Головна » Новини бібліотеки (Page 7)
Category Archives: Новини бібліотеки
Хустина, як пісня,
Легка і крилата.
Як мамина ласка,
Як батьківська хата.
7 грудня Україна та українці всього світу відзначають Всесвітній День української хустки.
Це неофіційне свято, яке з’явилося 2019 року, покликане об’єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.
Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облради Людмила Станіславенко. Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії.
Українська хустка – оберіг та символ життя, любові та патріотизму, вірності в коханні, незмінна супутниця у житті прекрасної половини людства, оспівана у піснях.
Впродовж століть хустка уособлювала для кожної людини рідну Україну, рідний дім, рідну матір. Це невід’ємна частина української культурної спадщини.
Сьогодні українська хустка завойовує прихильність не тільки в українок, а й модниць всього світу. Українське стає світовим трендом.
Цікаві факти про українську хустку
- Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.
- Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.
- Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.
- Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.
- Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.
- Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.
- Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
- Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.
«Мамина хустка серцю мила…» – так говорить народне прислів’я.
Тож шануймо й бережімо ці скарби нашої пам’яті й національної ідентичності.
Додатковий матеріал до “ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ” (завантажити)
історія свята
цікаві факти
обряди та традиції
За матеріалами Інтернет(фото вільного доступу)
Всеукраїнська інформаційно –просвітницька акція «Бути своїми»
Розпочався національний тиждень читання.
Здобувачі освіти ВПУ№3 долучилися до Всеукраїнської інформаційно – просвітницької тематичної акції, яка проходить під гаслом «Бути своїми» та популяризували читання як важливу життєву стратегію, поділилися своїм читацьким досвідом та підтримали важливу справу – розвиток культури читання в Україні.
Читайте!
Читання – це спілкування зі світом. І завжди знайдеться захоплююча книга , яку вам обов’язково захочеться прочитати.
Адже читання об’єднує нас, разом ми можемо зробити читання доступним та захопливим для кожного українця.
Читаймо разом!
Національний тиждень читання
(Всеукраїнська інформаційно – просвітницька тематична акція )
Цьогоріч акція «Національний тиждень читання» проходить з 04.12.2023р. по 10.12.2023р.
Метою акції є консолідація українського суспільства навколо читання як життєвої стратегії.
Гасло акції – «Бути своїм» вкладає читання книжок, які сприяють єднанню українського народу, формуванню нашої ідентичності, збереженню культурно – мовної спадщини держави.
Читання є важливим у час миру і добробуту, але ще важливішим є у часи випробувань, які випали на нашу долю через війну. Книжки можуть стати нашим захистом, нашою зброєю, друзями і порадниками, вчителями і лікарями.
Акція має привернути увагу до важливості і приємності читання, надихнути українців відвідати бібліотеку чи книгарню.
Долучайтесь до загальнонаціональної ініціативи, розміщуйте дописи у соціальних мережах.
Використовуйте хештеги #тиждень читання 2023# та #бути своїм#
27 листопада
Ользі Кобилянській – 160 років з дня народження
27 листопада українці вшановують 160-ліття від дня народження найвідомішої української письменниці, громадської діячки та важливої постаті раннього модернізму в українській літературі – Ольги Юліанівни Кобилянської.
Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Гура- Гумора в багатодітній родині. Пізніше вона жила в с. Димка, а з 1891р. – у Чернівцях. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині.
Про себе Ольга Кобилянська говорила, що закінчила в народній школі лише чотири класи, тобто мала основу для «подальшого розумового розвитку», багато займалася самонавчанням. Найбільше любила соціологію, політику, філософію, знайшла себе в музиці, граючи на піаніно, цитрі, барабанах, добре малювала, грала в театрі. Вона навіть хотіла бути професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. Авторка «Землі», «Царівни», «Людини» була людиною європейського розуму. Її хвилювало питання емансипації – вона сприймала це як тренд часу, і не тільки проблеми в особистому житті змушуювали жінку підняти голову і дивитися на світ по-іншому.
Ольга Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до змалювання жінок-інтелігенток, які намагаються вирватися з буржуазного оточення. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою. Вона цікавиться новинками моди, має гарний смак і зберігає струнку фігуру до старості.
На честь Ольги Кобилянської назвали літературно-мистецьку премію, а за її творами знято фільми. Кращі твори письменниці вийшли у перекладах багатьма мовами, відіграли й відіграють важливу роль у світовій літературі, піднімаючи міжнародний престиж українського художнього слова.
«Михайло Петрович Стариицький — український письменник, театральний і культурний діяч назвав Ольгу Кобилянську «пишною трояндою в саду української літератури». Ольгу Кобилянську вважають класиком не тільки української, але й однією з визначальних постатей європейської літератур. Проте, вона і зараз залишається цікавою та актуальною письменницею для сучасних людей.
ТОП-10 творів Ольги Кобилянської, які варто прочитати кожному:
«В неділю рано зілля копала…»
«Земля»
«Людина»
«Царівна»
«Valse melancolique»
«Через кладку»
«Некультурна»
«Аристократка»
«Сниться»
«Апостол черні»
За матеріалами Інтернет
Не звільняється пам ‘ять.
Відлунює знову роками
Я зітхну… Запалю обгорілу свічу
25 листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
Серед багатьох болючих сторінок історії українського народу тема голодоморів залишається однією з найскладніших та найдраматичніших.
Правда про Голодомор перебувала під суворою забороною розголошення. І лише після отримання Україною незалежності тема Голодомору повертається до пам’яті народу, стає його болем, реквієм і одночасно символом незнищенності нації. У 2006 році Верховна Рада України ухвалила закон про визнання Голодомору геноцидом Українського народу.
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Україна та світ згадують мільйони жертв, які померли від штучного Голодного Мору!
До 90-х роковин цієї трагедії у читальній залі бібліотеки організовано інформаційну книжкову виставку-реквієм «Запали свічку пам’яті.»
Інформативне наповнення виставки містить видання книг, у яких закарбовані спогади очевидців, свідчення у документах та дослідження істориків, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної катастрофи українського народу 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років. Крім документальних та публіцистичних матеріалів, на книжковій виставці представлені художні твори, присвячені темі голодоморів в Україні.
Хай кожен із нас запалить свічку пам’яті в знак вшанування невинно замученого голодом українського народу.
Україна пам’ятає, світ визнає!
Ісус Христос у заповітну пору
Зніс на Голгофу непокори хрест…
Та не погасне біль Голодомору
І свята наша пам’ять не помре.
Більше про трагедію читайте і дивіться в корисних тематичних посиланнях
Корисні тематичні посилання :
Відео Ролик «Голодомор 1932–1933. Помста за нашу свободу» англійською мовою
Дивитися за посиланням [to watch follow the link]
21 листопада
ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ
“Заряджені гідністю та жагою свободи!”
День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада згідно з указом президента України No872/2014 від 13.11.2014 року.
Гасло цьогорічної кампанії – “Заряджені гідністю та жагою до свободи”… Це зв’язок подій десятирічної давнини – Революції гідності та нинішньої війни”, – сказав генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності Ігор Пошивайло
10 років тому, 21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу.
В навчальному закладі розгорнуто інформаційно – ілюстративні тематичні матеріали, які знайомлять з творення новітньої історії держави та пам’ятною датою, яка вшановує патріотизм і мужність українців, що відстоювали цінності свободи, демократії та вибору народу щодо європейського розвитку держави.
З Днем Гідності та Свободи! Нехай буде мирне небо над українською землею. Нехай не згасає віра в щасливе майбутнє Української держави!
03 листопада 2023р. – 105 років Буковинського віча.
16.11.2023р. здобувачі освіти групи №10 за професією кравець, закрійник у супроводі бібліотекара Беспалої Л.Д. відвідали та переглянули виставку з фондових колекцій Чернівецького, Львівського, Закарпатського музеїв народної архітектури та побуту «Скарби Карпат» у центрі культури «Вернісаж» м. Чернівці.
Виставка «Скарби Карпат» присвячена 105 – річниці Буковинського віча, це показ найкращих зразків декоративно – ужиткового мистецтва Карпатського регіону, його мистецьких традицій.
Разом з експонатами буковинського фонду ми побачили музейні предмети з Львівщини та Закарпаття. Представлено понад 500 експонатів. Кожний представлений експонат несе в собі частинку української душі, любов до рідного краю, збереження традицій українського народу.
Виставка є пізнавальною і досить цікавою.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності
27 жовтня в день української писемності та мови, здобувачі освіти долучилися до написання радіодиктанту національної єдності в бібліотеці закладу.
Цього року радіодиктант має назву “Дороги України”: текст написала поетеса Катерина Калитко, а прочитав його актор та театральний режисер Олексій Гнатовський.
В рамках місячника бібліотек 25.10.2023 р. викладач історії В.Г.Бевцик разом з бібліотекарем Л.Беспалою провели зі здобувачами освіти групи №2 історичну годину «Нескорена та незламна Україна». Здобувачі освіти переглянули патріотичну літературу тематичної виставки «Вірю в майбутнє твоє, Україно!».
Інформація, яка була надана сприяє формуванню у здобувачів освіти патріотизму, національної ідентичності, самобутності, любові до державної мови, поваги до культурного та історичного минулого України, активної громадянської позиції.
«Ми віримо, що минуть тяжкі часи і Україна відродиться для новітньої слави, для щасливого життя. Віримо, що Україна переможе, бо на нашому боці правда, справедливість і добро»-
– такими були заключні слова викладача історії В.Г.Бевцика.
