21 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ
Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена артефактами. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першої поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадского царства – царя Саргона, і відома своїми шумерськими гімнами.
Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво що, наприклад, весь Коран побудований на римах.
У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
„Поезія, – говориться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу.
Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
І тільки злість буває геніальна…
І тільки злість буває геніальна.
Господь, спаси мене від доброти!
Така тепер на світі наковальня,
що треба мати нерви, як дроти.
А нерви ж мої, ох нерви,
струни мої, настренчені на епохальний лад!
А мені ж, може, просто хочеться щастя,
тугого й солодкого, як шоколад.
Ну, що ж, епохо, їж мене, висотуй!
Лиш вісь земну з орбіти не згвинти.
Лежить під небом, чистим і високим,
холодний степ моєї самоти.
Козацький вітер вишмагає душу,
і я у ніжність ледве добреду.
Яким вогнем спокутувати мушу
хронічну українську доброту?!
А по ідеї: жінка ж — тільки жінка.
Смаглява золота віолончель.
Справляло б тіло пристрасті обжинки
колисками і лагодом ночей.
Була б така чарівна лепетуха,
такі б ото улучила слова,
що як по змісту, може, й в’януть вуха,
а як по формі — серце спочива.
Хто ж натягнув такі скажені струни
на цю, таку струнку, віолончель,
що їй футляр — усі по черзі труни
вготованих для музики ночей?!
І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.
Ліна Костенко
Радимо до прочитання:
Анотація «Триста поезій», Ліна Костенко
Збірка робіт однієї з найвідоміших і найулюбленіших поетес України пропонує мандрівку її творчістю, де можна буде поспостерігати за розвитком стилю та зміною світогляду Ліни з плином часу. На сторінках, крім віршів, ви зустрінете уривки з поем та романів. Це видання є найповнішим збірником вибраних творів поетеси за період незалежної України. Тут є як всім знайомі рядки, так і менш відомі. Поезія Ліни Костенко має дивовижну властивість переносити читачів у свої світи й пробуджувати бажання вивчити декілька віршів, щоб за нагоди декламувати у затишній компанії.
Про книгу «Триста поезій»
У рядках поетеси можна знайти тонкий філософський підтекст, проникливі й водночас прості ліричні образи, майстерну гру слів, влучні метафори та алегорії. У збірці вона часто використовує квіти як символи життя, часу, долі й навіть смерті. Найчастіше у віршах можна зустріти троянди й бузок. Сад може бути сакральним простором, в якому зустрічаються земне й небесне. Також Ліна часто звертається до міфології та старовинних вірувань. Вона постійно нагадує про зв’язок людей з природою, підкреслюючи, що ми — лише частинка великого світу, де все пов’язане й залежить одне від одного.
Ліна Костенко — одна з найвідоміших жінок в культурі нашої країни й справжній символ української літератури. Її творчість привернула увагу публіки й критиків з перших збірок, а спротив тоталітарному режиму записав ім’я поетеси в історію України. На її рахунку — велика кількість літературних нагород та переклади багатьма європейськими мовами. Більшість з нас познайомилися з її творчістю у школі, але не всі відкрили її заново вже у дорослому віці, що однозначно варто зробити, адже багато речей у її поезіях неможливо відчути й зрозуміти дітьми чи підлітками.
Збірка дарує квиток в інший світ, створений дивовижними образами поетеси, які змушують подивитися на описані речі під іншим кутом. Ліна говорить про дитинство, дорослішання, кохання, природу, втрату, боротьбу, пошук, любов до Батьківщини. Її вірші у цій книзі не втрачають актуальності й торкаються наших сердець крізь роки.
«Триста поезій» входить в колекцію «Українська поетична антологія», яка об’єднана одним стилем: обкладинка, обтягнута тканиною, золоте тиснення, шовкове лясе, невеликий розмір. Бузковий колір оформлення наче натякає на одну з улюблених поетичних квіток Ліни. Книга стане чудовим доповненням домашньої бібліотеки як частина згаданої серії для поціновувачів поезії, так і самостійно для охочих детальніше дослідити творчість поетеси.
Про автора
Сучасна українська письменниця і поетеса, яскравий представник покоління «шістдесятників», лауреат великої кількості літературних премій і нагород. Творчості Ліни Костенко характерні глибокі ліричні образи, тонкі характеристики і філософський підтекст. Твори автора перекладені багатьма європейськими мовами і добре відомі за межами України, хоча сама поетеса не любить показуватися на публіці і вважає за краще усамітнений спосіб життя. Купити книги Ліни Костенко варто всім читачам, які стежать за сучасною українською літературою або цінують тонку і чуттєву поезію.
За матеріалами Інтернет (Ділова мова)