21 листопада — День Гідності та Свободи. Чому про це важливо пам’ятати?
21 листопада в Україні відзначають початок двох важливих подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Чому це важливо? День Гідності та Свободи — нагадування про ту ціну, яку українці заплатили, коли відстоювали на Майдані своє право.
Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.
Вшанування 9-ї річниці Революції Гідності відбудеться, на жаль, в умовах війни… Теперішня війна – це новий Майдан, але вже в межах всієї країни. Революція Гідності – це був перший переможний бій цієї війни”, – сказав гендиректор Музею Революції Гідності.
Бережімо пам’ ять про подвиги наших Героїв, шануймо їх незламну силу волі, мужність та відвагу.
За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)
І наукова панель: Логістика безперервного професійного розвитку в умовах відкритої освіти; ІІ наукова панель: Трансдисциплінарна парадигма професійної освіти; ІІІ наукова панель: Цифровізація як ключовий фактор розвитку освіти ХХІ століття
«Цифровий логістичний потік як передумова формування ключових навичок здобувачів освіти ЗП(ПТ)О: міркування, комплексне вирішення проблем та ідей» – Гончарюк Олеся Михайлівна, викладач спеціальних дисциплін Вищого професійного училища № 3 м. Чернівці; «Забезпечення інформаційного потоку центром кар’єри закладу професійної (професійно-технічної) освіти» – Ткач Людмила Іванівна, заступник директора з навчально-виховної роботи ДПТНЗ «Чернівецький професійний ліцей сфери послуг»; «Співпраця студентів спеціальності 015 Професійна освіта (Цифрові технології) зі стейкхолдером ‒ Департаментом Кіберполіції України» – Трифонова Олена Михайлівна, доцент кафедри технологічної та професійної освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, доктор педагогічних наук, доцент; Павлюк Денис Андрійович, студент Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
В межах експерименту всеукраїнського рівня “Управління розвитком закладу професійної професійно-технічної освіти на засадах педагогічної логістики”, чільне місце зайняло вивчення питання логістики формування цифрового потоку, як передумови забезпечення якості освітніх послуг.
Що таке “толерантність”? І як ми розуміємо “бути толерантними одне до одного”? Це справді важливе питання, у якому варто розібратися. Сьогодні, в Міжнародний день толерантності, здобувачі освіти Вищого професійного училища №3 м. Чернівці провели соціальне опитування серед людей, різних за віком та сферою діяльності.
Автори задуму – учнівське самоврядування ВПУ3, практичний психолог Одарка Софійчук, соціальний педагог Інна Максимюк.
“Батько міста”.
Історія найшанованішого бургомістра Чернівців Антона Кохановського
17 листопада виповнилося 205 років від дня народження найшановaнішого чернівчанина, якого цінувала вся освічена Європа – багаторічного бургомістра нашого міста барона Антона рицара Кохановського фон Ставчанського (Аntoni Kochanowski, 1817 – 1906).
У австро-угорський період Антон Кохановський очолював місто впродовж 26 років, його переобирали по декілька разів поспіль. В його час Чернівці “набули європейського вигляду”, а Антона Кохановського ще за його життя почали називати “батьком міста”.
Антон Кохановський був “поляком за походженням, галичанином за народженням”. Він народився у сім’ї дрібного службовця у 1817 році в Тернополі.
Кохановський вчився у школі в Чернівцях і в університеті у Львові. Пізніше він повернувся до Чернівців, де працював адвокатом. Про це йдеться у книзі “Буковина. Імена славних сучасників”.
За керівництва Кохановського у Чернівцях запустили трамвай. Його маршрут пролягав через середмістя від Прута до центрального парку. Також у 1895 році розпочалася розбудова водогінної та водозбірної системи, а ще каналізації. У 1896 розпочали проводити електричне освітлення в центрі міста. Ще продовжили вкривати вулиці бруківкою.
Також в часи бургомістра Кохановського в Чернівцях збудували резиденцію митрополитів, міський театр, вірменську церкву, катедральний собор та будівлю Буковинського ощадного банку (тепер художній музей). Також Кохановський ініціював зведення теперішнього палацу дітей та юнацтва на вулиці Шептицького для засідань буковинського крайового сейму (органу місцевої влади).
Лобіював відкриття університету в Чернівцях
Антон Кохановський в різний час був і депутатом міськради Чернівців, депутатом крайового сейму (також впродовж десяти років його очолював). Також з 1871 року Кохановський представляв інтереси буковинців у парламенті Австро-Угорщини. Тоді він відстоював відкриття університету в Чернівцях. Саме завдяки старанням Кохановського у 1875 році цісар Франц Йосиф підписав указ про заснування університету.
Опікун Чернівців
Через посаду Кохановський очолював раду шкільництва, санітарну раду, раду у справах нужденних та фонд нужденних. Також він був одним із засновників музичного товариства, намаганнями якого збудували філармонію. Кохановський очолював Товариство прикрашення Чернівців, головною метою якого було озеленення міста. Досягали цього за членські внески. Зокрема завдяки товариству заклали парк імені Юрія Федьковича та сквер на розі вулиць Шкільної та Головної.
Кохановський подарував місту годинник на ратуші, інакший, ніж той, що вже був на вежі. Годинник Кохановський замовив у Празі.
Через те, що у 88-річного Кохановського погіршився стан здоров’я, він попросив звільнити його з посади бургомістра Чернівців. Проте депутати вшанували його званням почесного президента Чернівців. Попри свій вік, Кохановський продовжив виконувати обов’язки депутата.
Своє останнє засідання депутатів він відвідав за шість днів до смерті. Кохановський помер 10 вересня 1906 року, проводжати його прийшло майже усе місто. Похований колишній бургомістр Чернівців у родинному гробівці на кладовищі на вулиці Зеленій.
Узвишшя Г. Пардіні, будинок в якому мешкав Антон Кохановський
Доба Антона Кохановського у Чернівцях ознаменована справжнім яскравим поступом у розбудові, коли Чернівці почали виглядати справжнім європейським містом.
За матеріалами Інтернет ( суспільне, факти, фото вільного доступу)
ЦЕ ЦІКАВО
У середу 9 листопада у День української писемності та мови відбувся Всеукраїнський радіодиктант Національної єдності. Диктант тривав 20 хвилин.
Авторка тексту радіодиктанту режисерка Ірина Цілик стала першою жінкою, яка написала текст для радіодиктанту за 22 роки його існування. Вона розповіла, чому обрала тему “дому” та яку ідею хотіла донести до українців.
” Мені хотілося в ці 200 знаків, в цей короткий обсяг вкласти розуміння того, що дім — це і той дім в якому ми виросли, тобто це дім нашого дитинства. Але також дім — це не тільки будинок. Дім — це щось більше. Дім — це наша країна, і мова на яку ми можемо спертися”, — сказала Цілик.
“Головне мені хотілося в цей текст вкласти ідею того, що дім — це те, що в нас ніхто не може забрати”, — розповіла авторка.
Українці поділилися враженнями від диктанту:
“Я більше думала про сам текст. Сьогодні це дуже хвилюючий текст. Я просто завдячую та ґратулюю пані Ірині, що саме в такий час вона описала цей стан”.
Сьогодні, 13 листопада, Всесвітній день доброти! Відзначати це свято простіше будь-яких інших – варто лише зробити хоча б найменшу, але добру справу. До того ж, допомога оточуючим – дуже хороший спосіб поліпшити своє життя. Адже, щоб змінити світ на краще, потрібно робити маленькі кроки, які приведуть до великих цілей. Здавалось, незначні речі, але всі вони зроблять ваш день та оточуючих добрішими. Ділимося з вами Добрими Справами наших здобувачів освіти та педагогів.
Автор челенджу – практичний психолог Одарка Софійчук.
Тиждень знань з основ
безпеки життєдіяльності
З метою проведення профілактичної роботи серед учасників освітнього процесу щодо дотримання правил безпечної поведінки, формування вміння прогнозувати небезпечні ситуації та знаходити правильні рішення щодо безпечного виходу з цих ситуацій, прищеплення навичок обережної поведінки в надзвичайних ситуаціях та бережливого ставлення до збереження свого здоров’я, життя та життя оточуючих, підняття рівня інформаційно–просвітницької роботи з питань безпечної життєдіяльності учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану, в училищі з 07 по 11 листопада 2022 року у Вищому професійному училищі №3 м. Чернівці проходив Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності.
В училищі з 07 по 11 листопада 2022 року:
- Оформлений інформаційний вісник у бібліотеці училища «Правила безпеки – правила твого життя»;
- Проведені у групах години спілкування з тем:
- Алгоритм дій у разі виникнення НС соціального характеру;
- Алгоритм дій у разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий;
- Алгоритм дій під час вибуху «брудної бомби», ядерної атаки чи аварії на АЕС.
- Створенний спільний проект «Наша безпека у наших руках»
https://padlet.com/vpu3npclt2/fmnqfzuwi1zt9jyd
- Відбулися практичні тренування щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації учасників освітнього процесу при надзвичайних ситуаціях та за сигналом оповіщення «Повітряна тривога»;
- Проведений інформаційний захід на тему «Безпека у надзвичайних ситуаціях та під час воєнного стану» за підтримки НМЦ ЦЗ та БЖД Чернівецької області.
“Правила безпеки – правила твого життя” – під таким гаслом в училищі відбувся Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності. Під час тижневика у групах проведені години спілкування на тему “Алгоритм дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій соціального характеру” та “Алгоритм дій у разі виявлення предмета підозрілого на вибуховий”.
https://www.facebook.com/100063340743451/videos/5850153775036179/
«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу»
Олександр Олесь
Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
До дня української мови та писемності у бібліотеці розгорнута інформаційна виставка, яка знайомить з цікавими матеріалами про українську мову.
Запрошуємо відвідати педагогів, здобувачів освіти та всіх бажаючих, хто поціновує та хоче більше дізнатися про нашу мову.
19 цікавих фактів про українську мову:
- Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.