ВІН ПЛАКАВ І СМІЯВСЯ З НАРОДОМ…
Творчий спадок Юрія Федьковича
«Я наш нарід цілим серцем люблю, і душа моя віщує, що його велика доля жде…»
Згадуємо ці слова нашого славного земляка Юрія Федьковича і думаємо: це ж яку треба мати в душі і серці любов до нашого славного краю, до його народу, щоб промовити на весь світ таке пророцтво! Справді, він – наш співець, наш –Кобзар, Буковинський Соловій наш.
Співець, бо оспівав красу Буковинських Карпат, душевну чистоту і благородство, тонке відчуття прекрасного і талановитість гуцулів, їхнє прагнення до волі.
Кобзар, бо був пристрасним виразником дум і сподівань на торжество правди, взаєморозуміння між людьми.
Соловій, бо був співаком втіхи і любові, найглибших потаємних почувань людини.
Путильщина… Неповторний, чарівний край синіх гір, суворих вершин, струнких смерічок і дзюркотливих потічків, пахучих полонин, бурхливого Черемоша, край шовкової косиці. Цей край дав світові Юрія Федьковича.
Це вони, наші прадіди , вчили Юрія Федьковича співати і творити. Вони були не грамотні, бідні, але створили архітектуру, пісню, вишивку, писанку. Створили культуру, на якій виріс великий поет , який і донині дивує всіх своїм самобутнім талантом, своєю пророчою видючістю на багато – багато десятиліть вперед.
Юрій Федькович навчає нас любити наш народ, свою землю, бути порядними і благородними, тому залишається і нині нашим сучасником.
У бібліотеці освітнього закладу організована і діє тематична книжкова виставка творчого спадку Юрія Федьковича, де здобувачі освіти мають можливість ознайомитися, читати і перечитати його твори, а також досліджують джерела його творчого таланту, черпають з них наснагу.
Деякі здобувачі освіти зацікавились історією імен і прізвищ героїв творів Юрія Федьковича, фразеологізмами творчості письменника та діалектизмами.