Свіча вічності

(до 210-ї річниці від дня народження Т.Шевченка)

(1814-2024)

Ти нам залишив прагнення високі,

Шляхи священні, по яких іти

Твого сумління й мужності уроки

Ми бережем і будем берегти.

М.Палієнко

У березні 2024 року  виповнюється 210 років від дня народження великого українського поета та легендарної постаті національної культури – Тараса Шевченка.

І це цілком зрозуміло, бо він, його життя і творчість стали символом української ідентичності.

Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.

     Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ.

       Творчість Шевченка – багатогранна, як і його талант. Шевченко Т.Г. був різнобічно обдарованим митцем, ліриком, творцем епічних поем, видатним драматургом. Літературна спадщина Тараса Шевченка, центральну роль в якій відіграє збірка поетичних творів «Кобзар», за правом вважається основою української літератури. «Заповіт» Великого Кобзаря перекладено більш ніж 100 мовами світу.

        Тарас Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів.

          В Україні і на всіх континентах світу  Шевченкові встановлено понад тисячу двісті пам’ятників. До них  приходять сотні тисяч людей, щоб віддати свою пошану Кобзареві.

ЗАПОВІТ

Як  умру, то поховайте        

Мене на могилі                                              

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу… отойді  я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися… а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,  

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Вислови відомих людей про Т. Г. Шевченка

 Є. Маланюк

Не поет – бо це ж до болю мало,

Не трибун – бо це лиш рупор мас,

І вже менш за все – «Кобзар Тарас»

Він, ким зайняло і запалало.

О. Вишня

«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».

Є. Сверстюк

«Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…».

І.Франко

«Коли б мені прийшлося одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія бажання життя. Свобідного життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, – це ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя».

Джон Ф. Кеннеді

«Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вклад у культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».

Микола Палієнко

Ти нам залишив прагнення високі,

Шляхи священні, по яких іти

Твого сумління й мужності уроки

Ми бережем і будем берегти.

 У бібліотеці училища розгорнуто інформаційні матеріали до 210 річниці від дня народження Т.Г.Шевченка «Свіча Вічності»,  де здобувачі освіти, педколектив та інші  користувачі бібліотеки мають можливість переглянути їх.

Читаймо Шевченкові твори, вивчаймо їх, шануймо те, що залишив нам у спадок Великий Кобзар

4 березня легендарному Володимиру Івасюку виповнилося  б   75.

Володимир Івасюк був одним із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. А ще український Орфей був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Мав він і талант художника, був неординарним живописцем і фотографом (щоправда, сам не любив фотографуватися). Загинув молодим за нез’ясованих обставин у Брюховицькому лісі поблизу Львова.

Звання Героя України отримав посмертно – через 30 років після своєї трагічної смерті.

Володимира Івасюка пам’ятають ті, хто любить українську пісню, а його «Червона рута» і «Водограй» стали музичними брендами нашої країни, на яких виросло не одне покоління артистів і слухачів.

За спогадами сучасників, Івасюк був надзвичайно м’якою, лагідною людиною. І доброю. Ця лагідність і доброта світилася в його очах. Мав дивовижний талант спілкування, тож люди радо відкривалися йому назустріч. «Він був романтичний, розумний. З ним завжди було цікаво.

Володимир Івасюк – композитор, поет, співак, легенда, геній, людина, яка суттєво вплинула на українську музику. Автор «Червоної рути». Автор «Водограю». Автор пісень «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Дві скрипки», «Пісня буде поміж нас», «Лиш раз цвіте любов», «Два перстені» та багато інших. Про Володимира Івасюка написано багато статей, книжок, знято чимало документальних фільмів. І не дарма, бо ж він був унікальною особистістю, він був єдиним серед всіх. У 20 років написав пісню, яка стала символом української естради.

Народився Володимир Івасюк 4 березня 1949 року в Кіцмані. Там же закінчив школу, там закінчив музичну школу, створення якої зініціював його батько, Михайло, вчитель французької мови. У Кіцмані почав писати перші музичні й поетичні твори. Після переїзду сімʼї Івасюків до Чернівців у юного Володимира розпочався справжній прорив у музичній творчості. Тут він написав свої найвідоміші пісні. Паралельно із навчанням у медичному училищі пісняр відшліфовував музичну грамоту.

З 1974 року почав навчатися у Львівській консерваторії. У Львові Івасюк творить окрім естрадних пісень класичні твори. 24 квітня 1979 року вийшов з квартири у Львові. Більше його ніхто не бачив. Аж до 18 травня, коли тіло Івасюка знайшли у підвішеному стані в лісі в Брюховичах.

Про Володимира Івасюка можна написати тисячі слів, але вартий він тільки одного – геній. Геній музики, адже він створив мелодії, які запали в серця й душі всім, хто хоча б раз почув їх.

                                                                                          СТОРІНКИ  ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА

                                                                                         Книжки про Володимира Івасюка та пісенники

                                                                                                           Про життя і творчість

Елегії для сина

Михайло Івасюк

1991 Карпати (Ужгород)

Основу поетичної книги Михайла Івасюка склав однойменний цикл віршів. Це до щему відверта сповідь поета-батька, що втратив єдиного сина. Авторський монолог пройнятий болем невтішного серця, але разом з тим він сповнений філософської зрілості й вражаючої мужності.

читати далі

Життя і смерть Володимира Івасюка

Іван Лепша

1994 Журнал «Військо України» №6

Повість, в якій зроблено спробу дослідити загадку смерті композитора. Автор ще за життя Михайла Григоровича приходив до нього додому. Йому показували архіви, всіляко допомагаючи в роботі над книжкою. Робота містить чимало фактів зі слідства, яким немає ціни.

читати далі

Монолог перед обличчям сина

Михайло Івасюк

2000 Золоті літаври (Чернівці)

Біографічна повість Михайла Григоровича Івасюка про свого сина. З неї ви детально дізнаєтесь про дитинство Володі (ці частини особливо цінні з педагогічної точки зору), школьні та інститутські роки, про захоплення музикою та музичними інструментами, особливо скрипкою. Прочитаєте про відносини в сім’ї, які Володимир ставив собі за ідеал. Батько розповідає як Володя писав свої пісні, як горнулися до нього люди. В книзі розкрито підступність тогочасної влади та проблему української пісні, які існують й до сьогодні. Михайло Івасюк поіменно називає убивць свого сина, розповідає про перепони, що чинила влада на останньому шляху композитора. Та ще багато чого, що не ввійшло у наші сторінки.

читати далі

Володимир Івасюк. Життя — як пісня. Спогади та есе

Парасковія Нечаєва

2003 Букрек (Чернівці)

До 55-річного ювілею композитора побачила світ книга спогадів та есе про Володимира Івасюка, яку упорядкувала директор Чернівецького Меморіального музею Володимира Івасюка Парасковія Нечаєва. До видання увійшли спогади 20 друзів Володимира, обох його сестер, 9 наукових статей, а також 10 кращіх творів композитора, багато фотографій.

читати далі

Елегії для сина

Михайло Івасюк

2003 Зелена Буковина (Чернівці)

Друге видання поетичної книжки Михайла Івасюка.

читати далі (більше…)

До дня спротиву окупації (26 лютого) Автономної Республіки Крим та м.Севастополя у бібліотеці закладу здобувачі освіти взяли участь у патріотичних заходах та огляді інформаційних джерел (літератури, публікацій, матеріалів Інтернет тощо), пов’язаних  з історією спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя:

• Огляд книжково – інформаційної виставки «Крим і Україна – єдині»
• Інформаційна хвилина «Що ми знаємо про анексію Криму»
• Круглий стіл  «Крим – це Україна»