Головна » Бібліотека
Category Archives: Бібліотека
21 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ
Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена артефактами. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першої поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадского царства – царя Саргона, і відома своїми шумерськими гімнами.
Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво що, наприклад, весь Коран побудований на римах.
У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
„Поезія, – говориться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу.
Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
І тільки злість буває геніальна…
І тільки злість буває геніальна.
Господь, спаси мене від доброти!
Така тепер на світі наковальня,
що треба мати нерви, як дроти.
А нерви ж мої, ох нерви,
струни мої, настренчені на епохальний лад!
А мені ж, може, просто хочеться щастя,
тугого й солодкого, як шоколад.
Ну, що ж, епохо, їж мене, висотуй!
Лиш вісь земну з орбіти не згвинти.
Лежить під небом, чистим і високим,
холодний степ моєї самоти.
Козацький вітер вишмагає душу,
і я у ніжність ледве добреду.
Яким вогнем спокутувати мушу
хронічну українську доброту?!
А по ідеї: жінка ж — тільки жінка.
Смаглява золота віолончель.
Справляло б тіло пристрасті обжинки
колисками і лагодом ночей.
Була б така чарівна лепетуха,
такі б ото улучила слова,
що як по змісту, може, й в’януть вуха,
а як по формі — серце спочива.
Хто ж натягнув такі скажені струни
на цю, таку струнку, віолончель,
що їй футляр — усі по черзі труни
вготованих для музики ночей?!
І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.
Ліна Костенко
Радимо до прочитання:
Анотація «Триста поезій», Ліна Костенко
Збірка робіт однієї з найвідоміших і найулюбленіших поетес України пропонує мандрівку її творчістю, де можна буде поспостерігати за розвитком стилю та зміною світогляду Ліни з плином часу. На сторінках, крім віршів, ви зустрінете уривки з поем та романів. Це видання є найповнішим збірником вибраних творів поетеси за період незалежної України. Тут є як всім знайомі рядки, так і менш відомі. Поезія Ліни Костенко має дивовижну властивість переносити читачів у свої світи й пробуджувати бажання вивчити декілька віршів, щоб за нагоди декламувати у затишній компанії.
Про книгу «Триста поезій»
У рядках поетеси можна знайти тонкий філософський підтекст, проникливі й водночас прості ліричні образи, майстерну гру слів, влучні метафори та алегорії. У збірці вона часто використовує квіти як символи життя, часу, долі й навіть смерті. Найчастіше у віршах можна зустріти троянди й бузок. Сад може бути сакральним простором, в якому зустрічаються земне й небесне. Також Ліна часто звертається до міфології та старовинних вірувань. Вона постійно нагадує про зв’язок людей з природою, підкреслюючи, що ми — лише частинка великого світу, де все пов’язане й залежить одне від одного.
Ліна Костенко — одна з найвідоміших жінок в культурі нашої країни й справжній символ української літератури. Її творчість привернула увагу публіки й критиків з перших збірок, а спротив тоталітарному режиму записав ім’я поетеси в історію України. На її рахунку — велика кількість літературних нагород та переклади багатьма європейськими мовами. Більшість з нас познайомилися з її творчістю у школі, але не всі відкрили її заново вже у дорослому віці, що однозначно варто зробити, адже багато речей у її поезіях неможливо відчути й зрозуміти дітьми чи підлітками.
Збірка дарує квиток в інший світ, створений дивовижними образами поетеси, які змушують подивитися на описані речі під іншим кутом. Ліна говорить про дитинство, дорослішання, кохання, природу, втрату, боротьбу, пошук, любов до Батьківщини. Її вірші у цій книзі не втрачають актуальності й торкаються наших сердець крізь роки.
«Триста поезій» входить в колекцію «Українська поетична антологія», яка об’єднана одним стилем: обкладинка, обтягнута тканиною, золоте тиснення, шовкове лясе, невеликий розмір. Бузковий колір оформлення наче натякає на одну з улюблених поетичних квіток Ліни. Книга стане чудовим доповненням домашньої бібліотеки як частина згаданої серії для поціновувачів поезії, так і самостійно для охочих детальніше дослідити творчість поетеси.
Про автора
Сучасна українська письменниця і поетеса, яскравий представник покоління «шістдесятників», лауреат великої кількості літературних премій і нагород. Творчості Ліни Костенко характерні глибокі ліричні образи, тонкі характеристики і філософський підтекст. Твори автора перекладені багатьма європейськими мовами і добре відомі за межами України, хоча сама поетеса не любить показуватися на публіці і вважає за краще усамітнений спосіб життя. Купити книги Ліни Костенко варто всім читачам, які стежать за сучасною українською літературою або цінують тонку і чуттєву поезію.
За матеріалами Інтернет (Ділова мова)
В його голосі жила Україна
До 100 – річчя від дня народження Дмитра Михайловича Гнатюка ( 1925 – 2016) в бібліотеці освітнього закладу оформлено куточок пам ‘яті «В його голосі жила Україна».
ДМИТРО ГНАТЮК. ЛЕГЕНДА УКРАЇНСЬКОГО ОПЕРНОГО СПІВУ
«У мене була мрія так заспівати українську пісню, як ніхто інший, і я її здійснив. Тому я – щаслива людина».
«Опера – моя радість і любов, а пісня – то душа»
(Д. Гнатюк)«
Немає іншого співака, який би подарував своєму народові стільки незабутніх перлин–пісень, які відразу ж ставали народними: «Два кольори», «Ясени», «Вівці мої, вівці», «Очі волошкові», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Рідна мати моя», «Марічка». Таких можна назвати десятки. Дмитро Гнатюк — найшанованіший і найвідоміший артист серед українців усього світу.
Видатний співак, Герой України, народний артист України, академік Національної академії мистецтв України, професор, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Дмитро Михайлович Гнатюк народився 28 березня 1925 року в румунському селі Старосілля (зараз Мамаївці) нині Кіцманського району Чернівецької області.
Його батьками були прості селяни Марія Іванівна та Михайло Дмитрович, причому батько був ветераном Першої світової війни і все життя проходив із дерев’яним протезом замість ноги. Сім’я Гнатюків користувалася авторитетом в селі, хоча й була небагата.
У сімействі було шість дітей, і нерідко Михайло Гнатюк, вирушаючи у справах до Чернівців, залишав Дмитра за старшого. Майбутній співак чудово говорив румунською і непогано навчався у місцевій школі, дзвінко наспівуючи улюблені пісні в прибудові біля стайні. У восьмирічному віці хлопчик потрапив до церковного хору, де батюшка Мирослав, відразу відчув талант юного прихожанина та навчив його музичної грамоти.
Коли почалася Друга світова війна, Дмитро Гнатюк встиг закінчити тільки восьмирічку. Спочатку область Румунії, де знаходилося село Старосілля, зайняли війська СРСР, потім регіон приєднали до УРСР, а незабаром після цього сюди прийшли німецько-фашистські загарбники.
Сімейство Гнатюків було евакуйовано в місто Нижня Салда Свердловської області (РФ). Там Дмитрові вдалося отримати додатково середню освіту, і там же в 1944 році він пішов працювати сталеваром.
Після перемоги Радянського Союзу над Німеччиною юний музикант повернувся до Чернівців і отримав роботу в місцевому Музично-драматичному театрі ім. Ольги Кобилянської. Неабиякі вокальні дані артиста швидко привернули увагу фахівців, і незабаром Дмитро Гнатюк отримав запрошення до Державної київської консерваторії, де він і навчався камерному та оперному співу (1946 – 1951 рр..)
Продовжив здобувати освіту у Київському інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого на режисерському відділенні.
Одразу після закінчення навчання співак був із розпростертими обіймами прийнятий до трупи Київського театру опери і балету ім. Тараса Шевченка на посаду соліста. Талановито виконані партії Євгенія Онєгіна, Фігаро, Ріголетто, Мазепи та багатьох інших персонажів забезпечили йому шалену популярність, а також гастролі в США, Австрії, Італії, Нової Зеландії тощо.
Оперний співак також був режисером-постановником та отримав популярність режисера-новатора. Дмитро Гнатюк здійснив постановки відомих та улюблених опер: «Князь Ігор» Олександра Бородіна, «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, «Пікова дама», «Мазепа» Петра Чайковського, «Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського, «Тоска» Джакомо Пуччіні, «Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні, «Травіата», «Аїда» Джузеппе Верді, «Війна і мир» Сергія Прокоф’єва.
Крім роботи в Театрі імені Шевченка, артист ставив спектаклі в Донецькому театрі опери та балету імені Солов’яненка та в оперній студії Київської консерваторії. З 1985 року він став також режисером у Київському дитячому музичному театрі.
Дмитру Михайловичу скорилися не тільки оперні театри, а й естрада. Ця складова його кар’єри почалася з пісні «Два кольори», записаної в 1960 році. Грамплатівки з цією піснею скуповувалися величезними тиражами, пісня звучала в телепередачах і на радіостанціях.
Незабаром співак закріпив успіх, виконавши «Пiсню про рушник». У томужроці Дмитро Гнатюк отримав звання Народного артиста СРСР.
Першою і єдиною дружиною Дмитра Гнатюка стала Галина Макарівна, з якою співак познайомився ще в молоді роки. Галина Гнатюк отримала філологічну освіту, працювала у сфері української граматики, історії мови. У пари з’явився син Андрій.
І Галина, і Дмитро досить багато часу приділяв своїй кар’єрі. У 1988 році Дмитро Михайлович був обраний головним режисером Театру опери та балету, а також директором Національної опери.
Паралельно займався й політичною діяльністю як депутат Верховної Ради Радянського Союзу. Після проголошення незалежності продовжив свою політичну діяльність. Був заступником голови комітету ВР з питань культури і духовності, також був обраний народним депутатом. У 1996 році ним заснована Академія Мистецтв України. Він має звання Героя України (2005), обирався до Верховної Ради III скликання, де очолював комітет культури.
Дмитро Гнатюк, виступаючи як концертний співак, записав 21 платівку. У його репертуарі було понад 85 творів національної та світової класики – від буковинця Сидора Воробкевича до австрійця Йозефа Гайдна.
Перший виконавець знаменитих хітів 1960-х «Два кольори» та «Як тебе не любити, Києве мій!» Дмитро Гнатюк помер 29 квітня 2016 року на 92-му році життя. Незабаром після цього 20 червня 2016 року, померла й дружина артиста.
Все своє життя Гнатюк присвятив розвитку та популяризації національного оперного мистецтва та вихованню кращих українських митців. За видатні досягнення він був нагороджений численними державними відзнаками.
28 лютого 2020 року в Печерському районі м. Києва видатному українському співакові відкрили меморіальну дошку. Її встановили на фасаді будинку, де жив артист, на вулиці Станіславського. В цьому ж будинку сім’я Гнатюка облаштувала кімнату-музей, присвячену творчому шляху виконавця. Виготовили й встановили пам’ятну дошку за рахунок рідних артиста. У розпорядженні Київської міськдержадміністрації говорилося, що відповідальність за її утримання та збереження теж взяла на себе сім’я Гнатюка.
«Якщо у вас немає волі, один талант не витягне людини. Є воля – є мета. Я слухав свого вчителя, Івана Паторжинського, і відчував свою місію – нести в світ нашу українську пісню». (Д. Гнатюк).
Іван Дерда, відомий співак-вокаліст, народний артист України, написав про свого уславленого земляка:
«Віримо, що пам’ять і любов до творчості Дмитра Гнатюка завжди нагадуватиме нам про те, що поєднання мистецтва і життя є ідеал – ідеал творчості, якого досягнути важко, до нього можна лише наближатися… Але це – найдостойніший вибір людини, яка стає на творчу дорогу, що веде до храму людської душі»
Нагадаємо маловідомі факти з життя співака:
- На гастролях в Австралії та Новій Зеландії артист проспівав 57 сольних концертів за два місяці..
- Улюблена партія Гнатюка – Остап у «Тарасі Бульбі» Лисенка, улюблений композитор – Д. Верді.
- Платівки з піснями Дмитра Гнатюка вийшли щонайменше 57-мільйонним тиражем.
- Дмитро Гнатюк збирав колекцію картин, у тому числі українських художників – Васильковського, Левченка, Пимоненка та інших.
Бібліотека радить прочитати:
- Дмитро Гнатюк. Зоряний шлях = Dmytro Hnatiuk. The Starry Road / упоряд., вступ. ст. В.Д. Туркевич, упоряд. Г.М. Гнатюк, перед. сл. М.Г. Жулинський. – Київ: Мистецтво, 2012. – 351 с.
Гордон Д. Лица Украины.– Харьков: Фолио, 2004. – 510 с.
Береза Р. Духовна велич України. – Львів: Апріорі, 2023. – 440 с.
***
Дерда І. Дмитро Гнатюк: його душа співзвучна пісні: Електронний ресурс: Код доступу:
https://mus.art.co.ua/dmytro–hnatyuk–joho–dusha–spivzvuchna–pisni/
Кушнір Л. Дмитро Гнатюк: Мою «Черемшину» навіть японці співають: Електронний ресурс: Код доступу: https://www.umoloda.kiev.ua/number/1734/348/61365/
За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)
Світ врятує слово
3 березня – Всесвітній день письменника
3 березня є особливим днем для тих, хто віддав своє життя слову, хто розповідає нам історії, творить світи і розвиває культуру через письменність. Цей день відзначається як Всесвітній день письменника і є символом визнання заслуг авторів, поетів та журналістів у розвитку суспільства.
Основою створення цього свята стала потреба вшановувати письменників, які відіграють ключову роль у формуванні світогляду, культурних цінностей та національної свідомості.
Дата відзначення, 03 березня, є сталою. свято є актуальним для всього письменницького братства незалежно від жанру та країни проживання. Відзначається як професійними письменниками, так і їх читачами, адже саме завдяки їхньому таланту і праці ми можемо зануритися в захоплюючі історії.
Грудень 2024
6 грудня – День Збройних Сил України
ЗСУ — це меч і щит нашої країни.
Воїни ЗСУ — це символ незламності і мужності. Вони стоять на захисті нашої Батьківщини, оберігаючи наше життя, і кожен день, не зважаючи на труднощі, наближають перемогу для всієї України. Їхня сила — це сила всього народу, їхня відданість — запорука нашої свободи.
Зараз до складу української армії входять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також Сухопутними військами. У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. До структури Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.
Доблесть і честь солдатів і офіцерів – у цьому справжня сила будь-якої армії. Українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн – надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.
Військові Збройних Сил України — справжні герої сучасності, які показали не лише Україні, а й світові небачену мужність та звитягу.
За матеріалами Інтернет (фото вільного достіпу)
До Дня Збройних Сил України в бібліотеці закладу розгорнуто інформаційні матеріали (книжково – ілюстративні) «Збройні Сили України – Історія становлення», які висвітлюють історію розвитку українського війська від древньої середньовічної староукраїнської Київської держави, Гетьманщини, Армії УНР до сучасних ЗСУ.
Історія українського війська – це розповіді про історію військових формувань на теренах України від давніх часів до сьогодення.
Інформаційні матеріали та твори українських письменників дають змогу зазирнути в минуле та подивитися і почитати , якими була зброя та однострої українських воїнів у різні історичні епохи.
До уваги користувачів бібліотеки!
Нова література в бібліотеці, подарована громадською організацією Центр професійної освіти та особистісного розвитку «Ментор».
Еліягу Голдратт і Джефф Кокс «Мета. Процес безперервного вдосконалення»
Анотація. Уявіть, що у вас є рівно три місяці, щоб вивести бізнес із кризи, або ж ви втратите все. Що ви робитимете? Ця книжка покаже, як вийти зі складної ситуації. Бізнес – роман Еліягу Голдратт і Джеффа Кокса став класикою та допоміг трансформуватися сотням компаній по всьому світу. Книжка допоможе зрозуміти глобальні принципи, що застосовуються у виробництві, визначити «пляшкові горлечка» потоку та позбутися їх і навіть перенести нові підходи в особисте життя. Автори не пропонують готових бізнес – порад, а подають захопливу історію про людей, які намагаються зрозуміти, що рухає їхнім світом і як покращити цей процес.
Джозеф Хігні « Основи управління проєктами» П’яте видання.
Анотація. Як планувати проєкт? Як управляти зацікавленими сторонами? Як розробити цілі та задачі проєкту і створити план управління ризиками та комунікацією? Як використати ієрархічну структуру робіт і створити графік проєкту? Як контролювати й оцінювати проєкт? І взагалі, яку роль відіграє менеджер проєкту?
Відповіді на ці та багато інших запитань ви отримаєте з цієї книжки. П’яте видання «Основ управління проєктами» – це чудовий інструмент , щоб закласти власне підгрунтя для управління проєктами та отримати статус досвідченого професіонала.
Оле Квіст-Сьоренсен і Лоа Баструп «Візуальна колаборація» (Набір ефективних інструментів для поліпшення зборів, проєктів і процесів)
Анотація.Чи ви колись відчували, що застрягли в методах, інструментах і навичках, що не відповідають зрослій складності, частиною якої ви є? Чи хотіли б ви працювати по – новому, щоби поліпшити мислення, спілкування та співпрацю? Ваша організація повинна бути гнучкою, швидкою та стійкою? Коли команда малює свої цілі, бажання та завдання, вона стає розумнішою та більш цілеспрямованою. Коли люди малюють разом, вони навчаються разом, а в нашому мінливому світі здатність вчитися разом є необхідністю для постійного успіху.
Книжка «Візуальна колаборація» представляє новий та інноваційний спосіб роботи й співпраці, який допоможе вам успішно керувати складністю для себе, своєї команди та всієї організації. Вона пояснює, як будь –яка команда може створити візуальну мову для поліпшення спілкування та співпраці над своїми найважливішими цілями.
Ця книжка дозволить вам розробляти візуальні мови, щоби відповідати будь – якому сценарію, створювати привабливі й потужні запитання, щоби допомогти візуальному дизайну процесу й перетворити біле полотно на шаблон, який може поліпшити будь-яку зустріч, проєкт або процес. Щоби подолати опір членів команди, які стверджують, що «не вміють малювати», автори розробили простий у застосуванні метод, який допомагає будь-кому малювати майже все.
У книжці показано як прискорити командний діалог, а також залучити учасників за допомогою простих прийомів і прикладів. Візуальна колаборація потужно працює в широкому діапазоні налаштувань, зокрема під час зустрічей, стратегічних сесій, планування проєктів, інновацій і бізнес планування. Ядро книжки – практичні й прості в застосуванні П’ЯТЬ БУДІВЕЛЬНИХ БЛОКІВ, найвірогідніше стануть вашим улюбленим способом роботи.
Александер Остервальдер, Ів Піньє, Грег Бернарда, Алан Сміт «Розробляємо ціннісні пропозиції». Як створити продукти та послуги, яких хочуть клієнти.»
Анотація. Щоб зробити бізнес успішним, варто знайти клієнтський сегмент і задовольнити його потреби – звучить майже як аксіома. Та як дізнатися, що саме потрібно споживачеві? І як не помилитися? Відповісти на ці питання допоможе ця книжка.
Це своєрідна шпаргалка для вибагливого бізнесмена – практика. Автори пояснюють як розробляти ціннісні пропозиції й тестувати їх, не витрачаючи зайвих грошей і часу, як ставити себе на місце користувача, переводити команду з режиму «проспати нудну нараду» на «працювати злагоджено й ефективно». Щоб не гаяти читацький час, автори подають інформацію доступно й структуровано, без «води» й зайвих сторінок. Запропоновані інструменти й історії успішних компаній, ідеально доповнюють бізнес – комікси.
Андрій Лупашко «Більше ніж сервіс» (20 прикладів українського wow – сервісу.)
Анотація. Більше ніж сервіс – це книга, яка переверне уявлення про сервіс і допоможе подивитися на нього під іншим кутом, точніше пі 20 – ма різними кутами. Сьогодні слово «сервіс» із ніг до голови обросло різними упередженнями та стереотипами, як та стара тумба з оголошеннями, де кожне нове приклеюється до зірваного старого, тому маємо «сервіс – це дорого», «не на часі» або «наш персонал уже посміхається, невже потрібно щось іще?». Але насправді Україна як одна з найгостинніших націй показує, що за сервісом завжди стоїть дещо більше. І це дещо – турбота. Щира людська турбота та думка про інших.
Артур Лупашко – автор книги й генеральний диерктор Ribas Hotels Group – зібрав 20 історій видатних українських бізнесменів і керівників бізнесу й розпитав, як будували сервіс вони. Ця книга стане натхненням і мотивацією для тих, хто хоче створити потужний клієнто орієнтований бізнес або покращити той, що вже існує.
Зміст книги:
- Вступне слово
- Михайло Федоров
- Дмитро Дубровецький
- Володимир Поперешнюк
- Дмитро Кримський
- Алекс Купер
- Дмитро Деркач
- Слава Балбек
- Дмитро Борисов
- Євген Клопотенко
- Анастасія Владичинська
- Гіоргі Іукурідзе
- Тетяна Бурда
- Володимир Непийвода
- Савва Лібкін
- Вардкес Арзуманян
- Олексій Волошин
- Олексій Дмитрієв
- Андрій Маренчук
- Максим Лагунов
- Тарас Тустанівський
1951 р. 30 листопада – народився Назарій Яремчук, співак
Назарій Яремчук народився 30 листопада 1951 року в карпатському селі Рівня, зараз це околиця Вижниці. Сам він називав цю місцину “гірськими воротами”: “Це місто, як ворота в гори: звідси гора, звідти гора – і Черемош – бистрая вода…
Назарій Яремчук прожив до прикрого мало (30.11.1951 – 30.06.1995), але встиг стати легендою вітчизняної естради. З ним облетіли світ наші українські пісні – “Червона рута”, “Водограй”, “Смерекова хата”, “Стожари”, “Гай, зелений гай”, “Родина”, “Я піду в далекі гори”, “Пісня буде поміж нас”, “Писанка”, “Гей ви, козаченьки”, “Я ще не все тобі сказав”…
“Він так співав, що мав у горлі мозолі. Він так співав, що крилами йому став голос”, – написав поет Андрій Демиденко.
. В одному з останніх своїх інтерв’ю Яремчук сказав:
“Кожний з нас повинен постійно бути в польоті – крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати священні речі – навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям, з якого колодязя п’єш живу воду.»
До прочитання та ознайомлення книга Михайла Маслія :
Анотація
Юнак, до якого прийшла слава у неповні 20 років.
Виконавець, з яким працювали багато композиторів і поетів України.
Красень, в якого була закохана мало не вся жіноча аудиторія.
Співак, голос якого зачаровував,зцілював, будив у душах і серцях найкращі почуття.
Патріот, який до останнього дня не зрадив рідну землю – кохану Буковину.
Багато щеможна розповісти про Назарія Яремчука. Він передчасно пішов увічний світ, залишивши незагоєну рану в серцях шанувальників його таланту. Голос, який тепер співає у небесному хорі…
Ця книга – про Назарія. Про людину-легенду з надзвичайно скромною, щирою і відданою вдачею. Людину, наділену Талантом.
Для залюблених в українську пісню, музику, слово…
Видавництво: Bukrek
Автор: Маслій Михайло
Мова видання: Українська мова
Рік видання: 2021
Обкладинка: тверда
Кількість сторінок: 400
За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)
День Гідності та Свободи
Листопад. Революція Гідності. Події на Майдані стали переломними для новітньої історії України: тоді українці на весь світ заявили про свою готовність захищати європейські цінності, свободи та принципи демократії. Сучасна молодь повинна мати цілісне уявлення про ті події, адже нині Україна продовжує боротися за свою незалежність та свободу.
Ніщо не зможе передати дух Революції Гідності так, як кінострічка та книги.
Повстання українського народу проти проросійського режиму залишилось у документальних стрічках, що були зняті під час Майдану. Серед добірки є повнометражні фільми, а також короткі відеоматеріали, які радимо переглянути .
Фільми
«Євромайдан SOS»
Кінооператор Олександр Кришталович передав перебіг подій Революції Гідності у своєму короткометражному фільмі. Упродовж 20 хвилин глядачі стають свідками діяльності громадської ініціативи «Євромайдан SOS», що виникла y відповідь на брутальне побиття студентів у Києві в ніч на 30 листопада 2013 року. Ініціатива стала прикладом рішучості та самоорганізованості українців під час Майдану.
Радимо переглянути короткометражний фільм Олександра Кришталовича «Євромайдан SOS», де українська лавреатка Нобелівської премії Олександра Матвійчук розповідає історію громадської ініціативи, що допомагала десяткам учасників Майдану.
Зима у вогні: Боротьба України за свободу
Документальний фільм, знятий разом: Україна, США та Великої Британія. Стрічка Євгена Афінеєвського на початку була відома під назвою «Молитва за Україну», однак в усьому світі вона більше відома як «Зима в огні». Це найбільш відомий документальний фільм про зиму 2013–2014 років.
МАЙДАН. Шість літер нашої свободи
Це спогади п’яти різних людей про події на Майдані. Це історії мам загиблих на Майдані Романа Гурика, кореспондента «Радіо Свобода» Андрія Дубчака, художника Олексія Сая, правозахисниці Олександри Матвійчук, Андрія Преподобного.
Вогнехреща
Документальний фільм, створений Українським інститутом національної пам’яті, про події кінця січня 2014 року на вулиці Грушевського, які змінили хід Революції Гідності. Стрічка створена на основі усно історичних спогадів учасників та свідків, які були записані в 2014 та 2015 роках у межах проєкту Українського інституту національної пам’яті «Майдан: усна історія».
Книги
Для читачів — поціновувачів книг низка істориків та письменників відтворили події Революції Гідності у своїх творах.
Брати Капранови «Таємні файли»
Що відбувалося за лаштунками Майдану? Хто платив за Революцію? Як ділили владу переможці? Хто і чому здав Крим та Донецьк? Яким дивом встояли Одеса і Харків? Герої цього журналістського розслідування — не тільки ті, хто стояв на сцені, а й ті, хто ховався за лаштунками, їздив до Януковича і сперечався з Європою, захоплював адмінбудівлі, сидів у буцегарнях, а також воював, лікував, працював для того, щоб Революція перемогла.
Андрій Кокотюха «Вогняна зима»
Український письменник Андрій Кокотюха пропонує читачеві власний погляд на зимові події 2013–2014 років, у результаті яких життя кожного пересічного українця стало інакшим, новим, перетворилося на ходіння по лезу: успішний бізнесмен Стогов стає активістом Автомайдану, продавчиня з косметичного магазину Алла тепер волонтерка, студент на прізвисько Птаха виходить з віртуального світу і робить «коктейлі Молотова», а тітушка Сірий не має переконань, аби платили.
Андрій Курков «Щоденник Майдану та Війни»
Це особистий щоденник письменника, фіксоване відображення життя в Києві та країні до листопада 2014 року, доповнений записами автора про перипетії на сході України, роздумами про війну, а також про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас.
Ганна Дудка «Небесна Сотня»
Авторка створила цикл поезій у пам’ять про кожного із загиблих Героїв Небесної Сотні. Досліджуючи їхні життя, спогади про них, переглядаючи відео, поетеса переконувалася в надзвичайних рисах характеру, талановитості та людяності кожного з них. «Усе, що я можу зробити для них — написати. Про кожного. Емоційно. Щоб кожен, хто прочитає, зберіг ці емоції і проніс через життя», — каже Ганна Дудка.
За матеріалами Інтернет (фото вільного доступу)
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МІСЯЧНИК БІБЛІОТЕК
«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність»
«Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе»
(В Сухомлинський)
В межах Міжнародного місячника бібліотек з 01жовтня 2024р. по 31 жовтня 2024р. проводився Всеукраїнський місячник бібліотек ( Наказ МОН України від 12.08.2014р. №931).
У 2024 році десятий ювілейний місячник відбувся під гаслом «Читаюча родина ЗП(ПТ)О – стратегічне завдання бібліотеки.
Для формування звички та потреби в читанні як обов’язкового компонента життєвої стратегії, поліпшення читацької грамотності й сприяння розвитку людського потенціалу в березні 2023р. Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку читання на період до 2032р. «Читання як життєва стратегія».
Бібліотека, педагогічний колектив, здобувачі освіти , батьки та інші користувачі бібліотеки ВПУ №3 долучилися до ювілейного Всеукраїнського місячника бібліотек під гаслом «Читаюча родина ВПУ №3 – стратегічне завдання бібліотеки».
Відповідно проведені такі заходи:
- година спілкування з оглядом літератури в бібліотеці освітнього закладу зі здобувачами освіти групи №1 « Читання як життєва стратегія. Відкривай світ української літератури»;
- бесіда зі здобувачами освіти групи №11 «Розвивай себе: читай»;
- інформаційна година для здобувачів освіти І курсу «Книга – ключ до знань»
- перегляд буктрейлерів на українські книги сучасності зі здобувачами освіти групи №6;
- інформаційні повідомлення, афоризми про бібліотеку, читання, підготовлені здобувачами освіти групи №5;
- сімейне читання з батьками «Читають наші діти»
- тематична книжкова викладка, її огляд, вивчення фразеологізмів та діалектизмів «Він плакав і сміявся з народом…»Творчий спадок Юрія Федьковича
- інформаційна виставка – огляд до дня Української писемності та мови «Мов джерельна вода – рідна мова моя»
Цьогорічний місячник сприяє формуванню у здобувачів освіти звички й потреби в читанні та поступового повернення до книжок і бібліотек.
«Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення»
(В.Сухомлинський)
