Головна » Новини бібліотеки (Page 13)
Category Archives: Новини бібліотеки
“Батько міста”.
Історія найшанованішого бургомістра Чернівців Антона Кохановського
17 листопада виповнилося 205 років від дня народження найшановaнішого чернівчанина, якого цінувала вся освічена Європа – багаторічного бургомістра нашого міста барона Антона рицара Кохановського фон Ставчанського (Аntoni Kochanowski, 1817 – 1906).
У австро-угорський період Антон Кохановський очолював місто впродовж 26 років, його переобирали по декілька разів поспіль. В його час Чернівці “набули європейського вигляду”, а Антона Кохановського ще за його життя почали називати “батьком міста”.
Антон Кохановський був “поляком за походженням, галичанином за народженням”. Він народився у сім’ї дрібного службовця у 1817 році в Тернополі.
Кохановський вчився у школі в Чернівцях і в університеті у Львові. Пізніше він повернувся до Чернівців, де працював адвокатом. Про це йдеться у книзі “Буковина. Імена славних сучасників”.
За керівництва Кохановського у Чернівцях запустили трамвай. Його маршрут пролягав через середмістя від Прута до центрального парку. Також у 1895 році розпочалася розбудова водогінної та водозбірної системи, а ще каналізації. У 1896 розпочали проводити електричне освітлення в центрі міста. Ще продовжили вкривати вулиці бруківкою.
Також в часи бургомістра Кохановського в Чернівцях збудували резиденцію митрополитів, міський театр, вірменську церкву, катедральний собор та будівлю Буковинського ощадного банку (тепер художній музей). Також Кохановський ініціював зведення теперішнього палацу дітей та юнацтва на вулиці Шептицького для засідань буковинського крайового сейму (органу місцевої влади).
Лобіював відкриття університету в Чернівцях
Антон Кохановський в різний час був і депутатом міськради Чернівців, депутатом крайового сейму (також впродовж десяти років його очолював). Також з 1871 року Кохановський представляв інтереси буковинців у парламенті Австро-Угорщини. Тоді він відстоював відкриття університету в Чернівцях. Саме завдяки старанням Кохановського у 1875 році цісар Франц Йосиф підписав указ про заснування університету.
Опікун Чернівців
Через посаду Кохановський очолював раду шкільництва, санітарну раду, раду у справах нужденних та фонд нужденних. Також він був одним із засновників музичного товариства, намаганнями якого збудували філармонію. Кохановський очолював Товариство прикрашення Чернівців, головною метою якого було озеленення міста. Досягали цього за членські внески. Зокрема завдяки товариству заклали парк імені Юрія Федьковича та сквер на розі вулиць Шкільної та Головної.
Кохановський подарував місту годинник на ратуші, інакший, ніж той, що вже був на вежі. Годинник Кохановський замовив у Празі.
Через те, що у 88-річного Кохановського погіршився стан здоров’я, він попросив звільнити його з посади бургомістра Чернівців. Проте депутати вшанували його званням почесного президента Чернівців. Попри свій вік, Кохановський продовжив виконувати обов’язки депутата.
Своє останнє засідання депутатів він відвідав за шість днів до смерті. Кохановський помер 10 вересня 1906 року, проводжати його прийшло майже усе місто. Похований колишній бургомістр Чернівців у родинному гробівці на кладовищі на вулиці Зеленій.
Узвишшя Г. Пардіні, будинок в якому мешкав Антон Кохановський
Доба Антона Кохановського у Чернівцях ознаменована справжнім яскравим поступом у розбудові, коли Чернівці почали виглядати справжнім європейським містом.
За матеріалами Інтернет ( суспільне, факти, фото вільного доступу)
ЦЕ ЦІКАВО
У середу 9 листопада у День української писемності та мови відбувся Всеукраїнський радіодиктант Національної єдності. Диктант тривав 20 хвилин.
Авторка тексту радіодиктанту режисерка Ірина Цілик стала першою жінкою, яка написала текст для радіодиктанту за 22 роки його існування. Вона розповіла, чому обрала тему “дому” та яку ідею хотіла донести до українців.
” Мені хотілося в ці 200 знаків, в цей короткий обсяг вкласти розуміння того, що дім — це і той дім в якому ми виросли, тобто це дім нашого дитинства. Але також дім — це не тільки будинок. Дім — це щось більше. Дім — це наша країна, і мова на яку ми можемо спертися”, — сказала Цілик.
“Головне мені хотілося в цей текст вкласти ідею того, що дім — це те, що в нас ніхто не може забрати”, — розповіла авторка.
Українці поділилися враженнями від диктанту:
“Я більше думала про сам текст. Сьогодні це дуже хвилюючий текст. Я просто завдячую та ґратулюю пані Ірині, що саме в такий час вона описала цей стан”.
«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу»
Олександр Олесь
Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
До дня української мови та писемності у бібліотеці розгорнута інформаційна виставка, яка знайомить з цікавими матеріалами про українську мову.
Запрошуємо відвідати педагогів, здобувачів освіти та всіх бажаючих, хто поціновує та хоче більше дізнатися про нашу мову.
19 цікавих фактів про українську мову:
- Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
Перший український космонавт
Листопад 1997р. Весь світ захоплювався величчю України – її гідним сином Леонідом Каденюком, котрий першим у нашій незалежній країні нарівні з Японією та США піднявся в космос. Він довів, що наша держава – держава мудрих, сміливих людей.
Космічній галузі України вже багато років. Проте одна з найзначиміших її сторінок перегорнута на очах усього світу на мисі Канаверал 19 листопада 1997року.
Старт космічного корабля – видовище грандіозне і прекрасне. Долаючи сотні миль, космічний корабель «Колумбія» з 4 американськими і одним японським астронавтами поніс на орбіту й громадянина України Леоніда Каденюка, у якого на правому рукаві скафандра яскравів синьо – жовтий прапор.
Леонід Каденюк – буковинець, який зумів примножити славу рідної землі. Його політ – це вже історія. 16 діб пробув на орбіті космонавт незалежної України. В американський «Шаттл» льотчик – випробовувач першого класу Леонід Каденюк взяв «Кобзар» Шевченка, український прапор, гімн, тризуб, рушник та записи пісень у виконанні улюблених наших співаків, які й самі певною мірою є символами нації. Всім членам екіпажу «Колумбії» він подарував вишиті хрестиком українські сорочки і астронавти в них сфотографувалися.
Політ «Колумбії» з першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком на борту важко переоцінити. Він прославив нашу державу на весь світ, утвердивши її космічний пріоритет.
Плідно працював Леонід Каденюк і на науковій ниві: у 2006 році він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових
праць та художньо-публіцистичної книги «Місія – Космос», якою хотів привернути увагу до проблем навколишнього середовища. З космосу він побачив масштаб проблем, які виникли внаслідок людської діяльності. Він зрозумів, наскільки беззахисна земля і що потрібно берегти наш дім. Адже наша планета – в нас єдина і нам дуже пощастило тут жити. Книжка спогадів Леоніда Каденюка «Місія – Космос» отримала перше місце на конкурсі «Книга року – 2009». У 2017 р. її було перевидано.
У Києві на 68-му році життя відійшов у вічність перший космонавт України Леонід Каденюк.
В ці листопадові дні 25- річчя польоту в космос, ми згадуємо людину, яка підкорила космос і прославила наш край і нашу державу на весь світ.
В бібліотеці ВПУ №3 діє розгорнута інформаційна виставка – портрет про сильну особистість, першого космонавта незалежної України.
Також 03.11.2022р. для здобувачів освіти групи №9 був проведений бібліотекарем Людмилою Беспалою бібліотечний урок на тему « Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України»; «МІСІЯ – КОСМОС».
Ознайомила здобувачів освіти з життям та історичним польотом першого космонавта та з книгою Леоніда Каденюка «Місія – Космос», де автор намагався привернути увагу до проблем навколишнього середовища, які виникли внаслідок людської діяльності.
Книга «Місія – Космос» – це емоційно насичена розповідь першого космонавта нашої держави, Героя України, народного депутата Верховної Ради України IV скликання, генерал-майора авіації, льотчика-випробовувача 1-го класу, кандидата технічних наук Леоніда Каденюка про його політ у космос 1997 року в складі екіпажу космічного корабля “Колумбія”. Видання містить надзвичайно цікаві описи етапів польоту, портрети його учасників і роздуми автора про Всесвіт, місце в ньому нашої Землі та відповідальність людини за її майбутнє.
Пропонуємо більше дізнатися про першого космонавта України
3 листопада – БУКОВИНСЬКЕ ВІЧЕ
Буковинське віче – народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Герцогства Буковина. Збори відбувались на центральній площі міста перед магістратом. Віче проголосило возз’єднання Північної Буковини (загалом Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Кимполунзького повітів) із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною”
Для всіх бажаючих у бібліотеці училища розгорнута інформаційна викладка та перегляд літератури « Україна і Буковина – разом». Запрошуємо до перегляду педагогічний колектив та здобувачів освіти.
Для більш детального ознайомлення з матеріалами по цій темі пропонуємо перелік літератури для читання :
Буковинське народне віче 3 листопада 1918 року / Чернів. т-во «Оберіг», Асоціація молодих істориків. – Чернівці: Ред.-видав. від. облполіграфвидаву, 1990. – 46 с.
Буковинському вічу – 100 років (1918-2018): бібліогр. покажчик / авт.-уклад.: І. Рудько, О. Гаврилюк; Упр. культури облдержадмін., Держ. архів Чернів. обл., Чернів. обл. універс. наук. бібліотека ім. М. Івасюка. – Чернівці : Букрек, 2018. – 128 с.
Добржанський О. Бажаємо до України! Змагання за українську державність на Буковині у спогадах очевидців (1914-1921 рр.) / О. Добржан – ський, В. Старик. – Одеса: Маяк, 2008. – 1168 с. – (До 90-річчя Буковинського віча).
Добржанський О. Змагання за українську державність на Буковині (1914-1921 рр.) : докум. і матер. / О. Добржанський, В. Старик. – Чернівці : Чернів. обл. друкарня, 2009. – 512 с.
Народне віче Буковини. 1918-1993: докум. і матер. обл. наук.-практ. конф., присвяченої 75-річ – чю Буковин. народного віча 3 листопада 1918 р. / упоряд. канд. філол. наук О.С. Романець. – Чернівці: Прут, 1994. – 144 с.
Піддубний Г. Буковина, її минуле і сучасне: (суспільно-політичний нарис із малюнками і мапою Буковини). (Харків, 1928) / Григорій Піддубний. – Чернівці : Зелена Буковина, 2005. – 216 с.
Прокопович Е. Кінець австрійського панування в Буковині / Еріх Прокопович; пер. з нім. О. Матійчук, Н. Панчук. – Чернівці: Золоті литаври, 2003. – 80 с. Старик В. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914-1921. Ч. 1; Між націоналізмом і толерантністю. Ч. 2 / Володимир Старик. – Чернівці: Прут, 2009. – 168+184 с.: іл.
Федорак В.Ф. Вікопомне Буковинське віче 3 листопада 1918 року / В.Ф. Федорак, Л.І. Пет ро – в ська // Освіта Буковини. – 2018. – 29 серп. (№ 31). – С. 14.
За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)
ПИЛИП ОРЛИК – 350
21 жовтня
Пилип Степанович Орлик (1672-1742) – військовий і політичний діяч, дипломат, гетьман України в еміграції, сподвижник І. Мазепи і продовжувач його справи у боротьбі за державний суверенітет Гетьманщини.
Пилип Орлик видавав поетичні книжки, цікавився філософією і літературою, залишив після себе багато листів і великий рукописний « Діаруш подорожній».
У 1710 році Пилип Орлик склав « Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького » – документ, який назвали Конституція Пилипа Орлика. Цей документ вважають першою Українською Конституцією, а також однією з перших конституцій у Європі. Оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається у Швеції.
Він до самої смерті відстоював ідею незалежності України
До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.
Пилип Орлик став символом нескореності й боротьби за волю свого народу. Навряд чи національна справа мала такого освіченого, талановитого й вірного її представника, як Пилип Орлик. Діяльність гетьмана, безперечно, становить одну з найважливіших сторінок державної та військової історії України.
День ООН – це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVІ).
Організація Об’єднаних націй – найбільша міжурядова організація з підтримки миру й безпеки, розвитку міжнародного співробітництва на глобальному рівні. Вона створена в 1945 р. з ініціативи провідних держав антигітлерівської коаліції).
Днем заснування організації, який щорічно відзначається у світі як день ООН є 24 жовтня 1945 р. Відтоді набув чинності конституційний документ організації – Статут ООН, підписаний 26 червня 1945 року на Сан – Франциській конференції 1945р.
Країнами-засновниками ООН вважається 51 держава. Серед них – Україна.
- ООН – лауреат Нобелівської премії миру. Університет ООН перебуває в Токіо.
- Шістьма офіційними мовами ООН є: англійська, французька, арабська, китайська, російська та іспанська.
- ООН має власну поштову службу, що випускає поштові марки.
День захисника Вітчизни –
Мужності й геройства свято .
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю нашу– Україну.
Переглянути презентацію можна за посиланням:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-den-ukra-nskogo-kozactva-178000.html
За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)
Всеукраїнський день бібліотек 30 вересня 2022р.
З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек здобувачі освіти групи №3 Вищого професійного училища №3 разом з бібліотекарем Людмилою Беспалою відвідали Чернівецьку обласну бібліотеку для дітей, де відбулася зустріч у колі друзів з поетесою рідного краю, журналісткою Оленою Володимирівною Логіновою.
Олена Володимирівна свою розповідь чергувала з хвилинками голосного читання. Вона читала різні вірші, але всім запав до душі вірш «Мамина душа».
Спілкування з авторкою пройшло під гаслом «Стрімко світ міняється – бібліотека залишається».
Зустріч була досить творчою, здобувачі освіти зацікавились поезією поетеси , залишились задоволеними.
“Мамина душа”:
…Всі світові дороги сходяться у мами, —
Снаги і сили тільки тут знайди…
І скільки Бог тобі призначить жити,
В яких світах не опинився б ти,
Лиш мамина душа завжди буде світити,
Любити, берегти і до мети вести!
Всеукраїнський день бібліотек 30 вересня
З 26.09.2022р.у бібліотеці ВПУ №3 до Всеукраїнського дня бібліотек було організовано флешмоб – читання «Читаємо, мріємо, гуртуємося…» для всіх, хто поціновує читання і бібліотеку.
Сьогодні ця знакова дата має гіркий присмак, але кожен з нас зараз на своєму маленькому місці, з усією стійкістю та волелюбністю наближає нашу велику мрію – Перемогу.
Флешмоб- читання як актуальна форма популяризації книги, читання , бібліотеки є поверненням всім користувачам бібліотеки (здобувачам освіти, педколективу) мотивації до читання, щоб книга , у будь – якому форматі – друкованому, електронному, аудіо – знайшла свого читача.
Активні здобувачі освіти знайшли в бібліотеці свої книжки для читання та навчання.
Отож, читаймо!
