Головна » Новини бібліотеки
Category Archives: Новини бібліотеки
Вересень 2026
У бібліотеці освітнього закладу до Всеукраїнського дня бібліотек проведено для здобувачів освіти І курсу: оглядову екскурсію, годину спілкування «Читач у бібліотеці», надано роз’яснювальну інформацію про розділи «Електронна бібліотека», «Новини бібліотеки», які розміщені на сайті училища. Для навчання здобувачі освіти отримали підручники із загальноосвітніх та спеціальних дисциплін.Тепер у руках наших новачків є надійний фундамент для здобуття нових знань та підкорення професійних вершин! 
Щиро вітаємо нашого бібліотекаря Людмилу Беспалу з професійним святом! Дякуємо за Вашу працю, затишок у читальному залі, мудрі поради та допомогу кожному студенту й педагогу. Бажаємо Вам міцного здоров’я, натхнення та вдячних читачів!
А першокурсникам бажаємо, щоб ці підручники відкрили для вас легкий і захопливий шлях до омріяної професії!
Травень 2026
День вишиванки 2026 в Україні
Барвистий код нації: Розквіт Дня вишиванки
У травневому повітрі, напоєному ароматами квітучих каштанів та першої зелені, розквітає особливий день. Не пишним букетом, а тисячами різнобарвних ниток, що сплітаються у магічні візерунки на полотні.
Це День вишиванки – свято, що огортає Україну барвами давніх символів, зітканих руками майстринь.
З іскри студентської ідеї – полум’я всенародної любові
Колись, у стінах Чернівецького національного університету, промайнула ідея – одягнути вишиту сорочку, не як сценічний костюм чи музейний експонат, а як живу частку себе, як видимий код нації.
Ініціаторкою цієї чудової традиції стала студентка Леся Воронюк у 2006 році. Її заклик до одногрупників та викладачів одягнути вишиванки того дня став початком всеукраїнського, а згодом і міжнародного свята. Перший спонтанний флешмоб об’єднав лише кілька десятків студентів, але його ідея виявилася настільки сильною, що швидко поширилася Україною та світом.
І ось, у третій четвер травня, міста і села, великі й малі, вбираються у вишиванки. Це не просто одяг – це розмова без слів, це єднання поколінь, це відчуття причетності до чогось вічного і глибокого.
Сьогодні День вишиванки відзначають у понад 60 країнах світу. Це свято стало платформою для встановлення унікальних рекордів, що демонструють всенародну любов до вишитої сорочки.
Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я – українець! І горджуся цим.
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ані вікам, ні моді не здолати…
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.
Квітень 2026
Обласна освітня кампанія “ЧорноБіль”
26 квітня – 40 років Чорнобильської катастрофи
Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде…
Лиш пам’ять усе пам’ятає.
Більше сорока років минуло, як світ схвилювала наймасштабніша техногенна катастрофа, що сталася на Чорнобильській АЕС. Цю трагедію неможливо стерти з пам’яті. Адже її наслідки ми досі відчуваємо.
Чорнобильська трагедія – одне з найстрашніших лих не тільки для України, а й для усього людства. Кожного року ми повертаємося пам’яттю до тих трагічних подій, щоб ще раз віддати данину шани і вдячності тим, хто пожертвував найдорожчим, хто пішов у вічність заради життя і майбутнього свого народу та всього людства.
До 40- річниці від дня трагедії в бібліотеці освітнього закладу організовано перегляд інформаційних матеріалів «Чорнобиль – скорбота людської пам ‘яті» і творчих робіт здобувачів освіти «40 років – 40 фактів.Чорнобиль: хроніка та пам’ ять» та проведено інформаційну годину бібліотекарем Беспалою Л.Д та викладачем історії Бевциком В.Г. для групи здобувачів освіти №5.
Викладач історії нагадав присутнім про аварію на ЧАЕС, що була спричинена руйнуванням четвертого енергоблоку, внаслідок чого в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин, катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Бібліотекар освітнього закладу ознайомила здобувачів освіти з проєктом «Цифровий архів пам’яті», який розміщений на сайті закладу, де можна ознайомитися з Книгою пам’яті, Героями України, ліквідаторами аварії на ЧАЕС.
І сьогодні ми схиляємо голову не тільки перед подвигом ліквідаторів страшної аварії, але й перед героїзмом працівників атомних електростанції та військових ЗСУ, які у важкий воєнний час стежать за безпекою АЕС.
Березень 2026
Проєкт “Цифровий архів пам’яті”
Сьогодні світ згадує Чорнобильську трагедію. 40 років тому, 26 квітня 1986 року, на території України сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства — аварія на Чорнобильській АЕС. Вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян.
Вибух на четвертому реакторі АЕС став трагедією для усього людства. Його наслідки ми відчуваємо й сьогодні. Саме цю сумну дату в 2016 році Генеральна Асамблея ООН визначила її як Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
Учасники ліквідації та жертви аварії
Першими в ліквідації наслідків аварії взяли участь співробітники станції. Вони займались відключенням обладнання, розбором завалів, усуненням загорянь на обладнанні та іншими роботами безпосередньо у приміщеннях аварійного блоку, а також усієї станції загалом.
У перші місяці після аварії кількість її жертв серед тих, хто брав участь у подоланні наслідків одразу після того, що сталося, на перший погляд може здатися не особливо значною: 31 людина, з яких одна загинула безпосередньо під час вибуху, ще одна померла одразу після аварії від множинних фізичних травм та радіаційного ураження, інші померли протягом кількох тижнів після аварії від радіаційних опіків та гострої променевої хвороби.
Однак насправді ліквідаторів наслідків аварії, які працювали на Чорнобильській АЕС і вже пішли з життя, значно більше. Катастрофу на ЧАЕС ліквідовували понад 600 тисяч осіб. Вони боролися з вогнем і розчищали завали, адже процес ліквідації триває й досі.
У книзі пам’яті зібрані імена багатьох із них, які віддали своє життя, здоров’я, професіоналізм у боротьбі з наслідками техногенної катастрофи планетарного масштабу.
Для більш детального ознайомлення з інформацією про ЧАЕС дивись за цим посиланням:
https://chnpp.gov.ua/ua/kniga-pamyati
І сьогодні ми схиляємо голову не тільки перед подвигом ліквідаторів страшної аварії, але й перед героїзмом працівників атомних електростанції та військових ЗСУ, які у важкий воєнний час стежать за безпекою АЕС.
Герої України. Ліквідатори катастрофи на ЧАЕС
Представлені фото – це розповідь про героїзм працівників станції, наслідків аварії. Усвідомлюючи всю складність ситуації, вони, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті. Їх подвиг назавжди записано до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.
Геройський подвиг в ім’я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність і самопожертву, виявлені у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, нагороджені (посмертно):
Інформаційні матеріали про ЧАЕС та інформацію про ліквідаторів аварії на ЧАЕС з Буковини треба дивитись за цим посиланням:
https://cv.archives.gov.ua/chernobyl_35.html
ТРАГЕДІЯ ЧОРНОБИЛЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В ПАМ’ЯТІ НАВІКИ!
Березень 2026
Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат.
З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії (World Poetry Day), який відзначається щорічно 21 березня.
Поезія — це майже окрема мова, дуже чуттєва й мелодійна. Вона завжди коректна, і навіть найгрубіша тема, висловлена у віршах, стає демократичною та лояльною.
Поезія дозволяє краще розуміти інших людей, адже ми ніби зазираємо в душу поета. Які б почуття не володіли людиною в певний момент — завжди знайдеться вірш, який неймовірно точно передасть саме цей стан душі. Тому інколи можна краще зрозуміти й себе — бурхливі емоції та думки в поезії завжди висловлюються потрібними тезами.
Невеликі поетичні збірки — вихід в тому випадку, коли на читання майже зовсім немає часу. Читання віршів не потребує таких часових затрат, як, скажімо, роману. До того ж, на відміну від прози, поезія є більш «концентрованим» жанром щодо передачі думок та почуттів, тому вчить в розмаїтті життєвої інформації знаходити саму суть.
Поезія збільшує бажання творити, значно розширює світогляд, збагачує мову новими словами, надихає на цікаві ідеї. А вивчати поезію напам’ять корисно не тільки дітям, а й дорослим.
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Пропонуємо для читання
До книги Ліни Костенко – улюбленої української поетеси кінця другого – початку третього тисячоліття – увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості – від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності.
Березень 2026
Огляд та вивчення літератури книжкової викладки
до Дня народження Т.Г. Шевченка педагогами освітньго закладу
Березень 2026
Тарас Шевченко – великий син великого народу.
Шевченко. Живий код .
Наша дума, наша пісня, Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
Пройшло 212 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.
Цікаві факти про Тараса Шевченка
- Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.
- Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.
- У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
- 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.
- Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.
- За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.
- 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
Корисні сайти про Тараса Шевченка
Портал Шевченка
www.kobzar.ua
Портал http://www.kobzar.info
www.kobzar.info –
Енциклопедія життя і творчості Тараса Шевченка
www.t-shevchenko.name
Шевченківська енциклопедія
www.shevchcycl.kiev.ua
Національний музей Тараса Шевченка
www.shevchenkomuseum.com.ua
Історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»
www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua
Тарас Григорович Шевченко http://taras-shevchenko.in.ua/index.html
В бібліотеці освітнього закладу розгорнута книжкова викладка творів Тараса Григоровича Шевченка «Великий син великого народу. Шевченко. Живий код» Для перегляду та читання поезій Шевченка запрошуються здобувачі освіти, педагоги та всі користувачі.
Лютий 2026
25 лютого – Леся Українка – 155
25 лютого ми відзначаємо 155-у річницю від дня народження Лесі Українки – символу незламності та сили духу української жінки. Леся Українка, справжнє ім’я якої Лариса Петрівна Косач, — унікальна постать в українській культурі, чия творча спадщина стала невід’ємною частиною нашої національної ідентичності.
Цікаві факти:
⭐ Леся знала понад 10 мов і перекладала Гомера з давньогрецької, додаючи унікальні інтерпретації, що збагачували українську літературу нюансами античності.
🌿 Вона записала 220 народних мелодій, включаючи гуцульські, які вплинули на українську музику, як у творах сучасних композиторів.
💪 Псевдонім “Українка” взято від дядька Михайла Драгоманова, символізуючи національну ідентичність у часи заборон.
🎨 Леся малювала марини, натхненні Кримом, але хвороба змусила відмовитися, перенаправивши талант у слова.
📖 “Лісова пісня” народилася за 12 днів, ніби спалах натхнення, відображаючи її працездатність попри біль.
Ці факти, за даними Українського інституту національної пам’яті, розкривають багатогранність Лесі. Її спадщина пульсує в кожному рядку сучасної української культури, нагадуючи про вічну силу слова.
У світі, де традиції переплітаються з сучасністю, Леся лишається маяком, освітлюючи шлях для нових поколінь. Її день народження – не просто дата, а нагадування про те, як один голос може змінити історію, ніби ріка, що несе води через століття.
Рекомендовані твори Лесі Українки для читання
Contra spem spero
Почнемо із легендарного вірша, назва якого відразу асоціюється з видатною поетесою.
Ще у школі кожен із нас намагався запам’ятати ті три латинські слова, які перекладаються “без надії сподіваюсь”.
Безпосереднім поштовхом до написання твору був один із важких періодів загострення хвороби поетеси, яку вона жартома називала “сізіфовим каменем”.
Леся Українка, усміхаючись крізь сльози, плекала надію на краще й закликала кожного “жити, поки жити їм дозволяє дух життя”.
Можливо, саме через це вона й досі настільки жива та реальна у наших серцях…
Лісова пісня
Якщо ми вже заговорили про шкільну програму, то куди без славетної драми-феєрії “Лісова пісня”.
У п’єсі Леся Українка наповну дала волю своїм творчим фантазіям.
Прекрасні міфічні персонажі, описані поетесою, доводять, що прадавні волинські ліси нічим не гірші за помешкання таємничих кельтів.
Леся Українка, описуючи процес написання “Лісової пісні”, поділилась, що писала драму 10-12 днів, не відриваючись:
Після неї я була хвора і досить довго “приходила до пам’яті”…
Український фентезі вражає ще й своєю неймовірною ліричною історією. Вона просльозить будь-кого.
Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…
Кохання, кохання, кохання…
Якщо ми зайшли вже на територію лірики, то гріх не згадати про цей твір.
Леся Українка освідчувалась у своїх почуттях так лагідно й проникливо, як ніхто інший.
І при цьому не втрачала свою глибінь та філософію
“Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе”, — писала вона до “милого друга”.
Прочитай-но лише цю прозу і ти відкриєш для себе поетесу зовсім з іншого боку.
І нехай в’януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди…
Бояриня
Говорячи про Лесю Українку, не можна оминати того факту, що вона сильно любила свою землю.
Про це свідчить не лише її славетний псевдонім, а й численні твори.
У драмi “Бояриня” Леся Українка засуджує тих українцiв, якi зрадили батькiвщину заради почестей.
Засуджуючи невідданих рідній землі козаків, вона немов звертається до кожного з нас, переконливо стверджуючи:
Немає у світі такої цінності, яка перевищувала б цінність свободи.
Кассандра
У цьому творі Лесі Українці вдалося вміло поєднати теми патріотизму та емансипації жінок, переплівши це все із грецькою міфологією.
І при цьому вона ні на хвилину не втрачала своєї характерної ліричності та ніжності.
Кассандра — книга про сильну жінку, яка бореться за свободу зі всіма, хто стає на її шляху.
А, може, авторка писала про себе?
«Немає у світі такої цінності, яка перевищувала б цінність свободи» (Леся Українка)
Лютий 2026
21 лютого – Міжнародний день рідної мови
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Наша рідна мова прекрасна – співуча й мелодійна, розглянемо декілька цікавих фактів про неї.
- Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
- За оцінками довідників Ethnologue та Encarta українська мова посідає 28 місце у списку мов за кількістю носіїв. Кількість людей, які розмовляють українською, становить близько 45 мільйонів.
- 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
- В українській мові є безліч лагідних форм для звичайних слів, особливо тих, що позначають близьких або рідних людей, а також явища природи. Наприклад, окрім звичних «матуся» чи «татко», є такі форми, як «мамця», «мамуся», «татусь», «татонько», а також «сонечко», «дощик» і навіть «доріжечка». Такий вибір зменшувально-пестливих форм демонструє теплоту та емоційну прив’язаність, яка властива українському мовленню. Це особливо помітно в поезії, казках і піснях, де такі форми створюють атмосферу затишку й ніжності.
- Після видання трьох перших частин «Енеїди» Івана Котляревського вважають зачинателем нової української мови, котра була прирівняна до літературної мови у 1798 році.
- Тараса Шевченка вважають основоположником сучасної української літературної мови, який відібрав з народної мовної скарбниці багаті лексико-фразеологічні шари, відшліфував орфографічні й граматичні норми, поєднав її різнотипні стильові засоби (книжні, фольклорні, іншомовні елементи).
- Українська мова є однією з небагатьох мов у світі, яка дозволяє побудувати речення тільки з дієслів, і воно буде зрозумілим! Наприклад: «Іде, іде, зайде, знайде, з’їсть» — це речення, яке означає, що хтось іде, заходить, знаходить і з’їдає щось. Подібна дієслівна гнучкість демонструє унікальну здатність української мови передавати динаміку дій без іменників чи займенників, і водночас речення залишаються зрозумілими завдяки контексту.
- Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
- Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
- В українській мові дві букви «г». В українському алфавіті існує два варіанти букви «г». Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.
- Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
- В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
- Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). На відміну від інших східнослов’янських мов, в українській мові є кличний відмінок. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
- Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду: теля, кошеня, жабеня.
- В українській мові є безліч синонімів. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
- Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник, котрий знайшли в Римі 1927 року. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
- Найчастіше з українських творів перекладався «Заповіт» Т. Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.
- Українська дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит, є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: «повітря», «кохати», «кінь», «дерево», «вогонь».
Вислови про рідну мову
Видатні письменники, діячі культури і народ про рідну мову і ще більше любитимемо і цінуватимемо свою – солов’їну, калинову, барвінкову…
Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська і всілякі інші. Евлія Челебі
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку XXI століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. Українське прислів’я
Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. Іван Огієнко
Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. Юліан Дзерович
Дивись також
100 прислів’їв і приказок про українську мову
Добірка онлайн-ресурсів для вдосконалення української мови
В бібліотеці освітнього закладу можна переглянути інформаційні матеріали до дня рідної мови «СЛОВО НАШЕ РІДНЕ – СЛОВО УКРАЇНСЬКЕ».
За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)
Лютий 2026
Інформаційні матеріали до Дня Героїв Небесної сотні в бібліотеці освітньго закладу
“Час плине, а пам’ять залишається”
