Михайло Iвасюк –
Буковинський письменник, літературознавець
Буковинський письменник, літературознавець, культурний діяч, батько відомого композитора Володимира Івасюка, народився 25 листопада 1917 року у містечку Кіцмань, в інтелігентній сім’ї, де панував культ Тараса Шевченка.
Життєвий шлях Михайла Івасюка не був легким. Михайлові довелося зазнати і відрахування з університету за неспроможність сплатити за навчання, і на собі відчути жахи сталінських таборів.
Але любов до книги переважала завжди. Упродовж двадцяти трьох років він працював у Чернівецькому університеті на кафедрі української літератури, де передавав свої знання з філології студентам.
Доля Буковинського краю і його легендарних героїв, особливості етносу завжди хвилювали письменника і стали темою літературних досліджень.
Перу Михайла Івасюка належать романи “Вирок”, “Серце не камінь”, “Балада про вершника на білому коні”, “Лицар великої любові” та інші.
Після смерті сина Володі М.Івасюк написав поетичну збірку “Елегії для сина”, яку присвятив світлій пам’яті сина Володимира.
Ці вірші – відверта сповідь поета-батька, що втратив єдиного сина, якого дуже любив, вони сповнені болем невтішного батьківського серця.
Михайло Григорович Івасюк залишив для нас заповіт – застереження. За кілька днів до смерті він пише геніальну “Оду українській мові”, яку уперше зачитав у церкві біля його труни священник. Коли слухаєш цей вірш, на душі стає щемко. І так має бути у кожного українця…
«Бо в кожнім чужинецькім слові Є вирок українській мові!…»
Твори Михайла Івасюка вчать нас любові до рідного краю та його історії, рідної мови, прагненню робити добро і вмінню співчувати чужому горю, плекати у собі найкращі риси людської душі.
Як ту землю не любити,
Таж за нею серце гине,
Ах, для неї тільки жити,
Для вільної України!
За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)