1951 р. 30 листопада  – народився Назарій Яремчук, співак

Назарій Яремчук народився 30 листопада 1951 року в карпатському селі Рівня, зараз це околиця Вижниці. Сам він називав цю місцину “гірськими воротами”: “Це місто, як ворота в гори: звідси гора, звідти гора – і Черемош – бистрая вода…

Назарій Яремчук прожив до прикрого мало (30.11.1951 – 30.06.1995), але встиг стати легендою вітчизняної естради. З ним облетіли світ наші українські пісні – “Червона рута”, “Водограй”, “Смерекова хата”, “Стожари”, “Гай, зелений гай”, “Родина”, “Я піду в далекі гори”, “Пісня буде поміж нас”, “Писанка”, “Гей ви, козаченьки”, “Я ще не все тобі сказав”… 

“Він так співав, що мав у горлі мозолі. Він так співав, що крилами йому став голос”, – написав поет Андрій Демиденко.

. В одному з останніх своїх інтерв’ю Яремчук сказав:

“Кожний з нас повинен постійно бути в польоті – крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати священні речі – навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям, з якого колодязя п’єш живу воду.»

До прочитання та ознайомлення книга Михайла Маслія :

 Анотація

Юнак, до якого прийшла слава у неповні 20 років.

Виконавець, з яким працювали багато композиторів і поетів України.

Красень, в якого була закохана мало не вся жіноча аудиторія.

 Співак, голос якого зачаровував,зцілював, будив у душах і серцях найкращі почуття.

Патріот, який до останнього дня не зрадив рідну землю – кохану Буковину.

Багато щеможна розповісти про Назарія Яремчука. Він передчасно пішов увічний світ, залишивши незагоєну рану в серцях шанувальників його таланту. Голос, який тепер співає у небесному хорі…

Ця книга – про Назарія. Про людину-легенду з надзвичайно скромною, щирою і відданою вдачею. Людину, наділену Талантом. 

Для залюблених в українську пісню, музику, слово…

Видавництво: Bukrek

Автор: Маслій Михайло

Мова видання: Українська мова

Рік видання: 2021

Обкладинка: тверда

Кількість сторінок: 400

                                   За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)

День Гідності та Свободи

Листопад. Революція Гідності. Події на Майдані стали переломними для новітньої історії України: тоді українці на весь світ заявили про свою готовність захищати європейські цінності, свободи та принципи демократії. Сучасна молодь  повинна мати цілісне уявлення про ті події, адже нині Україна продовжує боротися за свою незалежність та свободу.

Ніщо не зможе передати дух Революції Гідності так, як кінострічка та книги.

Повстання українського народу проти проросійського режиму залишилось у документальних стрічках, що були зняті під час Майдану. Серед добірки є повнометражні фільми, а також короткі відеоматеріали, які радимо  переглянути .

Фільми

«Євромайдан SOS»

Кінооператор Олександр Кришталович передав перебіг подій Революції Гідності у своєму короткометражному фільмі. Упродовж 20 хвилин глядачі стають свідками діяльності громадської ініціативи «Євромайдан SOS», що виникла y відповідь на брутальне побиття студентів у Києві в ніч на 30 листопада 2013 року. Ініціатива стала прикладом рішучості та самоорганізованості українців під час Майдану.

Радимо переглянути короткометражний фільм Олександра Кришталовича «Євромайдан SOS», де українська лавреатка Нобелівської премії Олександра Матвійчук розповідає історію громадської ініціативи, що допомагала десяткам учасників Майдану.

Зима у вогні: Боротьба України за свободу

Документальний фільм, знятий разом:  Україна, США та Великої Британія. Стрічка Євгена Афінеєвського на початку була відома під назвою «Молитва за Україну», однак в усьому світі вона більше відома як «Зима в огні».  Це найбільш відомий документальний фільм про зиму 2013–2014 років.

МАЙДАН. Шість літер нашої свободи

Це спогади п’яти різних людей про події на Майдані. Це історії мам загиблих на Майдані Романа Гурика, кореспондента «Радіо Свобода» Андрія Дубчака, художника Олексія Сая, правозахисниці Олександри Матвійчук,  Андрія Преподобного.

Вогнехреща

Документальний фільм, створений Українським інститутом національної пам’яті, про події кінця січня 2014 року на вулиці Грушевського, які змінили хід Революції Гідності. Стрічка створена на основі усно історичних спогадів учасників та свідків, які були записані в 2014 та 2015 роках у межах проєкту Українського інституту національної пам’яті «Майдан: усна історія».

Книги

Для читачів — поціновувачів книг низка істориків та письменників відтворили події Революції Гідності у своїх творах.

Брати Капранови «Таємні файли»

Що відбувалося за лаштунками Майдану? Хто платив за Революцію? Як ділили владу переможці? Хто і чому здав Крим та Донецьк? Яким дивом встояли Одеса і Харків? Герої цього журналістського розслідування — не тільки ті, хто стояв на сцені, а й ті, хто ховався за лаштунками, їздив до Януковича і сперечався з Європою, захоплював адмінбудівлі, сидів у буцегарнях, а також воював, лікував, працював для того, щоб Революція перемогла.

Андрій Кокотюха «Вогняна зима» 

Український письменник Андрій Кокотюха пропонує читачеві власний погляд на зимові події 2013–2014 років, у результаті яких життя кожного пересічного українця стало інакшим, новим, перетворилося на ходіння по лезу: успішний бізнесмен Стогов стає активістом Автомайдану, продавчиня з косметичного магазину Алла тепер волонтерка, студент на прізвисько Птаха виходить з віртуального світу і робить «коктейлі Молотова», а тітушка Сірий не має переконань, аби платили.

Андрій Курков «Щоденник Майдану та Війни»

Це особистий щоденник письменника, фіксоване відображення життя в Києві та країні до листопада 2014 року, доповнений записами автора про перипетії на сході України, роздумами про війну, а також про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас.

Ганна Дудка «Небесна Сотня»

Авторка створила цикл поезій у пам’ять про кожного із загиблих Героїв Небесної Сотні. Досліджуючи їхні життя, спогади про них, переглядаючи відео, поетеса переконувалася в надзвичайних рисах характеру, талановитості та людяності кожного з них. «Усе, що я можу зробити для них — написати. Про кожного. Емоційно. Щоб кожен, хто прочитає, зберіг ці емоції і проніс через життя», — каже Ганна Дудка.

За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)