Головна » Новини бібліотеки
Category Archives: Новини бібліотеки
Лютий 2026
21 лютого – Міжнародний день рідної мови
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Наша рідна мова прекрасна – співуча й мелодійна, розглянемо декілька цікавих фактів про неї.
- Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
- За оцінками довідників Ethnologue та Encarta українська мова посідає 28 місце у списку мов за кількістю носіїв. Кількість людей, які розмовляють українською, становить близько 45 мільйонів.
- 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
- В українській мові є безліч лагідних форм для звичайних слів, особливо тих, що позначають близьких або рідних людей, а також явища природи. Наприклад, окрім звичних «матуся» чи «татко», є такі форми, як «мамця», «мамуся», «татусь», «татонько», а також «сонечко», «дощик» і навіть «доріжечка». Такий вибір зменшувально-пестливих форм демонструє теплоту та емоційну прив’язаність, яка властива українському мовленню. Це особливо помітно в поезії, казках і піснях, де такі форми створюють атмосферу затишку й ніжності.
- Після видання трьох перших частин «Енеїди» Івана Котляревського вважають зачинателем нової української мови, котра була прирівняна до літературної мови у 1798 році.
- Тараса Шевченка вважають основоположником сучасної української літературної мови, який відібрав з народної мовної скарбниці багаті лексико-фразеологічні шари, відшліфував орфографічні й граматичні норми, поєднав її різнотипні стильові засоби (книжні, фольклорні, іншомовні елементи).
- Українська мова є однією з небагатьох мов у світі, яка дозволяє побудувати речення тільки з дієслів, і воно буде зрозумілим! Наприклад: «Іде, іде, зайде, знайде, з’їсть» — це речення, яке означає, що хтось іде, заходить, знаходить і з’їдає щось. Подібна дієслівна гнучкість демонструє унікальну здатність української мови передавати динаміку дій без іменників чи займенників, і водночас речення залишаються зрозумілими завдяки контексту.
- Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
- Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
- В українській мові дві букви «г». В українському алфавіті існує два варіанти букви «г». Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.
- Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
- В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
- Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). На відміну від інших східнослов’янських мов, в українській мові є кличний відмінок. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
- Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду: теля, кошеня, жабеня.
- В українській мові є безліч синонімів. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
- Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник, котрий знайшли в Римі 1927 року. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
- Найчастіше з українських творів перекладався «Заповіт» Т. Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.
- Українська дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит, є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: «повітря», «кохати», «кінь», «дерево», «вогонь».
Вислови про рідну мову
Видатні письменники, діячі культури і народ про рідну мову і ще більше любитимемо і цінуватимемо свою – солов’їну, калинову, барвінкову…
Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська і всілякі інші. Евлія Челебі
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку XXI століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. Українське прислів’я
Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. Іван Огієнко
Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. Юліан Дзерович
Дивись також
100 прислів’їв і приказок про українську мову
Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Олесь Гончар
Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. Олександр Олесь
Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. Василь Захарченко
Мова росте елементарно разом з душею народу. Іван Франко
Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова. Леся Українка
Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко
Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. Станіслав Лем
Граматика керує навіть царями. Жан-Батист Мольєр
Наші мови – це наше відображення, і якщо ви говорите мені, що наша мова занадто бідна, щоб точно висловити найкращі думки, тоді вже скажіть: що швидше ми зникнемо з лиця землі, то краще. Магатма Ганді
Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби. Василь Стус
Читай також Добірка онлайн-ресурсів для вдосконалення української мови
Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає. Хосе-Марія Арце
Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. Мікалоюс Даукша
Знання людині, що крила пташині. Українське прислів’я
Мова – духовне багатство народу. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Василь Сухомлинський
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. Франсуа Вольтер
Заговори, щоб я тебе побачив. Сократ
Ну що б здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко
Мов поганих не існує у світі, є лише погані язики. Анатолій Бортняк
Читай також 40 віршів про українську мову
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів. Василь Голобородько
Мова — це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. Кіндрат Крапива
Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний
Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… Максим Рильський
Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. Микола Гоголь
Скільки української мовної території, стільки й української державності. Іван Заєць
Рідна мова на чужині ще милішою стає. Павло Грабовський
Мова – це глибина тисячоліть. Микита Шумило
Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи. Володимир Сосюра
Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська. Олена Пчілка
Мова – коштовний скарб народу. Іван Франко
В бібліотеці освітнього закладу можна переглянути інформаційні матеріали до дня рідної мови «СЛОВО НАШЕ РІДНЕ – СЛОВО УКРАЇНСЬКЕ».
За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)
Лютий 2026
Інформаційні матеріали до Дня Героїв Небесної сотні в бібліотеці освітньго закладу
“Час плине, а пам’ять залишається”
Грудень 2025
6 грудня – День Збройних Сил України
6 грудня, починаючи з 1993 року, в Україні відзначається День Збройних Сил України. Цьогоріч свято набуло особливої актуальності, тож усім українцям варто подякувати за своє життя й свободу ЗСУ.
Один із додаткових способів віддати належне нашим воїнам — прочитати книги про їхній досвід російсько-української війни.
До Дня Збройних Сил України пропонуємо добірку літератури про сучасних героїв, котрі боронять державу проти російських загарбників з 2014 року.
Валерій Маркус — Сліди на дорозі
Валерій Маркус — головний сержант 47 Штурмової Бригади, один із 25 найвпливовіших військових за версією НВ, блогер і ветеран російсько-української війни, котрий написав художню книгу, частина подій якої розгортається на Донбасі. У книзі розставлено близько 100 QR кодів, котрі переадресовують на відео та фотоматеріали реальних подій на фронті 2014 року, що описані в книзі. Ця книга Валерія Маркуса дає можливість відчути та пережити ті драматичні події, що розгорталися на сході України після початку російського вторгнення.
Василь Шкляр — Чорне сонце
Ця книга 2015 року про бійців Азову — своєрідна подяка автора бійцям полку. Головний герой невеликого роману списаний із товариша Василя Шкляра, військового з позивним «Художник». Книга показує події російсько-української війни очима бійця Азову, порушує чимало важливих питань про війну, наративи, майбутнє та погляди на світ.
Сергій Лойко — Аеропорт
Гасло цієї книги американського військового кореспондента — «Головна книга про війну, якої не мало бути. Та про героїв, які хотіли жити, але помирали». Книга розповідає про героїчну оборону Донецького аеропорту воїнами ЗСУ у вересні 2014-лютому 2015 року. Роман показує історію очима кореспондента-фотографа, котрий спостерігає за подвигами кіборгів.
Там, де вдома — 112 віршів про любов та війну
Українські воїни щодня доводять усьому світові, що місце для любові, творчості та гумору є навіть на війні під час найтрагічніших і найнебезпечніших подій. Ця збірка поезій від восьми військових, котрі боронили чи боронять і зараз Україну, і волонтерів. Вона показує інший, віршований погляд на війну та любов, котра знаходить своє місце всюди
Артем Чех — Точка нуль: збірка есеїв
Цю книгу письменник написав після тривалої перерви й 10 місяців на передовій. Звичний стиль Артем Чех переформатував під увесь той досвід, що пережив, а потім виклав у збірці есеїв, чи радше документальній прозі. Тут не буде багато пафосу чи надмірного натуралізму, автор пропонує подивитися на події російсько-української війни 2016 року своїми очима, із самоіронією та щирістю. Ця книга чудово формує образ сучасного героя-військового, без ідеалізації чи жалю.
Мартін Брест — Піхота. Наша земля
Ця книга розповідає про реальні бойові дії, в яких брала участь друга мотопіхотна рота 41-го окремого мотопіхотного батальйону весною 2016 року у передмісті Докучаєвська. Ця книга не тільки про бої, але й про повсякдення військових, котрі мали на меті відвоювати кілька квадратних кілометрів української землі:
«Нам говорили, що ми зайдемо на три дні. Поки нас не поміняють. Ми захопили нові позиції — і залишилися там рівно на сто днів. Нам пощастило, бо ми взяли участь в маленькому, нікому не відомому, але дуже важливому для нас наступі на схід. Двадцять два дні боїв, диму, попелу, кави, ідіотських жартів, пліч-о-пліч з божевільними найкращими людьми, що б’ються за свою землю, — саме про це ця книга».
Костянтин Чабала — Вовче
Вовче — це збірка оповідань, котру автор називає миттєвостями війни. Ці нариси про життя однієї позиції дають змогу подивитися на війну різними очима, провідчувати досвід з різних ракурсів.
«Ви можете впізнати себе, або когось із друзів серед героїв Вовче, чи одного з оповідань, які входять до книги. І ніколи не можна напевно сказати: чи цей конкретний шматок вигаданий, чи записаний з чийогось „тут і зараз“. Бо війна — вона дуже різноманітна й різнопланова. Все що можна, то спробувати зафіксувати якісь миттєвості», — описує книгу Костянтин Чабала.
Богдан Жолдак — Укри: бойова проза
Автор книги Богдан Жолдак — кіносценарист, а його книга позиціонується як кіноповість. Історії книги засновані на реальних подіях, що відбувалися в АТО, а герої неабияк нагадують славнозвісних українців минувшини та відчайдухів з Енеїди, котрі, обороняючи свою землю та свободу, жартують зі смертю. Книгу видало видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га у 2015 році.
Історичні праці
- «Історія українського війська»— фундаментальна праця про становлення українського війська протягом історії.
- «Українські січові стрільці у боротьбі за волю України»М. Лазаровича — книга присвячена історії Легіону Українських січових стрільців.
- «Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669–1726 рр.»О. Сокирка — дослідження найманого війська Гетьманщини.
- «Збройні сили України: нарис з історії»Б. Якимовича — книга, що розглядає історію Збройних Сил України.
- «Український Державний Флот в 1917-1919 рр.»І. Гриценка — історія становлення та занепаду українського флоту.
Сучасні книги про війну
- «Як ми назвемо цю війну?»— книга, що розглядає актуальні події війни.
- «Вторгнення»Люка Гардінга — книга про сучасні війни від британського журналіста.
- «Позивний для Йова»Олександра Михеда — книга, що розповідає про війну через особистий досвід.
- «77 днів лютого»— збірка, яка охоплює події перших днів повномасштабного вторгнення.
Книги про життя та мотивацію захисників
- «Наші: історії українських воїнів»— збірка, що розповідає про реальні історії українських захисників.
- «Воїни Дніпра: цінності, мотивації, смисли»І. Реви — книга, що досліджує психологічні аспекти військової служби.
- «Відрядження в пекло»В. Євтушенка — книга, яка може бути цікавою для тих, хто цікавиться досвідом військових.
Листопад 2025
Голодомор 1932-1933рр. «Запали свічку пам’яті»
– І нині, запалюючи свічку, я думаю про них, тихенько молюся за їхній спокій, за світлу пам ять.
– Україна велика, гарна, добра та… любляча. Тож постараймося , аби історія не повторювалась, адже мільйони українців не даремно покинули цю стражденну землю, на якій тепер ми, сучасні українці, будуємо незалежну державу.
– Знаю, що головне не забувати їх – невинних жертв тоталітарного режиму. Вони для нас – зразок волі і терпіння, приклад святих мучеників на землі.
– Вони варті частинки серця істинного українця, а також пошани кожного, хто може назвати себе Людиною!
– Пам ятати і знати про жахливу трагедію Голодомору – мало. Її потрібно носити у душі, у серці. Нас нищили , вбивали , морили голодом, а ми йшли , спотикались, падали, але вставали, піднімали один одного і ступали далі…
Заклик…
Просимо всіх небайдужих людей , 22 листопада 2025р. о 16. 00 год. долучіться до загальнонаціональної хвилини мовчання.
Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.
Закликаємо також людей по всьому світу запалити свічку у домівці як вияв скорботи за загиблими , віри в Перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.
вірш «Голодомор» Ніни Виноградської
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – Українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас – бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу, і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли.
Щоб голоду не знали люди вічно.
Листопад 2025
21 листопада – День Гідності та Свободи
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
День Гідності та Свободи – це не просто дата в календарі. Це символ нашої незламності, нашої віри в краще майбутнє. Це день, коли ми згадуємо про тих, хто віддав життя за свободу України.
Гідність і свобода – це портрет українця. Кожного – і військового, і рятівника, волонтера і лікаря, фермера і залізничника, кухаря і дизайнера. Це незмінна характеристика нас усіх як народу. Нашої сили і волі, нашої наснаги до боротьби, нашого нестраху й уміння усілякими засобами, а часом і голіруч протистояти ординській навалі.
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції
Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
Гасло цьогорічної пам ‘ятної дати : «День Гідності та Свободи – щодня, без вихідних». Цим ми прагнемо акцентувати, що Гідність і Свобода – цінності, які потребують щоденного утвердження. Майдани є піковими моментами, коли боротьба за ці ключові цінності концентрується в часі та місцях масових протестів. Проте після перемог на Майданах маємо обов’язок відстоювати їх щоденно своєю працею та громадянською позицією.
Кожен день воїна «на нулі», коли ворог вкотре отримує відсіч, є Днем Гідності та Свободи. Кожен день, коли донатимо на ЗСУ, волонтеримо, підтримуємо тих, хто у скруті; коли сумлінно працюємо на розвиток України – є Днем Гідності та Свободи. І день нашої перемоги стане днем тріумфу Гідності й Свободи.
Це не про день в календарі, про який забуваєш, відірвавши календарний аркуш. Але день, коли згадуємо вже пройдений шлях боротьби за ці найвищі цінності, які не маємо права втратити.
Сьогодні ж, 21 листопада, ми вшановуємо подвиги наших героїв, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод українського народу. Революція Гідності – це яскравий приклад незламності духу українців, їхньої готовності боротися за справедливість і незалежність.
Світла пам’ять Героям Небесної Сотні й усім захисникам, які віддали своє життя, відстоюючи незалежність нашої держави у війні з агресором. Пам’ятаймо про все, що відбувалося в ті часи й відбувається зараз, пам’ятаймо всіх наших героїв!
Нехай Господь береже нашу Батьківщину і кожного з нас!
Усе буде Україна!
Листопад 2025
Міжнародний день толерантності
Толерантність – це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями.
Коффі Аннан
16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.
Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.
Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Ми всі різні. Але ми всі рівні. Як говориться в чудовій рекламі «Ініціативи розмаїття» – «у нас більше спільного, ніж ви думаєте». Тож кожна людина має право жити в мирі та зберігання своєї індивідуальності
Толерантність – це привілей сильних і розумних, які не сумніваються у своїх здібностях просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок та позицій, які не бояться загубити власну індивідуальність, і які вміють поважати інших.
Про Міжнародний день толерантності
- Започаткування:Свято було засноване після ухвалення Декларації принципів терпимості.
- Мета:День покликаний нагадати про важливість терпимості та взаєморозуміння, а також про небезпеки, які несе нетерпимість.
- Суть толерантності:Це повага, прийняття і правильне розуміння різноманіття культур, форм самовираження та способів прояву людської індивідуальності.
- Принципи:Він нагадує про рівність усіх людей, незалежно від їхнього походження, статі, мови, національності чи релігійних переконань.
- Гасло:Один з ключових символів дня — гасло «Усі різні — усі рівні».
Як виховувати в собі толерантне ставлення до інших
Здатність приймати відмінності одне одного може вплинути на самопочуття людини. Толерантність знімає бар’єри та дозволяє мислити ширше. Також толерантність призводить до зменшення стресу та сприяє розвитку співчуття, співпереживання та розуміння почуттів іншого.
Є кілька порад, які допоможуть вам виховати в собі толерантне ставлення:
Нагадайте собі, що ви у безпеці. Якщо хтось думає інакше та їхня думка відрізняється від вашої, це зовсім не означає, що ви помиляєтеся. Ви маєте повне право відстоювати ваші переконання, але якщо навчитися робити це не конфліктним шляхом, наводячи вагомі аргументи, то ви почнете відчувати себе впевненіше.
Говоріть за себе. Спробуйте висловлювати свою думку точніше. Наприклад, “Я не згоден з тим, що… у мене інша думка…”. Не слід агресивно розмовляти з людиною, яка думає не так, як ви.
Обходьтеся без образ і переходу на особистості. Не провокуйте людину до сварки, висловлюючи образи: “Ви дурні, якщо так думаєте!” і т.п. Намагайтеся дізнатися більше, щоб зрозуміти іншу точку зору. Попросіть розповісти докладніше та поясніть, що хотіли б зрозуміти, як інша людина прийшла до такої думки.
Будьте спокійнішими. На агресію в свою адресу люди схильні відповідати агресією. Не сваріться і не кричіть. Це може значно загострити ситуацію та перетворити її на справжній конфлікт.
Шукайте точки дотику. Якщо, на перший погляд, нічого спільного не можете знайти, особливо якщо вас дратує людина і ви відчуваєте до неї неприязнь, відкладіть поспішні висновки про неї. Постарайтеся розглянути навіть найменшу схожість між вами, вашими думками та поглядами. Можливо, вам подобаються одна і та ж музика, книги або ви віддаєте перевагу схожим фільмам. Також це стосується і більш загальнолюдських поглядів – на життя, на безпеку в суспільстві, на краще майбутнє країни тощо. Точки дотику є завжди. Якщо їх не видно, це не означає, що їх нема. Пам’ятайте про це.
Слідкуйте за своїми реакціями. Наші очі, міміка та жести говорять правду. Мова тіла – це такий самий спосіб спілкування. Наприклад, коли ви відчуваєте зневагу, то зітхаєте і закочуєте очі. Такі реакції говорять про нетерпимість і видають ваше ставлення до партнера зі спілкування та перебіг ваших думок. У цьому випадку стає очевидно, що ви вважаєте, що думка іншої людини абсолютно марна, і ніби кажете, що ви кращі за неї.
Так, іноді важко зрозуміти деяких людей, їхню культуру та кардинально протилежну вашій точку зору. Особливо, коли це стосується тих поглядів, які потенційно можуть дійсно завдати вам шкоди .
Але треба розуміти, що прояв ненависті до них не розв’язує проблему, а навпаки – створює ще один непереборний бар’єр, через який навіть найвдаліші аргументи “за” залишаються непочутими
Жовтень 2025
РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ
27 жовтня в День Української писемності та мови читачі бібліотеки освітнього закладу долучилися до написання радіодиктанту національної єдності.
Це подія, яка вже понад чверть століття об‘єднує українців у всьому світі любов’ю до рідного слова.
Щороку 27 жовтня Україна відзначає День української писемності та мови. Це особливе свято, яке вшановує багату історію нашої писемності, літературну спадщину та значення української мови для формування національної ідентичності.
День української писемності та мови — це свято, приурочене до вшанування багатовікової історії української мови, її багатства та унікальності. Воно спрямоване на підтримку та розвиток української мови як неодмінного елементу національної самосвідомості та культурної спадщини України.
Свято було встановлено з метою зміцнення статусу української мови та писемності в усіх сферах життя.
День української писемності та мови – це не просто свято, а велика можливість для кожного українця проявити свою любов і повагу до рідної мови, зануритися в світ української літератури та культури, а також згадати про значення мови як засобу спілкування, передачі культурних цінностей та національних традицій.
Історія свята:
- Початок святкування: День української писемності та мови було встановлено Указом Президента України від 6 листопада 1997 року.
- Чому 27 жовтня? Дата свята припадає на день вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця, автора найдавнішого українського літопису “Повість минулих літ”. Нестор є символом початку української писемності та літератури.
Цікаві факти:
1. Свято української писемності та мови є унікальним, оскільки не багато націй світу мають відповідне свято на честь своєї мови.
Українська мова є однією з найбільш мелодійних мов світу.
3. За статистикою, українська мова входить до топ-40 найпоширеніших мов світу.
4. До дня української писемності та мови організовують загальнонаціональний диктанти.
Значення свята:
- День української писемності та мови нагадує нам про тисячолітню історію української писемності, про видатних письменників і поетів, які збагатили нашу культуру;
- Це свято є важливим для популяризації української мови, заохочення до її вивчення і використання в повсякденному житті;
- Святкування цього дня сприяє консолідації українського суспільства, зміцненню національної свідомості.
Українська мова – це не просто засіб спілкування, це душа нашого народу. Вона об’єднує нас, зберігає нашу історію і культуру. Саме мова передає з покоління в покоління наші звичаї, традиції, погляди на світ, тому так важливо берегти і розвивати її.
Кожен з нас може долучитися до збереження і розвитку української мови:
читайте українську літературу,
спілкуйтеся українською мовою з друзями і рідними,
вивчайте українську мову, якщо ви її не знаєте досконало;
підтримуйте українські культурні заходи.
Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить.
Це символ мудрості твоєї,
Моя Вкраїно. Він горить!
Тож мови рідної своєї
Не відцураймось ні на мить!
Зробімо нашу мову ще багатшою і красивішою.
В бібліотеці освітнього закладу розгорнуто інформаційні матеріали до Дня Української писемності та мови. Запрошуємо всіх поціновувачів українського слова до ознайомлення та перегляду.
35-річниця Революції на граніті (2-16 жовтня 2025 р.)
У бібліотеці Вищого професійного училища №3 м. Чернівці бібліотекар Людмила Беспала і викладач громадянської освіти Наталія Кундій організували перегляд та обговорення інформаційних матеріалів, підготовлених Українським інститутом національної пам’яті та Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні — Музеєм Революції Гідності, з нагоди 35-ї річниці Революції на граніті (2–16 жовтня 2025 року).
Метою заходу було формування патріотизму, громадянської свідомості, поваги до історичного минулого України та розуміння цінності демократичних своб.
Переглянути інформаційні матеріали можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1Yz3YoFRQLjbqrhp8E1dml9bu3_z2FreE/view?usp=sharing
