21 вересня – Міжнародний день миру

Підтверджуючи відданість України ідеалам миру та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН, згідно з Указом Президента України із 2002 року в Україні установлено День миру, який відзначається щорічно 21 вересня.

На сьогодні для нашої держави це свято є особливо значимим. Кожен свідомий українець мріє про якнайшвидше припинення бойових дій, про повернення рідних, близьких, друзів, про мирне небо над головою, про світле майбутнє дітей, про загоєння нестерпних ран у людських серцях, захист від агресорів.

Найбільше у світі щастя – це мир, коли люди живуть дружно та спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя та втрат.

”Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому.

Бо голуб миру, кажуть з давніх літ,

Приносить радість родові людському.

Бо що ж дорожче в світі є за мир ?

Та й за життя — ціннішого немає.

Коли піснями сповнений ефір,

Сміються діти і душа співає.

Коли панує щастя і любов,

Танцює понад квітами комашка,

У світі мир — основа із основ,

І символ миру — білосніжна пташка”.

( Н. Красоткіна)

• Мир – це життя, щастя, радість, чисте небо над головою.
• Мир– це впевненість у завтрашньому дні, у своєму майбутньому.
• Мир– це можливість спокійно вчитися, працювати, любити і поважати одне одного.
• Без миру немає дитинства, немає майбутнього.

Всі ми бажаємо миру. Миру на Землі, Миру в Україні. Миру в родинах.Миру в душах і серцях кожного з нас

Нехай в Україні мир запанує,

Родина вкраїнська більше хай не сумує.

І щоб жили ми всі у любові

В Донецьку, у Ялті, в Луганську, у Львові…

8 вересня – Міжнародний день грамотності

У 1966 р. ЮНЕСКО уперше відзначило цей день, з метою привернути увагу суспільства і збудити його інтерес, мобілізувати міжнародну суспільну думку, аби досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності – однієї з провідних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 р. Традиція відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 р. Саме ця конференція рекомендувала проголосити 8 вересня – дату урочистого відкриття конференції – Міжнародним днем грамотності (International Literacy Day), та святкувати його щорічно в усьому світі. Грамотність людини є запорукою її успіху, вона дає можливість отримати доступ до певної інформації, розширити свої життєві можливості, побороти негативний тиск навколишнього середовища та зробити свій свідомий вибір. Це – основа для подальшого особистого розвитку – зазначає odnb.odessa.ua. У поняття «грамотність» не варто вкладати тільки вміння читати та писати. Це примітивна частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, одержувати нові знання для себе та передавати їх іншим – це і є грамотність. Ще в одному із тлумачень «грамотності» зазначено, що передусім – це володіння цілим комплексом суспільно-необхідних знань і навичок, які дозволяють людям свідомо брати участь у соціальних процесах.

П’ять кроків до грамотності:

1. Багато читай.
2. Коли сумніваєшся – зупинись, проаналізуй.
3. Потоваришуй з орфографічним словником.
4. Працюй над власними текстами.
5. Взаємне вдосконалення допоможе вам стати грамотними – дає поради naurok.com.ua.

ДЕКАДА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

(05.05.2025р. – 16.05.2025р)

В рамках декади професійної освіти Чернівецької області 14.05.2025р. У бібліотеці училища бібліотекарка Людмила Беспала провела бібліотечний урок у групі №5 ( кравець, закрійник) та у групі №7 (перукар(перукар-модельєр), манікюрник) на тему «Роль робітничих професій у суспільстві».

Метою уроку було розширення знань та уявлень здобувачів освіти про професії людей; закріплення знань про робітничі професії та діяльність, пов’язану з ними; розвивати зацікавлене ставлення до своєї обраної професії та до свого майбутнього; виховувати шанобливе ставлення до праці та пошану до людей праці.

На урок були запрошені викладачі спецдисциплін освітнього закладу: Людмила Берегій – викладач конструювання у групі кравців,  закрійників та

Ілона Мельник – викладач перукарської справи у групі  (перукар(перукар-модельєр), манікюрник).

Викладачі надали здобувачам освіти та всім присутнім досить цікаву та потрібну інформацію про затребуваність їхніх обраних професій у суспільстві (кравець, закрійник, перукар(перукар-модельєр), манікюрник) та наголосили про престижність робітничих професій, їх шанованість, високий попит на ринку праці на кваліфікованих робітників. Також донесли інформацію про працевлаштування та кар’єрне зростання для тих, хто обирає робітничу професію, про інноваційність робітничих професій.

Здобувачі освіти та всі присутні переглянули і обговорили презентацію про робітничі професії, затребувані в суспільстві.

Для більш детального вивчення професій та обговорення у бібліотеці освітнього закладу з 05.05.- 16.05.2025р. розгорнута тематична книжкова виставка « Робітнича професія – моє майбутнє».

Інформація, надана на бібліотечному уроці була корисною для здобувачів освіти та всіх присутніх.

8 травня –  День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

 

Минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. 

Поступовий офіційний перехід до європейської традиції памʼятання розпочався після Революції Гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу – з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановуватиме кожного, хто боровся з нацизмом. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять мирні цивільні люди, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, діти війни, примусові робітники. Адже війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву. 

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливішої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення – перемогти загарбника. 

Рекомендуємо для читання:

Пам ‘ятаймо тих, хто боровся за Україну!. Молімося за тих, хто бореться за неї знову

 

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті:

• Набір електронних інтерактивних листівок «Україна в роки Другої світової війни (1939–1945)»
• Відеопроєкт “Друга світова: 75 років потому”
• Виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори»
• Брошура «Україна у Другій світовій війні»
• Книга «Війна і міф»(англомовний варіант)
• Відеопроєкт «Війна і міф», який розвінчує ключові радянські міфи про Другу світову війни 
• Настільна гра «УПА – відповідь нескореного народу»
• Відеоісторія «За що боролася УПА?»
• Виставка «Українська Друга світова»
• Виставка «УПА – відповідь нескореного народу»
• «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя»– збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму
• Серія плакатів «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової»
• Видання “Рокада: чотири нариси з історії Другої світової”(авторка – Олена Стяжкіна)
• Оцінка демографічних втрат України у період Другої світової війни // Українська Друга світова: Матеріали міжнародної наукової конференції до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
• Інформаційна карусель про Другу світову війну

За посиланням http://ww2.uinp.gov.ua/ діє сайт Українського інституту національної пам’яті, присвячений Другій світовій війні. Він містить інформацію про ключові події, постаті, карти, інфографіку, фотогалерею, відеоролики й електронні видання про війну, підбірку фільмів «20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну» та інші проєкти.

 

                                                                                                 За матеріалами Інтернет

Російсько – українська війна (24 лютого 2022р.)

Не забуваймо про те, що війна і досі продовжується.  Читайте книги з віршами чи розповідями від бійців, які є частиною нашої історії України, щоб дізнатися про долі українських військових.

Пропонуємо  читачам прочитати одну з книг про сучасну російсько – українську війну:

• Валерія Бурлакова «Життя Р.S.», 2016р.
• Василь Шкляр «Чорне сонце», 2018р.
• Позивний «Вирій» «»Жадання фронту», 2019р.
• Борис Гошко «Тил», 2019р.
• Роман Зіненко «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії

                                 в 2-х томах», 2019р.

• Дмитро Вербич «Точка неповернення», 2020р.
• Роман Коваль «Донбас. Радість і біль» 2020р.
• Наталка Позняк -Хоменко «Волонтери: сила небайдужих», 2020р.
• Максим Бутко «Записки з війни», 2020р.
• Артем Шевченко «Слов’янськ. Початок війни», 2020р.

1. «Точка неповернення», Дмитро Вербич, 2020 рік

   

   
   

Раніше один із них був мандрівником, інший — тренером з фрі-файту, третій продавав солярку в Нігерії. В один момент для кожного настала точка неповернення. Розпочалася війна, і життя вже не могло стати таким, як було. Дмитро Вербич, доброволець, описує події 2014-2015 років. Про сепаратистів, російський спецназ, постійний холод і виживання. Іноді просто з ножем проти кулемета, українські добровольці і тоді були незламними.

2. «Життя P.S.», Валерія Бурлакова, 2016 рік

   

   
   

Це книга-щоденник журналістки та воїна Валерії, в якої під час виконання бойового завдання загинув наречений, боєць 93-ої ОмБР Анатолій Гаркавенко, позивний «Морячок». Сама дівчина потрапила на фронт як журналістка, але залишилася воювати простим піхотинцем.

Книга — це листи, які вона просто на передовій писала нареченому 40 днів після його смерті. Це описи подій на шахті «Бутовка», роздуми про війну та спогади й емоції про те, що робив «Морячок». Зараз по книзі існує вистава з однойменною назвою, щоб можливо було ще більше перейнятися історією.

3. «Донбас. Радість і біль», Роман Коваль, 2020 рік

   

   
   

Книга сучасного дослідника історії України Романа Коваля показує сучасну війну через спогади її учасників, нариси волонтерок і журналісток. Радість і біль кожного воїна — це емоції, які виникають у них при розповідях про участь в бойових діях 2014-2020 років. Тут є спогади командирів та піхотинців, добровольців різного віку та з різних підрозділів.

4. «Жадання фронту», Позивний «Вирій», 2019 рік

   

   
   

Збірник історій українського добровольця про фронт і тил. Розповіді цікаві, печальні, буденні, пасіонарні і часом неймовірні. Тільки від наших воїнів можна дізнатися про побут, умови, а головне — людей та події 2014 року.

5. «Тил», Борис Гошко, 2019 рік

   

   
   

Автор книги служив у 128 гірськопіхотній бригаді, брав участь в боях за Дебальцеве. У своєму воєнному романі простими словами передає атмосферу, емоції та переживання людей, які в умовах війни продовжують жити. В сюжеті показаний не тільки фронт, а й мирні міста, які й утворюють тил.

6. «Волонтери: сила небайдужих», Наталка Позняк-Хоменко, 2020 рік

   

   
   

Не всі захисники України — військові, волонтери стали тими, хто часто рятував не тільки армію, а й країну. В цій книзі від Українського інституту національної пам’яті 28 історій волонтерів, які від першої особи покажуть, як відбувалася підтримка армії, допомога пораненим та населенню. З 2014 року кожен п’ятий українець вже став волонтером або жертвував кошти на волонтерство і досі триває підтримка тих, хто на фронті. І підтримка зараз потрібна не менше.

7. «Чорне сонце», Василь Шкляр, 2018 рік

   

   
   

Книгу автор присвятив бійцям «Азову». Головним героєм став реальний воїн з позивним Художник. Роман показує переживання, роздуми хлопця. Чому гинуть найкращі люди? Яке майбутнє чекає країну? Без наказів, але за покликом серця хлопець їхав на війну, щоб стати добровольцем.

8. «Записки з війни», Максим Бутко, 2020 рік

   

   
   

Книга від волонтера та добровольця, який був бійцем у складі Добровольчого Українського Корпусу. В невеликій збірці — короткі оповідання про побратимів, події, побут. Без прикрас, вигадок чи перекручувань, максимально точно від учасника подій

9. 9. «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії в 2-х томах», Роман Зіненко, 2019 рік

   

   
   

Автор був колишнім піхотинцем і у 2014 році став добровольцем батальйону «Дніпро-1», у серпні опинився у пекельному Іловайську та одним із перших написав про війну на Сході. Це була книга «Іловайський щоденник» — спогади про ті події та дослідження, засноване на розповідях близько сотні бійців та офіцерів, журналістське дослідження на основі сотень публікацій, відео та фотографій, що стосуються боїв під Іловайськом.

10. «Слов’янськ. Початок війни», Артем Шевченко, 2020 рік

    

    
    

Захоплення Слов’янська загоном Гіркіна-«Стрєлкова» у квітні 2014 року стало початком гібридної війни з Росією на Донбасі. У книзі документальне дослідження та опис найважливіших епізодів битви за Слов’янськ з фото й записами інтерв’ю, спогадами героїв, що брали участь у боях.

Розкажіть дітям чи меншим братам, сестрам про сміливих, відданих бійців та волонтерів.

Сподіваємося, підбірка книг стане вам у пригоді!

За матеріалами Інтернет

Російсько – українська війна (24 лютого 2022р.)

З метою концептуалізації  пам’яті про події сучасної російсько – української війни, сприянню формування навичок аналізу інформації, критичного мислення  та усвідомленого ставлення до соціальних викликів у бібліотеці освітнього закладу розгорнуто інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті.

Для ознайомлення, перегляду та більш детального вивчення запрошуються всі бажаючі читачі, педагоги і здобувачі освіти.

Видання Українського інституту національної пам’яті про російсько-українську війну

Радимо   прочитати:

«Дівчата зрізають коси»

Книга «Дівчата зрізають коси» – це спогади 25 жінок-воячок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 рр. як стрілки, кулеметниці, медики, мінометниці, снайперки та ін. 

У спогадах йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

Ці історії було записано з листопада 2017 до липня 2018 року воєнною кореспонденткою Євгенією Подобною.

Завантажити електронне видання можна нижче або ж на Google Play.

Завантажити:

divchata_zrizaiut_kosy.pdf

divchata_zrizaiut_kosy.mobi

divchata_zrizaiut_kosy.epub

Люди «сірої зони»: свідки російської анексії криму 2014 року

У збірці свідчень про російську анексію Криму 2014 року йдеться про ту частину історії «кримської весни», яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда.

Понад півсотні оповідей спростовують міфи про те, що анексія півострова була безкровна і що «кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно вибрали Росію». Як насправді Крим опинився під контролем Росії та чим це обернулося для його мешканців? Які методи застосовують російські спецслужби та силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші питання дають кримчани, які стали свідками та жертвами російського військового захоплення півострова навесні 2014 року.

Завантажити:

Люди “сірої” зони.pdf

Люди “сірої” зони.mobi

Люди “сірої” зони.epub

Усна історія російсько-української війни 2014-2016. Випуск 2

«Усна історія російсько-української війни» – це проект істориків Запорізького національного університету, що реалізовується за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА та Українського інституту національної пам’яті. Проект передбачає видання серії книг, щоб зафіксувати справжню хроніку подій на новітньому українському фронті.

До другого випуску серії увійшли спогади бійців 55-ї окремої бригади Збройних сил України – найбільшого з’єднання, що базується в Запоріжжі. У спогадах, зокрема, розповідається про специфіку участі у війні артилерійських підрозділів. Інтерв’ю доповнені світлинами із зони бойових дій.

Завантажити:

Усна історія російсько-української війни 2014-2016. Виспуск 2.pdf 

Усна історія російсько-української війни 2014-2016. Виспуск 2.epub

Усна історія російсько-української війни 2014-2016. Випуск 3

«Усна історія російсько-української війни» – це проект істориків Запорізького національного університету, що реалізовується за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА та Українського інституту національної пам’яті. Проект передбачає видання серії книг, щоб зафіксувати справжню хроніку подій на новітньому українському фронті.

У третьому збірнику вміщено інтерв’ю людей, які належать до різних цільових груп: десантник, артилерист, військовий медик, рятувальник, начальник штабу самооборони, переселенці. Укладачі лишилися вірними заповіді «показувати історію, як вона є». Цей збірник, як і вся серія, –  квінтесенція “окопної правди” людей, що ризикують власним життям.

Завантажити:

usna_istoriya_viyni_3.pdf 

usna_istoriya_viyni_3.epub

Усна історія російсько-української війни (2014-2018 роки). Випуск 4

«Усна історія російсько-української війни (2014-2018 роки). Випуск 4» – книга спогадів військовослужбовців, які воювали у складі українських добровольчих формувань.

Через спогади окремих бійців розкриваються обставини виникнення батальйонів «Донбас», «Айдар», полку «Азов», Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», батальйонів територіальної оборони.

Видавничий проект «Усна історія російсько-української війни» було започатковано ще у 2015 році спільно з Запорізьким національним університетом та Запорізькою обласною державною адміністрацією. Уже вийшло три книги із цієї серії, які презентували розповіді бійців 79-ї та 55-ї бригад Збройних сил України, військовослужбовців Національної гвардії України, представників запорізької Служби з надзвичайних ситуацій, волонтерів, переселенців.

Книга “Усна історія російсько-української війни (2014-2018 роки. Випуск 4) видана Українським інститутом національної пам’яті у співпраці з історичним факультетом Запорізького національного університету, Запорізькою обласною державною адміністрацією, Інститутом української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАН України.

Завантажити:

war-2014-2018.pdf