10 грудня – Міжнародний день прав людини

Людина … за своєю природою вільна,

рівна і незалежна, ніхто не може бути підкорений

політичній владі іншого без своєї згоди.
Джон Лок

Сьогодні День прав людини – міжнародне свято, що відзначається за пропозицією Генеральної асамблеї ООН.

10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини, що проголошує права особистості, цивільні та політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші).

У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні.

Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини. Чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції. Її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів з прав людини, укладених з 1948 року.

Цікаво, що Декларація – документ, який найчастіше перекладають, наразі він перекладений на понад 500 мов.

Основні цінності

 В основі концепції прав людини лежать дві основні цінності. Перша – це людська гідність, а друга – рівність. Права людини можна розуміти як щось, що ви­значає базові норми, необхідні для того, щоб жити з почуттям гідності, і їх універсаль­ність випливає з того, що, принаймні, у цьому всі люди рівні. Ми не маємо і не можемо тут когось виокремлювати.
Із цих двох основних цінностей можна вивести багато інших і за їх допомогою точніше визначити, як на практиці мають співіснувати люди і суспільства.

Розглянемо деякі з них.

Свобода, оскільки людська воля становить важливу частину людської гідності; при­мушування робити щось усупереч нашому бажанню принижує людську особистість..
Повага до інших, оскільки відсутність поваги до інших не дозволяє оцінити

їх індиві­дуальність   і їх людсьу гідність.
Недискримінація, оскільки рівність людей з погляду людської гідності означає, що ми не можемо судити про людей на підставі фізичних (або інших) ознак, які не пов’язані з людською гідністю.
Толерантність, оскільки нетерпимість вказує на відсутність поваги до відмінностей, а рівність не означає тотожності або однаковості.

Справедливість, оскільки люди, рівні у своїй приналежності до людського роду, за­слуговують справедливого ставлення.
Відповідальність, оскільки повага прав інших осіб тягне за собою відповідальність за свої дії і надає зусилля для реалізації прав всіх і кожного.

Борці за права людини :

Список рекомендованої літератури для читання:

  1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : з поправками, внесен. відповідно до положень Протоколів №№ 11 та 14 з Протоколами №№ 1, 4, 6, 7, 12 та 13) // Право України. – 2010. – № 10. – С. 215–233;
  2. Загальна декларація прав людини // Міжнародні договори України. – К., 1992.;
  3. Резолюція 1594 (2007) «Про принцип верховенства права», ухвалена Парламентською Асамблеєю Ради Європи 23 листопада 2007 р.;
  4. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№30.-ст.141.;

За 30 років українські видавництва надрукували сотні книг, які були написані колишніми політичними репресованими або книги про їхню активну діяльність, свої права, права народу. Вони були людьми різних поглядів – приміром націоналістами, марксистами, віруючими та агностиками, українцями, кримськими татарами, греками, євреями. Але їх усіх об’єднувало бажання побачити Україну вільною, європейською, творчою.

Кожна історія – унікальна, кожний погляд вартий уваги і поваги.

Отже, читаймо!

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За ресурсами:  https://www.ukrinform.ua/rubric-society. Історична правда


Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Архіви

Категорії