Головна » Новини бібліотеки (Page 5)
Category Archives: Новини бібліотеки
16 лютого – День Єднання
Єднаймо наші душі і серця,
І помисли хай будуть в нас єдині!
Бо наша єдність – це мета Творця,
Бо наша Єдність – захист України!
День Єднання – це свято в Україні, встановлене 16 лютого 2022 року Указом Президента України. Свято встановлено в Україні «З метою консолідації українського суспільства, його стійкості в умовах війни, інформаційно-пропагандистського, психологічного тиску на суспільну свідомість…»
В умовах війни, обстрілів, блекаутів та щоденних трагедій, День єднання набув особливого змісту. Це чергова можливість нагадати світу, що ми боремося і будемо боротися за свободу та щасливе майбутнє.
Україна – єдина країна!
Україна – це сила!
Україна – це наші солдати,
Які пішли воювати.
Єдність – це наші волонтери,
Які дістануть усе що треба.
Єдність це наші сапери,
Які розміновують міста і села.
Єдність – це вся Україна,
Яка не стоїть на колінах.
Перемогу наближає,
І ніхто нас не здолає.
Єдність до перемоги нас веде
Єдність ворога порве
Із руїн підніме Україну,
Прокладе нам шлях до миру.
Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти великої мети – побудова економічно-духовно багатої, вільної демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. У нас нема жодних сумнівів, що попри всі труднощі, Україна буде успішною
За матеріалами Інтернет
День святого Валентина
14 лютого в більшості країн світу відзначають День святого Валентина або Свято закоханих.
В Україні це також популярне свято, яке закохані проводять разом, дарують одне одному подарунки та роблять романтичні жести. Закохані вітають одне одного з Днем святого Валентина, який вважається захисником тих, хто кохає.
На жаль, у цьому році багато закоханих святкують його далеко один від одного, і чимало привітань в цей день полетить на фронт. Нехай усі слова любові, сказані чи написані сьогодні, зігрівають душі та серця наших захисників.
День закоханих по-українськи: як писали про кохання Іван Франко, Леся Українка,Михайло Старицький, Микола Вінграновський, Олександр Олесь…
Час навчитися говорити про кохання українською! І найкращі вчителі тут — наші класики. Колись вони закарбували на папері найромантичніші слова про любов, а нині ці вірші стали популярними піснями.
У добірці — лірика Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Івана Франка, Михайла Старицького, Лесі Українки, Павла Тичини. Їхні рядки про кохання сьогодні стали хітами.
Лірична поезія Івана Франка
«Отсе тая стежечка»
Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.
Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З іншим своїм любчиком
Розмовляючи.
За її слідами я,
Мов безумний, біг,
Цілував з сльозами я
Пил із її ніг.
Наче потопаючий
Стебелиночку,
Зір мій вид її ловив
На хвилиночку.
Цікаво дізнатись:
Бібліотерапія як метод боротьби під час війни
Сьогодні кожен українець воїн. І кожен веде власні битви. Не лише із зовнішнім ворогом, а й із внутрішнім. Внутрішніми ворогами українців на сьогодні є страх, паніка, відчай, депресія, втрати та спустошення. Все це негативно відображається на емоційному та психологічному стані людини та заважає їй жити попри ці перешкоди, які ми мусимо всі разом зараз долати. Тому дуже важливо знаходити для себе методи боротьби.
Одним із ефективних методів боротьби з усіма внутрішніми ворогами є читання книжок, або бібліотерапія.
Бібліотерапія – це зняття стресу, лікування та психологічна допомога людині за допомогою літератури. Давно доведено, що читання має цілющі властивості, здатне заспокоїти, розважити та помістити читача у певну бульбашку комфорту. Бібліотерапія – це своєрідне лікування мистецтвом. Так само, як когось заспокоює кіно чи музика, інших заспокоюють книги.
Як окремий вид терапії, книголікування існує з початку ХХ ст., хоча лікувальні властивості читання відомі ще з середніх віків. Тоді монахи описували цілющу силу, яку їм надає читання Священних текстів. Чітких методів для бібліотерапії досі не розроблено, проте немає впевності в тому, що вони потрібні. Тут очевидний один метод : взяти до рук потрібну книжку.
Правильно підібрана література допомагає читачеві поринути в інший світ, на певний час, відволіктися від реальності, прожити інше життя, набути нового досвіду, навчитись чомусь цікавому, пережити певні емоції та відчуття.
Для кожного читача існує своя література. Саме та, яка відповідатиме настрою та вподобанням.
Наразі для кожного українця є чудова можливість використовувати бібліотерапію як спосіб боротьби, як лікувальний метод для проживання своїх почуттів та психологічної підтримки. Свою допомогу в цьому пропонують українські видавництва, які щедро надають доступ до широкого вибору книжок на будь-який смак. А оскільки паперові книги зараз теж не усім і всюди доступні, існує можливість завантажити книги в телефон чи електронну книгу та заглиблюватись у сторінки будь-де та будь-коли.
Знайти електронні книжки зараз простіше всього завдяки додатку Yakaboo (посилання на завантаження в App Store та Google Play). Компанія разом з 50 видавництвами України відкрили доступ до читання чи прослуховування книжок у цьому додатку на безкоштовній основі. Серед представлених видань є як художня, так і наукова література, книги по психології та історії України. Тож, яка б тематика літератури вас не цікавила, ви можете завжди знайти те, що буде корисною терапією саме для вас та надасть сили боротися за все, що є дорогим і цінним для усіх нас в цей нелегкий час.
29 січня – День пам’яті Героїв Крут
Нема любові понад ту,
Що окропила кров’ю Крути.
І ту гарячу кров святу
Землі вкраїнській – не забути!
29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії – бій під Крутами. Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил ворога.
Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність.
Читайте історичні матеріали, художні твори та публіцистику, які увійшли до збірки «Крути»
Анотація до книги “Крути”
Бій під Крутами отримав величезне символічне значення – і саме його намагалися розкрити упорядники цієї книги.
До збірки “Крути” увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед – публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги – спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити. Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань. Книга розрахована на широке коло читачів, зокрема молодь.
Гасло до відзначення Дня Соборності – 2024
“Наша єдність – наша зброя”
День Соборності відзначається в Україні щороку 22 січня, на честь проголошення в цей день у 1919 році Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді незалежні частини України, об’єдналися в єдину соборну і неподільну Українську державу. Український народ, що століттями був розділений між різними країнами, визволився нарешті з неволі і отримав можливість об’єднатися на своїй землі в цілісній Україні.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.
Ідея Соборності України є провідною рисою у численних творах українських поетів.
Олександр Олесь
ДИВЛЮСЬ НА ПРОЙДЕНУ ДОРОГУ
Дивлюсь на пройдену дорогу,
І гнів, і жаль мене пече…
Але у нашу перемогу
Усе ж я вірю гаряче…
Як завтра день угледять люде,
Як зійде сонце золоте,
Так Україна жити буде,
Так наша мрія процвіте.
(19 липня 1919 р.)
З НОВИМ 2024 РОКОМ!
Новий рік — свято, на яке чекають і дорослі, і діти. Хоча сьогодні через війну святкового настрою практично немає, надія на світле майбутнє та здійснення бажань все ж жевріє в душі кожного українця. За східним календарем покровителем та твариною-символом Нового року 2024 стане Зелений Дерев’яний Дракон. Це міфічна істота, яка асоціюється з мудрістю, силою, знаннями, процвітанням та багатством. В ці важкі для України часи кожне тепле слово дарує хоча б тінь усмішки та бажання жити далі і продовжувати боротьбу.
За східними віруваннями, Дракон уособлює стихії Землі та Дерева.
Дерево і Земля — символи 2024
Щасливими кольорами 2024 року є похідні від елементів Землі та Дерева, а саме — смарагдовий зелений і жовтий.
Нехай цей рік Дракона принесе усім нам вогняну енергію та могутню силу для Перемоги!
Хустина, як пісня,
Легка і крилата.
Як мамина ласка,
Як батьківська хата.
7 грудня Україна та українці всього світу відзначають Всесвітній День української хустки.
Це неофіційне свято, яке з’явилося 2019 року, покликане об’єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.
Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облради Людмила Станіславенко. Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії.
Українська хустка – оберіг та символ життя, любові та патріотизму, вірності в коханні, незмінна супутниця у житті прекрасної половини людства, оспівана у піснях.
Впродовж століть хустка уособлювала для кожної людини рідну Україну, рідний дім, рідну матір. Це невід’ємна частина української культурної спадщини.
Сьогодні українська хустка завойовує прихильність не тільки в українок, а й модниць всього світу. Українське стає світовим трендом.
Цікаві факти про українську хустку
- Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.
- Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.
- Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.
- Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.
- Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.
- Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.
- Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
- Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.
«Мамина хустка серцю мила…» – так говорить народне прислів’я.
Тож шануймо й бережімо ці скарби нашої пам’яті й національної ідентичності.
Додатковий матеріал до “ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ” (завантажити)
історія свята
цікаві факти
обряди та традиції
За матеріалами Інтернет(фото вільного доступу)
Всеукраїнська інформаційно –просвітницька акція «Бути своїми»
Розпочався національний тиждень читання.
Здобувачі освіти ВПУ№3 долучилися до Всеукраїнської інформаційно – просвітницької тематичної акції, яка проходить під гаслом «Бути своїми» та популяризували читання як важливу життєву стратегію, поділилися своїм читацьким досвідом та підтримали важливу справу – розвиток культури читання в Україні.
Читайте!
Читання – це спілкування зі світом. І завжди знайдеться захоплююча книга , яку вам обов’язково захочеться прочитати.
Адже читання об’єднує нас, разом ми можемо зробити читання доступним та захопливим для кожного українця.
Читаймо разом!
Національний тиждень читання
(Всеукраїнська інформаційно – просвітницька тематична акція )
Цьогоріч акція «Національний тиждень читання» проходить з 04.12.2023р. по 10.12.2023р.
Метою акції є консолідація українського суспільства навколо читання як життєвої стратегії.
Гасло акції – «Бути своїм» вкладає читання книжок, які сприяють єднанню українського народу, формуванню нашої ідентичності, збереженню культурно – мовної спадщини держави.
Читання є важливим у час миру і добробуту, але ще важливішим є у часи випробувань, які випали на нашу долю через війну. Книжки можуть стати нашим захистом, нашою зброєю, друзями і порадниками, вчителями і лікарями.
Акція має привернути увагу до важливості і приємності читання, надихнути українців відвідати бібліотеку чи книгарню.
Долучайтесь до загальнонаціональної ініціативи, розміщуйте дописи у соціальних мережах.
Використовуйте хештеги #тиждень читання 2023# та #бути своїм#
27 листопада
Ользі Кобилянській – 160 років з дня народження
27 листопада українці вшановують 160-ліття від дня народження найвідомішої української письменниці, громадської діячки та важливої постаті раннього модернізму в українській літературі – Ольги Юліанівни Кобилянської.
Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Гура- Гумора в багатодітній родині. Пізніше вона жила в с. Димка, а з 1891р. – у Чернівцях. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині.
Про себе Ольга Кобилянська говорила, що закінчила в народній школі лише чотири класи, тобто мала основу для «подальшого розумового розвитку», багато займалася самонавчанням. Найбільше любила соціологію, політику, філософію, знайшла себе в музиці, граючи на піаніно, цитрі, барабанах, добре малювала, грала в театрі. Вона навіть хотіла бути професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. Авторка «Землі», «Царівни», «Людини» була людиною європейського розуму. Її хвилювало питання емансипації – вона сприймала це як тренд часу, і не тільки проблеми в особистому житті змушуювали жінку підняти голову і дивитися на світ по-іншому.
Ольга Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до змалювання жінок-інтелігенток, які намагаються вирватися з буржуазного оточення. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою. Вона цікавиться новинками моди, має гарний смак і зберігає струнку фігуру до старості.
На честь Ольги Кобилянської назвали літературно-мистецьку премію, а за її творами знято фільми. Кращі твори письменниці вийшли у перекладах багатьма мовами, відіграли й відіграють важливу роль у світовій літературі, піднімаючи міжнародний престиж українського художнього слова.
«Михайло Петрович Стариицький — український письменник, театральний і культурний діяч назвав Ольгу Кобилянську «пишною трояндою в саду української літератури». Ольгу Кобилянську вважають класиком не тільки української, але й однією з визначальних постатей європейської літератур. Проте, вона і зараз залишається цікавою та актуальною письменницею для сучасних людей.
ТОП-10 творів Ольги Кобилянської, які варто прочитати кожному:
«В неділю рано зілля копала…»
«Земля»
«Людина»
«Царівна»
«Valse melancolique»
«Через кладку»
«Некультурна»
«Аристократка»
«Сниться»
«Апостол черні»
За матеріалами Інтернет