолював Товариство прикрашення Чернівців, головною метою якого було озеленення міста. Досягали цього за членські внески. Зокрема завдяки товариству заклали парк імені Юрія Федьковича та сквер на розі вулиць Шкільної та Головної.

Кохановський подарував місту годинник на ратуші, інакший, ніж той, що вже був на вежі. Годинник Кохановський замовив у Празі.

Через те, що у 88-річного Кохановського погіршився стан здоров’я, він попросив звільнити його з посади бургомістра Чернівців. Проте депутати вшанували його званням почесного президента Чернівців. Попри свій вік, Кохановський продовжив виконувати обов’язки депутата.

Своє останнє засідання депутатів він відвідав за шість днів до смерті. Кохановський помер 10 вересня 1906 року, проводжати його прийшло майже усе місто. Похований колишній бургомістр Чернівців у родинному гробівці на кладовищі на вулиці Зеленій.

Узвишшя Г. Пардіні, будинок в якому мешкав Антон Кохановський

Доба Антона Кохановського у Чернівцях ознаменована справжнім яскравим поступом у розбудові, коли Чернівці почали виглядати справжнім європейським містом.

За матеріалами Інтернет ( суспільне, факти, фото вільного доступу)

ЦЕ ЦІКАВО

“Виявилося, що я перша жінка, яка написала текст для радіодиктанту за 22 роки існування” — Ірина Цілик

У середу 9 листопада у День української писемності та мови відбувся Всеукраїнський радіодиктант Національної єдності. Диктант тривав 20 хвилин.

Авторка тексту радіодиктанту режисерка Ірина Цілик стала першою жінкою, яка написала текст для радіодиктанту за 22 роки його існування. Вона розповіла, чому обрала тему “дому” та яку ідею хотіла донести до українців.

” Мені хотілося в ці 200 знаків, в цей короткий обсяг вкласти розуміння того, що дім — це і той дім в якому ми виросли, тобто це дім нашого дитинства. Але також дім — це не тільки будинок. Дім — це щось більше. Дім — це наша країна, і мова на яку ми можемо спертися”, — сказала Цілик.

“Головне мені хотілося в цей текст вкласти ідею того, що дім — це те, що в нас ніхто не може забрати”, — розповіла авторка.

Українці поділилися враженнями від диктанту:

“Я більше думала про сам текст. Сьогодні це дуже хвилюючий текст. Я просто завдячую та ґратулюю пані Ірині, що саме в такий час вона описала цей стан”.

(більше…)

«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу»

Олександр Олесь

 Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

До дня української мови та писемності  у бібліотеці розгорнута інформаційна виставка, яка знайомить  з цікавими матеріалами про українську мову.

Запрошуємо відвідати педагогів, здобувачів освіти  та всіх бажаючих, хто поціновує та хоче більше дізнатися про нашу мову.

19 цікавих фактів про українську мову:

  1. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.

(більше…)

e56fca5e5b0d-4

Перший український космонавт

Листопад 1997р.    Весь світ захоплювався величчю України – її гідним сином Леонідом Каденюком, котрий першим у нашій незалежній  країні нарівні з Японією та США піднявся в космос. Він довів, що наша держава – держава мудрих, сміливих людей.

Космічній галузі України вже багато років. Проте одна з найзначиміших її сторінок перегорнута на очах усього світу на мисі Канаверал 19 листопада 1997року.

Старт космічного корабля – видовище грандіозне і прекрасне. Долаючи сотні миль, космічний корабель «Колумбія» з 4 американськими і одним японським астронавтами поніс на орбіту й громадянина України Леоніда Каденюка, у якого на правому рукаві  скафандра яскравів синьо – жовтий прапор.

Леонід Каденюк  – буковинець, який зумів примножити славу рідної землі. Його політ – це вже історія. 16 діб пробув на орбіті космонавт незалежної України.  В американський «Шаттл» льотчик – випробовувач першого класу  Леонід Каденюк взяв «Кобзар» Шевченка, український прапор, гімн, тризуб, рушник та записи пісень у виконанні улюблених наших співаків, які й самі певною мірою є символами нації. Всім членам екіпажу «Колумбії» він подарував вишиті хрестиком українські сорочки і астронавти в них сфотографувалися.

Політ «Колумбії» з першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком на борту важко переоцінити. Він прославив нашу державу на весь світ, утвердивши її космічний пріоритет.

Плідно працював Леонід Каденюк і на науковій ниві: у 2006 році він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових

праць та художньо-публіцистичної книги «Місія – Космос», якою хотів привернути увагу до проблем навколишнього середовища. З космосу він побачив масштаб проблем, які виникли внаслідок людської діяльності. Він зрозумів, наскільки беззахисна земля і що потрібно берегти наш дім. Адже наша планета – в нас єдина і нам дуже пощастило тут жити. Книжка спогадів Леоніда Каденюка «Місія – Космос» отримала перше місце на конкурсі «Книга року – 2009». У 2017 р. її було перевидано.

У Києві на 68-му році життя відійшов у вічність перший космонавт України Леонід Каденюк.

В ці листопадові дні 25- річчя польоту в космос, ми згадуємо людину, яка підкорила космос і прославила наш край і нашу державу на весь світ.

В бібліотеці ВПУ №3 діє розгорнута інформаційна виставка – портрет про сильну особистість, першого космонавта незалежної України.

Також 03.11.2022р. для здобувачів освіти групи №9 був проведений  бібліотекарем Людмилою Беспалою бібліотечний урок на тему « Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України»; «МІСІЯ – КОСМОС».

Ознайомила здобувачів освіти з життям та історичним польотом першого космонавта та з книгою Леоніда Каденюка «Місія – Космос», де автор намагався привернути увагу до проблем навколишнього середовища, які виникли внаслідок людської діяльності.

  Книга  «Місія – Космос» –  це емоційно насичена розповідь першого космонавта нашої держави, Героя України, народного депутата Верховної Ради України IV скликання, генерал-майора авіації, льотчика-випробовувача 1-го класу, кандидата технічних наук Леоніда Каденюка про його політ у космос 1997 року в складі екіпажу космічного корабля “Колумбія”. Видання містить надзвичайно цікаві описи етапів польоту, портрети його учасників і роздуми автора про Всесвіт, місце в ньому нашої Землі та відповідальність людини за її майбутнє.

Пропонуємо більше дізнатися про першого космонавта України

(більше…)

e56fca5e5b0d-4

3 листопада – БУКОВИНСЬКЕ ВІЧЕ

Буковинське віче – народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Герцогства Буковина. Збори відбувались на центральній площі міста перед магістратом. Віче проголосило возз’єднання Північної Буковини (загалом Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Кимполунзького повітів) із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною”

Для всіх бажаючих у бібліотеці училища розгорнута інформаційна викладка  та перегляд літератури  « Україна і Буковина – разом». Запрошуємо  до перегляду педагогічний колектив та здобувачів освіти.

Для більш детального ознайомлення з матеріалами по цій темі пропонуємо перелік літератури  для читання :

Буковинське народне віче 3 листопада 1918 року / Чернів. т-во «Оберіг», Асоціація молодих істориків. – Чернівці: Ред.-видав. від. облполіграфвидаву, 1990. – 46 с.

Буковинському вічу – 100 років (1918-2018): бібліогр. покажчик / авт.-уклад.: І. Рудько, О. Гаврилюк; Упр. культури облдержадмін., Держ. архів Чернів. обл., Чернів. обл. універс. наук. бібліотека ім. М. Івасюка. – Чернівці : Букрек, 2018. – 128 с.

Добржанський О. Бажаємо до України! Змагання за українську державність на Буковині у спогадах очевидців (1914-1921 рр.) / О. Добржан – ський, В. Старик. – Одеса: Маяк, 2008. – 1168 с. – (До 90-річчя Буковинського віча).

Добржанський О. Змагання за українську державність на Буковині (1914-1921 рр.) : докум. і матер. / О. Добржанський, В. Старик. – Чернівці : Чернів. обл. друкарня, 2009. – 512 с.

Народне віче Буковини. 1918-1993: докум. і матер. обл. наук.-практ. конф., присвяченої 75-річ – чю Буковин. народного віча 3 листопада 1918 р. / упоряд. канд. філол. наук О.С. Романець. – Чернівці: Прут, 1994. – 144 с.

 Піддубний Г. Буковина, її минуле і сучасне: (суспільно-політичний нарис із малюнками і мапою Буковини). (Харків, 1928) / Григорій Піддубний. – Чернівці : Зелена Буковина, 2005. – 216 с.

 Прокопович Е. Кінець австрійського панування в Буковині / Еріх Прокопович; пер. з нім. О. Матійчук, Н. Панчук. – Чернівці: Золоті литаври, 2003. – 80 с. Старик В. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914-1921. Ч. 1; Між націоналізмом і толерантністю. Ч. 2 / Володимир Старик. – Чернівці: Прут, 2009. – 168+184 с.: іл.

Федорак В.Ф. Вікопомне Буковинське віче 3 листопада 1918 року / В.Ф. Федорак, Л.І. Пет ро – в ська // Освіта Буковини. – 2018. – 29 серп. (№ 31). – С. 14.

За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)

Архіви

Категорії