Листопад 2025
Голодомор 1932-1933рр. «Запали свічку пам’яті»
– І нині, запалюючи свічку, я думаю про них, тихенько молюся за їхній спокій, за світлу пам ять.
– Україна велика, гарна, добра та… любляча. Тож постараймося , аби історія не повторювалась, адже мільйони українців не даремно покинули цю стражденну землю, на якій тепер ми, сучасні українці, будуємо незалежну державу.
– Знаю, що головне не забувати їх – невинних жертв тоталітарного режиму. Вони для нас – зразок волі і терпіння, приклад святих мучеників на землі.
– Вони варті частинки серця істинного українця, а також пошани кожного, хто може назвати себе Людиною!
– Пам ятати і знати про жахливу трагедію Голодомору – мало. Її потрібно носити у душі, у серці. Нас нищили , вбивали , морили голодом, а ми йшли , спотикались, падали, але вставали, піднімали один одного і ступали далі…
Заклик…
Просимо всіх небайдужих людей , 22 листопада 2025р. о 16. 00 год. долучіться до загальнонаціональної хвилини мовчання.
Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.
Закликаємо також людей по всьому світу запалити свічку у домівці як вияв скорботи за загиблими , віри в Перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.
вірш «Голодомор» Ніни Виноградської
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – Українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас – бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу, і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли.
Щоб голоду не знали люди вічно.