14 жовтня, в християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, українці святкують День Захисника України, День козацтва та День створення Української Повстанської Армії.
День Захисника України офіційно встановлений 14 жовтня 2014 року Указом Президента «…З метою вшанування мужності та героїзму захисників Незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи української громадськості».
Як відомо, з давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю.
Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперішнім.
Сучасні українські письменники не можуть бути осторонь подій, які відбуваються у нашій країні, а тому з під їх пера виходять книги, які через людські долі та характери відображають реальну картину сьогодення. Ці твори просякнуті патріотизмом і боротьбою, вони правдиві і драматичні. Читаючи їх, щемить душа, але вони спонукають нас до переосмислень, пізнання, гартують дух та невимовну повагу до захисників рідної землі.
Радимо невелику добірку саме таких книг до Дня захисника України :
Лойко С. «Аеропорт» – якісно написаний нон-фікшн, пронизливий репортаж, гіркий текст, що його мусить прочитати кожен українець Головна лінія роману розгортається протягом останніх п’яти днів з більш ніж 240-денної оборони аеропорту. Це той період, коли автор безпосередньо був у бойових умовах поряд з українськими військовими. За сюжетом книги разом з кіборгами в Аеропорту знаходиться американський фотограф, який з певних причин переживає цю необов’язкову війну як особисту драму. Через його очі, немов у калейдоскопі, в перервах між боями, читач бачить всю історію знищення Аеропорту.
Вдовиченко Г. « Маріупольський процес» …Я бачив пекло, бо я був під Іловайськом. Усі мої побратими загинули, а то були люди зі щирого золота. Мене врятувала дівчина з-під Маріуполя, яка любила розмальовувати контурні карти й сидіти на черешні. Письменниця дуже майстерно змогла передати стосунки двох людей, які знаходяться по різні боки війни: полоненого бійця та сепаратистки. За словами Володимира Лиса, це роман про пізнання людини людиною, про ламання стереотипів щодо “західників” і “східняків про звичайні людські почуття, про відкриття через це пізнання самого себе, світу та перемогу цих почуттів над жорстокістю війни.
Шкляр В. Найгарячіша книга автора «Чорне сонце»
Автор книги називає її думою. А ще “найгарячішим” твором, адже він про воїнів, які тримають у свої дужих руках молоде українське сонце, глибоко відчувають коріння рідної землі, міцний зв’язок із своїми прабатьками, і тому Чорне сонце не спалило їх душ.
До цієї книжки, окрім “Чорного Сонця”, увійшли твори “Танець під чортову дудку”, “Крук – птаха нетутешня”, “Останній шанс Захара Скоробагатька”, “Високі гори у Ялті”, “Цілком таємні історії”. Можна сказати, що з одного боку, це повість, написана з натури, а з іншого – художній твір. Це не документалістика, у творі передано дух… І це головне.
За матеріалами Інтернет ( УКРІНФОРМ)