150 років від дня народження Соломії Амвросіївни Крушельницької
(1872–1952), української оперної співачки, педагогині
Неперевершена і неповторна
Я мала хвилини великої насолоди,
коли могла чужинцям показати красу наших народних пісень.
Українські пісні я популяризувала в різних кінцях світу,
і не раз мені було прикро, що я не могла залишити ноти всім тим,
хто ними захоплювався і хотів їх вивчити.
Соломія Крушельницька
Незабутній оксамитовий голос, діапазон майже у три октави, високі професійні якості музиканта, яскрава сценічна зовнішність…
Цей образ Соломії Крушельницької став уособленням справжньої жіночої вроди, великого таланту й рідкісного голосу. Голосу, що вражав, полонив, бентежив.., який, одного разу почувши, уже неможливо було забути.
Талант Соломії поціновували слухачі Італії й Німеччини, Польщі й Росії, Франції й Америки. На одній сцені з нею співали такі оперні зірки як: Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні, Тіто Руффа. Знамениті диригенти Артуро Тосканіні, Клеофонте Кампаніні, Леопольдо Муньоне наперебій кликали її до співпраці.
Саме завдяки Соломії Крушельницькій «Баттерфляй» Джакомо Пуччині і сьогодні ставиться на оперних сценах світу. Доленосним виконання головних партій співачкою стало і для інших творів. Її дебютні виступи в «Саломеї» Ріхарда Штрауса, «Лорелеї» і «Валлі» Альфредо Каталані подарували славу цим творам і внесли їх до постійного оперного репертуару.
Соломії Крушельницькій присвячували музичні твори, з неї писали портрети. У неї були закохані відомі діячі культури і політики: письменник Василь Стефаник, письменник і громадський діяч Михайло Павлик, адвокат і політик Теофіл Окуневський, особистий фармацевт єгипетського короля, а достатньо відомий італійський художник Манфредо Манфредіні … покінчив життя самогубством від нерозділеного кохання до оперної діви.
Її нагороджували епітетами «неперевершена», «єдина», «неповторна», «незрівняна». Найповажніші критики вважали співачку «незабутньою Аїдою», «єдиною у світі Джокондою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-сан», «ідеальною Брунгільдою», «неперевершиною Саломеєю». А всесвітньо відомі диригенти Артуро Тосканіні й Леопольдо Муньйоне зауважили, що мають за честь диригувати виставами за участі Крушельницької.
Соломія Крушельницька листувалася з видатними діячами української культури: Іваном Франком, Миколою Лисенком, Василем Стефаником, Ольгою Кобилянською.
Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 р. на Тернопільщині, у с. Білявинці у сім’ї священника. Коріння роду Крушельницьких простежується з 1395 р., коли Володимир Ягайло надав шляхетські привілеї.
Ще в дитинстві вона виявляла неабиякі музичні здібності. Дівчинка вчилася грати на фортепіано, співала в хорі. На позичені гроші батько відправив її навчатися до Львівської консерваторії, яку вона закінчила з відзнакою.
Соломія успішно дебютувала у Львівському оперному театрі. Італійська співачка Джемма Белінчіоні, яка гастролювала у Львові, помітила неабиякі вокальні здібності дівчини та запропонувала їй поїхати до Італії на прослуховування фахівцям. У Мілані Соломія брала уроки вокалу та розкрила широкі можливості свого голосу.
Уже через рік Крушельницька співала провідні партії на кращих оперних сценах Італії. Тріумф, якого вона досягла в цій країні, відкрив перед нею двері театрів багатьох країн світу.
Невдовзі вона поїхала до Відня, щоб вивчити провідні партії в операх Вагнера. Це був ризикований крок: щойно досягши вершин у мистецтві бельканто, опановувати зовсім іншу манеру співу, пробувати себе в партіях, на яких не один співак утратив голос. Однак, ризик виправдався, і Крушельницька стала найвидатнішою «вагнерівською примадонною» XX ст.
Соломію запрошували найпрестижніші театри світу. Вона тріумфально гастролювала на кращих оперних сценах світу: в Парижі, Лондоні, Римі, Мілані, Флоренції, Берліні, Відні, Мадриді, Лісабоні, Буенос-Айресі, Санкт-Петербурзі, Каїрі та в багатьох інших містах. У її репертуарі було 72 і більше півсотні партій в усіх найкращих операх італійських, німецьких, французьких, польських, австрійських, російських та інших композиторів. Талановита українка володіла вісьмома мовами, але подорожуючи, українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину.
У Санкт-Петербурзі Соломію називали «жінкою-Шаляпіним». Це була найвища оцінка. Співаючи в царському палаці, Крушельницька закінчувала свій виступ так, як завжди робила в усіх країнах світу, – українськими піснями. І коли імператор запитав, що це за пісні і якою мовою вона їх співала, Соломія відповіла: «Це українські пісні, пісні мого народу».
Коли Крушельницькій було трохи за сорок, вона пішла зі сцени та присвятила себе тільки концертній діяльності, виконуючи старовинні, класичні, сучасні й народні пісні. В Італії Крушельницька прожила понад сорок років, а після смерті свого чоловіка повернулася на батьківщину.
На жаль, життя в тогочасному Львові виявилось для співачки скрутним. Радянська влада відібрала львівський будинок Крушельницької, виділивши їй тільки квартиру. Але Соломія Амвросіївна доволі швидко увійшла в мистецьке життя міста. Вона стала професором Львівської консерваторії ім. Миколи Лисенка, влаштовувала концерти у філармонії.
Востаннє співачка вийшла на сцену в 1949 р. і вкотре підкорила публіку надзвичайним голосом і артистизмом. Це був майстер-клас славетної Соломії. Мало хто знав, що вона вже була хвора на рак горла. Можна тільки здогадуватись, якою ціною давався їй спів.
Через два роки співачки не стало. Поховано Соломію Крушельницьку на Личаківському цвинтарі у Львові.
Коляда І. Соломія Крушельницька / І. Коляда. – Харків : Фоліо, 2019. – 121 с. – (Знамениті українці).
Медведик П. Крушельницька Соломія Амвросіївна / П. Медведик, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол. : Г. Яворський [та ін.]. – Тернопіль, 2005. – Т. 2. : К – О. – С. 253–254.
Мельничук Б. Соломія Крушельницька : документ. повість / Богдан Мельничук. – Тернопіль : Навч. кн.- Богдан, 2016. – 88 с.
Павлишин С. Останній концерт…: спогади очевидця / С. Павлишин // Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів / упоряд. : П. Медведик [та ін.]. – Тернопіль, 2008. – С. 285 – 286.
Соломія Крушельницька. Міста і слава / авт.-упоряд. : Г. Тихобаєва, І. Криворучка. – Львів : Апріорі, 2009. – 167 c. : іл., CD.
Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : у 2 ч. / [вступ. ст., упоряд. і прим. М. Головащенка]. – Київ : Муз. Україна, 1978. – Ч. 2. – 448 с.
Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів : ст. та матеріали / упоряд. : П. Медведик [та ін.]. – Тернопіль : Джура, 2008. – 392 с.
Фільц Б. Крушельницька Соломія Амвросіївна / Б. Фільц // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; Ін-т іст. України НАН України. – Київ, 2009. – Т. 5. : Кон–Кю. – С. 424–560.
Шаров І. Ф. Крушельницька Соломія Амвросіївна / І. Ф. Шаров // 100 видатних імен України / І. Шаров. – Київ, 1999. – С. 213–217.
Шитюк М. М. Крушельницька Соломія Амвросіївна // Землі української постаті знані / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбунов, К. Є. Горбунов. – Миколаїв, 2011. – С. 393–399.
За матеріалами Інтернет
І більше півсотні партій в усіх найкращих операх італійських, німецьких, французьких, польських, австрійських, російських та інших композиторів. Талановита українка володіла вісьмома мовами, але подорожуючи, українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину.
У Санкт-Петербурзі Соломію називали «жінкою-Шаляпіним». Це була найвища оцінка. Співаючи в царському палаці, Крушельницька закінчувала свій виступ так, як завжди робила в усіх країнах світу, – українськими піснями. І коли імператор запитав, що це за пісні і якою мовою вона їх співала, Соломія відповіла: «Це українські пісні, пісні мого народу».
Коли Крушельницькій було трохи за сорок, вона пішла зі сцени та присвятила себе тільки концертній діяльності, виконуючи старовинні, класичні, сучасні й народні пісні. В Італії Крушельницька прожила понад сорок років, а після смерті свого чоловіка повернулася на батьківщину.
На жаль, життя в тогочасному Львові виявилось для співачки скрутним. Радянська влада відібрала львівський будинок Крушельницької, виділивши їй тільки квартиру. Але Соломія Амвросіївна доволі швидко увійшла в мистецьке життя міста. Вона стала професором Львівської консерваторії ім. Миколи Лисенка, влаштовувала концерти у філармонії.
Востаннє співачка вийшла на сцену в 1949 р. і вкотре підкорила публіку надзвичайним голосом і артистизмом. Це був майстер-клас славетної Соломії. Мало хто знав, що вона вже була хвора на рак горла. Можна тільки здогадуватись, якою ціною давався їй спів.
Через два роки співачки не стало. Поховано Соломію Крушельницьку на Личаківському цвинтарі у Львові.
Коляда І. Соломія Крушельницька / І. Коляда. – Харків : Фоліо, 2019. – 121 с. – (Знамениті українці).
Медведик П. Крушельницька Соломія Амвросіївна / П. Медведик, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол. : Г. Яворський [та ін.]. – Тернопіль, 2005. – Т. 2. : К – О. – С. 253–254.
Мельничук Б. Соломія Крушельницька : документ. повість / Богдан Мельничук. – Тернопіль : Навч. кн.- Богдан, 2016. – 88 с.
Павлишин С. Останній концерт…: спогади очевидця / С. Павлишин // Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів / упоряд. : П. Медведик [та ін.]. – Тернопіль, 2008. – С. 285 – 286.
Соломія Крушельницька. Міста і слава / авт.-упоряд. : Г. Тихобаєва, І. Криворучка. – Львів : Апріорі, 2009. – 167 c. : іл., CD.
Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : у 2 ч. / [вступ. ст., упоряд. і прим. М. Головащенка]. – Київ : Муз. Україна, 1978. – Ч. 2. – 448 с.
Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів : ст. та матеріали / упоряд. : П. Медведик [та ін.]. – Тернопіль : Джура, 2008. – 392 с.
Фільц Б. Крушельницька Соломія Амвросіївна / Б. Фільц // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; Ін-т іст. України НАН України. – Київ, 2009. – Т. 5. : Кон–Кю. – С. 424–560.
Шаров І. Ф. Крушельницька Соломія Амвросіївна / І. Ф. Шаров // 100 видатних імен України / І. Шаров. – Київ, 1999. – С. 213–217.
Шитюк М. М. Крушельницька Соломія Амвросіївна // Землі українсько ї постаті знані / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбунов, К. Є. Горбунов. – Миколаїв, 2011. – С. 393–399.